15 вересня Мінфін вперше оприлюднив робочу версію законопроекту щодо внесення змін до ПКУ, а згодом її доопрацював та опублікував 23 вересня для повторного обговорення.
Законопроект, як передбачається його авторами, має набрати чинності з 01.01.2017 р.
Розглянемо детальніше, що зміниться, а що залишиться без змін в частині єдиного податку.
Скасування спрощеної системи не буде!
Насамперед заспокоїмо читачів - про скасування спрощеної системи оподаткування в законопроекті не йдеться. Тобто, усі 4 групи, а також критерії перебування в них залишатимуться в 2017 році без змін.
А це означає, якщо дохід за 2016 рік платники єдиного податку І – ІІІ груп отримали більше ніж встановлено для відповідних груп, до яких вони відносяться, то з 01.01.2017 року на них чекає перехід на загальну систему.
Так, наприклад, єдинники ІІІ групи при отриманні за підсумками 2016 року доходу понад 5 млн грн повинні з 01.01.2017 року перейти на загальну систему. Докладніше про це тут >>
Однак уточнено, що:
1) Не може бути "єдинником" 1-3 групи будь-який платник податків, який на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку має податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 ПКУ).
Це означає, що в разі подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з дати держреєстрації, для новоствореного суб’єкта господарювання (наприклад, підприємця) наявність податкового боргу за будь-яким іншим податком стане перешкодою для отримання статусу "єдинника".
2) При розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізособи-підприємця, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування, не треба буде враховувати працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пп. 291.4.1 ПКУ).
Погодьтеся, це справедливо, адже зараз кількість найманих працівників є одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців-"єдинників" 2 групи – 10 працівників (які одночасно перебувають із таким підприємцем у трудових відносинах) (пп. 2 п. 291.4 ПКУ). Отже, наразі підприємцю, який не може звільнити мобілізованих працівників без їх бажання, щоб узяти на їх місце інших працівників (навіть тимчасово), порушити цей критерій дуже легко. І як наслідок - або переходити до 3-ї групи на більшу ставку, або переходити на загальну систему оподаткування (якщо порушення підприємець своєчасно не помітить).
Ставки єдиного податку
Законопроектом передбачено збільшення ставки єдиного податку в п. 293.8 ПКУ для 3-ї групи. Але насправді, ставки для цієї групи платників єдиного податку встановлює п. 293.3 ПКУ. І там вони зараз більші, ніж помилково зазначені в п. 293.8 ПКУ.
Отже, запланованими змінами фахівці Мінфіну просто приводять у відповідність одна одній вже існуючі норми ПКУ. І насправді ставки єдиного податку в 2017 році не зміняться.
Припинення діяльності
Відкориговано закінчення останнього податкового (звітного) періоду при припиненні госпдіяльності, що передбачено у п. 294.6 ПКУ. Це вже буде не період, у якому подано заяву про відмову від спрощеної системи у зв'язку з припиненням провадження госпдіяльності, а період, у якому ДФС отримає від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації такого припинення.
Нагадаємо, що зараз держреєстрація припинення підприємницької діяльності фізособи здійснюється на підставі лише її заяви, поданої держреєстратору. Тоді як юрособі, після подання аналогічної заяви держреєстратору, спочатку слід пройти перевірку в органі ДФС та Фондах, погасити борги перед бюджетом (за їх наявності), отримати відповідні довідки від цих органів, надати їх держреєстратору, і тільки після цього держреєстратор викреслить таку юрособу із Державного реєстру.
У зв’язку з цим згідно з оновленим п. 295.8 ПКУ зобов’язання із сплати ЄП будуть нараховуватися такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності.
Отже, для підприємців-"єдинників" сплата єдиного податку закінчиться одразу після держреєстрації припинення їх підприємницької діяльності. Оскільки така держреєстрація відбувається зараз за спрощеним варіантом, то проблем немає.
А ось із юрособами – не зрозуміло. Навряд чи процедура їх ліквідації стане коли-небудь такою ж швидкою, як для підприємців.
Що ж тоді юрособам доведеться сплачувати єдиний податок аж до кінця процедури зняття з реєстрації у держреєстратора? Так, але найбільше не пощастить в цьому випадку 4-й групі. Адже сума єдиного податку, яку сплачують юрособи 3-ї групи, залежить від факту отримання доходів (на відміну від 1-2 груп, які сплачують цей податок у фіксованій сумі, або 4-ї групи, яка сплачує цей податок у відсотках від грошової оцінки землі).
З іншого боку, 4-та група не сплачує земельний податок за землі, які використовує у власній сільськогогосподарській діяльності! І право юрособи добровільно перейти на загальну систему оподаткування ніхто не відміняв. Тому, якщо юрособа 4-ї групи планує припинити діяльність та ліквідуватися, їй варто буде порахувати, де податкове навантаження буде вищим (при відсутності доходів), і задіяти певні кроки для податкової оптимізації.
У зв’язку із зазначеними змінами виникає питання: а чи потрібно тоді взагалі подавати заяву про відмову від спрощеної системи у зв'язку з припиненням провадження госпдіяльності? Адже норма пп. 298.2.1 ПКУ, у якій йдеться про її подачу, та пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ про зазначення відомості про дату (період) припинення, не зазнали змін.
Вважаємо, що не обов’язково, адже подача заяви саме з таким формулюванням причини не нестиме жодних наслідків. А що стосується пп .298.2.1 ПКУ, то у ній у загальному розумінні говориться про відмову від спрощеної системи, наприклад, у зв’язку із добровільним чи обов’язковим переходом на сплату інших податків і зборів. Норма пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ, дійсно, у зв’язку із запропонованими законопроектом змінами на практиці не працюватиме. Однак усе-таки варто буде дочекатися роз’яснень від податківців.
Подання звітності "єдинниками" 1 та 2 групи
Законопроектом збільшується перелік випадків, коли такі "єдинники" повинні подавати звітність у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Так, в оновленому пп. 296.5.1 ПКУ передбачено, що у такі "квартальні" строки (протягом 40 календарних днів після закінчення звітного податкового кварталу) слід подавати декларацію у разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Цим вирішено ще одне дискусійне питання – коли звітувати, якщо підприємцю-"єдиннику" встановлено річний звітний період, а перехід на загальну систему відбувається протягом року? Втім, цими змінами Мінфін просто узаконює те, що податківці до цього вимагали на практиці.
Дивіденди
Підкоригували норму в ПКУ щодо оподаткування дивідендів при їх виплаті "єдинниками". Тепер вже на законодавчому рівні буде передбачено, що дивіденди, які виплачуються платниками єдиного податку 3-ої групи (юридичними особами), а також 4-ої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ. Така норма "перекочує" до нового п. 297.4 ПКУ.
Чому це важливо: зараз, у зв’язку з відсутністю у чинній нормі п. 292.12 ПКУ згадки про "єдинників" 4 групи та посилання на ІІІ розділ (який не регулює порядок сплати авансових внесків з податку на прибуток), деякі сільгоспвиробники на ЄП намагаються відстояти позицію, що вони не повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів юрособам. Отже, з 01.01.2017 р. вони відмовлятися від такої сплати не зможуть. А найгірше в цьому те, що, як і раніше, у підприємств-"єдинників" сума авансових внесків з податку на прибуток вважається окремим грошовим зобов’язанням перед бюджетом. І сума таких авансових внесків не зменшує суму єдиного податку або інших податків до сплати у бюджет.
Читайте також:
