Як відомо, однією з головних проблем практично будь-якого бізнесу є проблема складу. Про це знають і фіскали. Але проблема полягає ще й в тому, що про це добре відомо і нашим законодавцям. Інакше як ще пояснити той факт, що з 1 січня 2017 року вони внесли норму до статті 94 ПКУ про посилення відповідальності за відмову в проведенні інвентаризації.
За нашими відчуттями, приблизно в 90% випадків перевіряючі вимагають проведення інвентаризації при виїзних перевірках (як документальних, так і фактичних). Це означає що до вибудовування власного захисного алгоритму необхідно підходити особливо відповідально. Наявна у нас практика дозволяє для цього наступні можливості.
По-перше, інвентаризація є інструментом контролю в рамках виїзної, документальної або фактичної перевірки.
А як відомо, будь-яка така перевірка обмежена обов'язковим реквізитом, який називається "період, який перевіряється". Відповідно тільки у рамках даного часового відрізку і має бути за загальним правилом проведена інвентаризація. У зв'язку з цим робимо висновок: проведення інвентаризації за рамками періоду, що перевіряється, є не правомірним.
По-друге, закон дає фіскалам право лише вимагати призначення інвентаризації, але не проводити її.
Про це абсолютно чітко говориться в пп. 20.1.9 ПКУ. При цьому така вимога має носити письмовий характер, адже іншого формату закон не передбачає. Таким чином, проведення інвентаризації безпосередньо контролюючим органом або ж усна вимога контролюючого органу про організацію інвентаризації так само знаходяться за рамками правовій площині.
По-третє, платник податків не зобов'язаний проводити інвентаризацію в присутності інспекторів ДФС або ж включати їх до складу комісії.
До того ж положення ПКУ не пропонують їм такого права. Це означає, що тільки ви вирішуєте, яким чином буде проводитися інвентаризація. Але в даному випадку пам'ятайте, що навіть проведення інвентаризації в відсутності інспекторів ДФС не впливає на дійсність її результатів.
По-четверте, потрібно показати, що ви не перешкоджаєте виконання фіскальними органами їх повноважень.
Для цього доцільно мати результати інвентаризації на останній день кожного календарного року, що перевіряється, і на останній день періоду, що перевіряється.
Варто відзначити, що раніше таких заходів було достатньо для ефективного захисту бізнесу, але з огляду на посилення відповідальності з 1 січня 2017 роки за відмову в проведенні інвентаризації активів, багато платників податків з метою перестраховки застосовують і п'ятий крок. Суть його полягає в тому, щоб провести інвентаризацію на момент проведення перевірки, втім як того і вимагають перевіряючі. Але в даному випадку пам'ятайте про два аспекти:
- якщо ви проводите інвентаризацію у відсутності фіскалів, тоді ви обов'язково повинні будете їх повідомити про результати інвентаризації в установленому законодавством порядку;
- якщо ви проводите інвентаризацію в присутності фіскалів, тоді пам'ятайте що чинне законодавство не уповноважує їх здійснювати будь-які активні дії в процесі проведення інвентаризації. Тобто, займатися фіксацією, фото-, відео-фіксацією процесу інвентаризації та її результатів, брати до рук товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в приміщенні, переміщати їх, підраховувати тощо.
Як показує практика, наведеного алгоритму достатньо для того, аби з одного боку вирішити проблему складу, а з іншого - мінімізувати застосування адміністративного арешту активів.
Важливо:
- Інвентаризація активів є інструментом контролю в рамках виїзної документальної або фактичної перевірки, яка обмежена періодом, що перевіряється.
- Платник податків не зобов'язаний включати до складу комісії інспектора або проводити інвентаризацію у присутності інспекторів.
- Радимо провести інвентаризацію станом і на дату проведення перевірки, але без присутності інспекторів, і проінформувати їх про результати!