ДФС в Одеській області розповіла, що в ДФС за участі Голови ДПС Сергія Верланова, представників бізнес-асоціацій, аудиторських компаній, ДФС та керівника Департаменту з питань трансфертного ціноутворення ОЕСР Томаса Балко відбувсі "круглий стіл".
Учасники заходу отримали можливість обговорити нагальні питання, які виникають у бізнесу у зв’язку з проведенням контрольованих операцій, висловити свої пропозиції та отримати коментар експерта ОЕСР та фахівців ДФС.
«Проведення подібних заходів є надзвичайно важливим, оскільки вони є цінними для всіх сторін, переносять в світ новітніх підходів для вирішення проблемних ситуацій. Ми маємо прекрасну нагоду вислухати всі точки зору, почути досвід наших колег та визначити ті моменти, над якими потрібно ще працювати», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
За його словами, Україна протягом останніх років активно співпрацює з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Результатом такого співробітництва є ратифікація Україною Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (MLI), яка відбулася у лютому 2019 року. Україна стала 22 країною у світі яка ратифікувала MLI, що, на думку керівника ДПС, стало знаковою подією щодо наближення нашої держави до високих стандартів у сфері оподаткування.
Крім того, Україна активно працювала над законодавством про впровадження стандартів BEPS, ухвалення якого сприятиме запровадженню ефективного податкового контролю за міжнародними операціями, який відповідатиме всім вимогам OECР. Впровадження таких стандартів дозволить більш ефективно проводити перевірки трансфертного ціноутворення та здійснювати належний контроль за операціями між пов’язаними особами. Це сприятиме недопущенню розмивання бази та виведення прибутку з-під оподаткування.
«Законопроект було вперше презентовано наприкінці минулого року, після цього ми його обговорювали з технічними працівниками відповідних підрозділів ОЕСР, відпрацьовували кожний крок. На сьогодні ми маємо всі підстави сподіватися, що він буде винесений на розгляд парламенту і буде проголосований вже цієї осені», – зазначив Сергій Верланов.
Загалом, за словами очільника ДПС, для податкової системи ця тематика є надзвичайно актуальною. Головним бажанням і бізнесу, і держави є те, щоб механізм контролю ТЦУ досягав своєї цілі – служив інструментом уникнення подвійного оподаткування платників з одного боку та з другого – запобігав розмиванню податкової бази.
«Україна, на мою думку, сьогодні сформувалася з точки зору тих економік і ринків, в яких вона працює на світовому просторі. Це – сільське господарство, ІТ, металургія, сервіси. В цих галузях настав час сформувати бачення бізнесу і держави стосовно тих правил трансфертного ціноутворення, які можуть бути застосовані у цих сферах», – впевнений Сергій Верланов.
У свою чергу експерт ОЕСР Томас Балко відзначив професіоналізм та прагнення працівників ДФС до розвитку цього механізму в Україні. На його думку, у служби є досить високий потенціал подальшого розвитку цієї тематики. Позитивом є також те, що до обговорення залучаються представники бізнесу та аудиторських компаній, що дозволяє всебічно та повно обговорювати усі питання, які виникають в процесі функціонування механізму ТЦУ.
Під час засідання учасники обговорили, зокрема, питання використання методу порівняльної неконтрольованої ціни для сировинних товарів, експорт яких має стратегічне значення для країни. Як свідчить аналіз, для визначення відповідності принципу «витягнутої руки» платники в понад 28% випадків користуються методом порівняльної неконтрольованої ціни. Саме цей метод ОЕСР визначає як надзвичайно достовірний у випадку, коли незалежне підприємство продає таку ж продукцію, яка і реалізується між асоційованими підприємствами. Але існують складнощі у застосуванні такого методу, які, зокрема, пов’язані з недосконалою методологією формування даних джерелами інформації для цілей ТЦУ та проведенням коригувань для досягнення співставності, у тому числі пов’язаних з умовами поставок.
На думку учасників зустрічі вирішити це питання потрібно у законодавчому полі, зокрема, за рахунок створення національної методології оцінки сировинних товарів.
Обговорювалися й питання використання ТЦУ в фінансових операціях, аналізу створення ланцюга цінності, проведення економічного аналізу,оподаткування постійних представництв тощо.
Під час обговорення учасники визначали проблемні моменти, надавали своє бачення вирішення ситуації. Всі висловлені ідеї та напрацювання будуть проаналізовані працівниками фіскальної служби на предмет подальших змін в системі контролю трансфертного ціноутворення, які дозволять підвищити її якість та ефективність.