Що таке первинна профспілка?
За ст. 1 Закону про профспілки — добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання, або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.
Статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, закладі освіти або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб (ст. 11 Закону про профспілки).
Тобто, за загальним правилом, первинна профспілка створюється працівниками одного підприємства чи ФОПом.
Відповідно до ст. 1 Закону про профспілки, профспілка є неприбутковою громадською організацією. Про те, що профспілка — громадська організація, сказано і в ст. 36 Конституції України.
Оскільки профспілка є громадською організацією, її діяльність регламентується, в тому числі, Законом про ГО.
Два види первинної профспілки: зі статусом юридичної особи і без
У нас виникає принципове запитання: чи первинна профспілка є юридичною особою?
У ст. 16 Закону про профспілки сказано, що профспілка є юридичною особою і набуває прав юридичної особи з моменту затвердження статуту.
А в ст. 1 Закону про ГО написано, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без нього.
Зверніть увагу!
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновниками та членами (учасниками) якої є фізичні особи) або громадська спілка (засновниками є юридичні особи приватного права). Очевидно, що профспілка є громадським об'єднанням у формі громадської організації.
У Законі про держреєстрацію передбачено реєстрацію профспілок і як юридичних осіб, і як осіб без такого статусу. Отже, первинна профспілка може бути як юридичною особою, так і особою без такого статусу.
Якщо первинна профспілка діє як юридична особа, то їй потрібно, як і будь-якій іншій організації, вести бухгалтерський облік, складати і подавати до різних органів звітність, включаючи фінансову (баланс, звіт про фінрезультати). Як і будь-яка інша юридична особа, профспілка повинна мати рахунок у банку. Якщо профспілка здійснює готівкові розрахунки, вона мусить дотримуватися норм Положення №148. Тобто така профспілка — це не тільки суцільні вигоди з отримання працівниками — членами профспілки різноманітного трудового захисту. Це також додаткова морока з дотримання формальних правил діяльності, які має виконувати будь-яка юридична особа.
Первинна профспілка без статусу юридичної особи не веде бухгалтерського обліку, не складає і не подає звітність, не має рахунку в банку, не здійснює готівкових розрахунків. Тобто така профспілка не веде жодної господарської діяльності. Вона не може отримувати кошти, надавати матеріальні пільги, допомогу своїм членам, наймати персонал, платити зарплату тощо. Це випливає з того, що вона не є юридичною особою. Єдине її завдання — захист трудових прав своїх членів.
Порівнявши наведені переваги і недоліки кожного зі статусів, засновники профспілки мають вирішити, який для них є прийнятнішим.
Наскільки обґрунтованою є вимога стосовно мінімальної кількості — 3 особи?
Наприклад, невиконання цієї вимоги стало підставою скасування держреєстрації профспілки у судовому порядку згідно з Ухвалою Одеського апеляційного адмінсуду від 11.10.2016 р. у справі №815/3364/16. Щоправда, докладного обґрунтування цієї вимоги в судовому рішенні не наведено.
Хто може створити?
Тільки громадяни України (див. ст. 6 Закону про профспілки), причому це стосується профспілки як зі статусом юрособи, так і без. Для створення профспілки не потрібно отримувати якогось дозволу від когось. Єдине, що потрібно, — бажання таких громадян, які є працівниками підприємства.
Iноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки в Україні, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їхніми статутами.
Тобто, за загальним правилом, іноземці не можуть бути членами профспілки. I тільки якщо в статуті прямо сказано, що можуть, — вони можуть (ст. 6 Закону про профспілки).
Відповідно до п. 1.2 Примірного положення для створення первинної профспілки повинно бути не менше 3 осіб, які виявили таке бажання. Назвемо таких осіб умовно — ініціаторами створення.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону про ГО кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою ніж дві особи.
З нашого погляду, норми Закону про ГО мають перевагу над нормами Примірного положення.
Адже Закон має вищу юридичну силу порівняно з підзаконним актом. До того ж Закон про ГО прийнято пізніше.
Розроблення статуту (положення) профспілки
Цей етап створення стосується профспілки як зі статусом юридичної особи, так і без.
Iніціатори розробляють статут (положення) , який повинен містити умови, наведені в ст. 14 Закону про профспілки.
В яких випадках профспілка повинна мати статут, а в яких — положення?
Зі змісту ч. 4 ст. 9 Закону про ГО випливає, що в обов'язковому порядку статут мусить мати профспілка, яка є юридичною особою. А профспілка, яка не є юридичною особою, може мати як статут, так і положення. Хоча, з нашого погляду, наявність статуту є ознакою юридичної особи, тож якщо первинна профспілка буде діяти без статусу юридичної особи, вона не може мати статуту, а тільки положення. Але загалом положення має містити майже ті самі умови, що і статут, окрім норм про господарську діяльність, джерела надходження коштів, вирішення майнових питань.
Iніціатори створення первинної профспілки можуть прийняти рішення про її входження в профспілку вищого рівня. Наприклад, до місцевої, обласної, регіональної чи всеукраїнської. Про це також пишуть до статуту.
Назва профспілки-юрособи має відповідати Вимогам №368/5.
Установчі збори про створення первинної профспілки
Iніціатори створення профспілки (як зі статусом юридичної особи, так і без) мають провести установчі збори (див. ст. 14 Закону про профспілки, п. 1.3 Примірного положення). На зборах приймають рішення про:
- створення первинної профспілки;
- входження до профспілки вищого рівня (або про невходження до жодної іншої профспілки);
- обрання профкому;
- обрання голови профкому (керівника профспілки);
- обрання ревізійної комісії;
- затвердження розробленого статуту тощо.
Рішення зборів оформляється протоколом. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про ГО протокол має містити:
- відомості про дату та місце проведення установчих зборів;
- відомості про осіб, які брали участь в установчих зборах;
- рішення про утворення первинної профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
- рішення про визначення найменування та за наявності — скороченого найменування;
- рішення про затвердження статуту1;
1 У Законі сказано тільки про статут. Хоча, очевидно, йдеться як про статут, так і про положення, якщо профспілка діятиме на підставі положення.
- рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління відповідно до затвердженого статуту;
- рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти профспілку у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;
- рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій;
- інші рішення і відомості.
Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь у зборах, із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові особи, дати народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.
Протокол підписується головуючим та секретарем зборів.
Стосовно профспілки, яка буде юридичною особою, то в ст. 16 Закону про профспілки сказано, що вона набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту. Це означає, що профспілка стає юридичною особою вже на дату затвердження статуту установчими зборами. А не на дату державної реєстрації. Звісно, що ця норма не стосується профспілок, які здійснюють діяльність без статусу юридичної особи.
Щоправда, на цей момент профспілку навряд чи можна вважати повноцінною юридичною особою, яка вже може здійснювати господарську діяльність: отримувати і витрачати кошти, набувати майно, вести облік, звітувати. Звісно, що ні. Адже вона ще не має коду за ЄДРПОУ, вона не стоїть на обліку в податковій тощо. Тому твердження ст. 16 Закону про профспілки занадто оптимістичне. Очевидно, що з моменту затвердження статуту профспілка може долучатися тільки до справи захисту прав і представництва працівників, а не до здійснення господарської діяльності. Причому далеко не до всього комплексу заходів захисту і представництва. Наприклад, згідно з нормами Закону про соцдіалог (ст. 1, 3, 4) для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах профспілка має бути репрезентативною. А одною з ознак репрезентативності є легалізація профспілки (ст. 5, 6 Закону про соцдіалог).
Таким чином, повноцінною юридичною особою профспілка стане тільки після держреєстрації (легалізації).
Державна реєстрація (легалізація) профспілки
Коротко — державна реєстрація профспілки (як зі статусом юридичної особи, так і без) проводиться у формі легалізації.
Тепер докладніше.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію, профспілка належить до громадських формувань. Суб'єктом держреєстрації для первинних профспілок є територіальні органи Мін'юсту в областях, місті Києві (див. п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію).
У ст. 3 Закону про держреєстрацію сказано, що його дія поширюється на держреєстрацію всіх юридичних осіб. Але далі уточнено, що можуть встановлюватися особливості держреєстрації громадських формувань. Такі особливості щодо профспілок встановлені статтею 16 Закону про профспілки, яка визначає процедуру легалізації, та Законом про ГО. Тобто державна реєстрація профспілки здійснюється у формі легалізації.
Як здійснюється легалізація (держреєстрація)?
Протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів профспілка підлягає держреєстрації в порядку, визначеному Законом про держреєстрацію (див. ч. 8 ст. 9 Закону про ГО).
У разі держреєстрації профспілки як юридичної особи до територіального органу Мін'юсту подаються (див. ст. 16 Закону про профспілки, п. 15 ч. 1 ст. 17 Закону про держреєстрацію):
- заява про держреєстрацію (за формою 1, затвердженою Наказом №3268/5);
- реєстраційна заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою №1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 (за бажанням);
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу установчих зборів;
- відомості про керівні органи (прізвище, ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім'я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку);
- статут;
- реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчих зборах.
- У разі реєстрації профспілки, що не має статусу юридичної особи, подаються майже ті самі документи (див. ст. 19 Закону про держреєстрацію):
- заява про держреєстрацію (за формою 20, затвердженою Наказом №3268/5);
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу установчих зборів;
- відомості про засновників профспілки (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності));
- відомості про особу (осіб), уповноважену представляти профспілку (ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв'язку).
Відповідно до ст. 16 Закону про профспілки протягом місяця територіальний орган Мін'юсту включає профспілку до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці свідоцтво про легалізацію. У разі невідповідності поданих документів Мін'юст пропонує профспілці надати додаткову документацію.
Місяць чи пів місяця?
А от п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону про держреєстрацію встановлює інший строк держреєстрації профспілки — не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.
З нашого погляду, має бути дотримано цього останнього строку, адже його наведено в спеціальному Законі. Причому цей останній прийнято пізніше.
Варто сказати, що відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону про держреєстрацію відмова у держреєстрації (легалізації) профспілок не допускається.
Який документ видають за наслідками легалізації (реєстрації)?
Вище ми сказали, що Мін'юст має видати свідоцтво про легалізацію. Але маємо клубок неузгодженостей.
Наказ №117/5, яким затверджувався зразок свідоцтва про легалізацію, з 12.02.2016 р. скасовано відповідно до Наказу №359/5. Натомість цим останнім затверджено Порядок №359/5. Причому як цим Порядком, так і Законом про держреєстрацію передбачено інший порядок повідомлення про здійснення реєстраційних дій.
Iнформація про реєстрацію в електронній формі оприлюднюється на порталі електронних сервісів та доступна для її пошуку за кодом доступу. Окрім того, за бажанням заявника, з Єдиного держреєстру надається виписка у паперовій формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора — у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі. Тому власне свідоцтво про легалізацію начебто не потрібне. Хоча у Законі про профспілку згадка про свідоцтво залишилася.
То чи потрібне свідоцтво про легалізацію?
Вважаємо, що річ не у формі, а в суті. Повинна бути проведена процедура легалізації. Нехай вона проведена і відповідна інформація оприлюднена на порталі електронних сервісів. Все. По суті, все виконано. Тому, з нашого погляду, видача ще й свідоцтва не обов'язкова. Хоча на практиці свідоцтва можуть і далі видавати. Iнша річ, що його затвердженої форми на сьогодні немає. Це означає, що видавати можуть за довільною формою.
Включення до Реєстру неприбуткових організацій
Стосується профспілок, які зареєструвалися як юридичні особи і які не подали реєстраційну заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій при державній реєстрації профспілки як юридичної особи.
Тож таку заяву потрібно подати до податкової за своїм місцезнаходженням протягом 10 днів з дня державної реєстрації як юридичної особи (див. п. 4 Порядку №440). У такому разі профспілка вважатиметься неприбутковою організацією з дня її державної реєстрації як юрособи. Якщо заяву подати пізніше, то неприбутковий статус профспілка отримає з дати включення до Реєстру неприбуткових. Це означає, що за період з дати держреєстрації до дати внесення до Реєстру профспілка вважатиметься платником податку на загальних підставах. Тобто платником податку на прибуток. Тому, аби не було мороки з оподаткуванням, заяву потрібно подавати або під час держреєстрації, або до податкової не пізніше 10 днів з дня держреєстрації.
Разом із заявою треба подати засвідчені підписом керівника або представника профспілки та скріплені печаткою (за наявності) копії статуту профспілки (крім статуту, оприлюдненого на порталі електронних сервісів відповідно до Закону про держреєстрацію) (див. п. 6 Порядку №440).
Включення до Реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів з дня подання заяви (п. 8 Порядку №440).
Чи потрібно про створення первинної профспілки повідомляти роботодавця?
Цей етап створення стосується профспілки як зі статусом юридичної особи, так і без.
Чинним на сьогодні законодавством така вимога не передбачена.
Але в початковій редакції статті 16 Закону про профспілки така вимога була. Зникла починаючи з 27.06.2003 р., відповідно до Закону України від 05.06.2003 р. №905-IV, якою стаття 16 викладена в новій редакції. Залишилася така вимога і в п. 1.5 Примірного положення. Хоча зрозуміло, що Примірне положення видавалося в період існування початкової редакції статті 16.
Наша думка така. Позаяк профспілка постійно взаємодіятиме з роботодавцем, то цілком логічно, що роботодавця доведеться повідомити. Iнакше він не матиме підстав дослухатися до такої профспілки. Роботодавець матиме вагомі підстави відмовити представникам профспілки. Тому — повідомляти все-таки доведеться.