• Посилання скопійовано

Продовження воєнного стану до 18 серпня: які наслідки для бізнесу?

Воєнний стан в Україні триває. Як це вплине на бізнес? Нагадаємо, як звітувати, сплачувати податки та реєструвати ПН, та інші спеціальні правила під час війни

Продовження воєнного стану до 18 серпня: які наслідки для бізнесу?

Як ми вже писали, 18 травня Президент підписав Закон, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня). Закон вже опубліковано та він набрав чинності з 19 травня.

Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками. 

Тому ми вирішили нагадати, які пільги та правила діють для платників різних податків. А також згадаємо разом нюанси оплати праці працівників під час війни. 

 

Працюємо попри все!  

Якщо у вашому місті часто відключають електроенергію і оголошують повітряну тривогу, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.

Ви можете на певний період зупинити свою діяльність.

Або за можливості працювати й далі, створивши матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Ті, хто хотів працювати, вже давно придбали і генератори, і повербанки тощо. Тепер головна умова, щоб це все теж працювало. Про це ми докладно писали тут.

І ще кілька корисних нагадувань. 

Подавати ДПС за основним місцем ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. 20-ОПП, не потрібно. На цьому вже наголошували податківці у своєму розʼясненні.

Як виплачувати зарплату за час відключення світла або повітряних тривог, дивіться тут.

 

Сплата податків та звітування під час війни 

З 1 серпня 2022 року мораторій на штрафи закінчився! І всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну та карантин. Про це докладніше ми писали ось тут.

А ті, хто не мав можливості сплачувати та звітувати з податків, мали подати відповідну заяву з переліком документів до ДПС до 30 вересня включно. Про це ми писали тут. Але не всі могли це зробити до граничного терміну через бойові дії. Тому податківці вже видали розʼяснення щодо цього.

За ним, наприклад, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2022 року, то заяву та відповідні документи він мав подати до контролюючого органу протягом періоду починаючи з 20 жовтня 2022 року до 30 грудня 2022 року (включно) (11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей).

 

Коригування плати за землю та податку на нерухомість за 2022 та 2023 роки

По-перше, ДПС наголосила, що перелік територій, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях.

Окремо ДПС навела правила коригування задекларованих ПЗ з плати за землю, які: перебувають у консервації, заміновані, непридатні для використання через потенційну загрозу їх забруднення. Про це читайте тут.

Також вже є розʼяснення щодо податку на нерухомість. З ним можна ознайомитися тут

 

З 8 лютого діє новий порядок реєстрації ПН та РК під час війни

За Законом №2876 (див. тут) на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:

  1. Продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних – для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, - на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, - на 3 календарні дні.
  2. Зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.
  3. Збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів – з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.

Такі правила діють до 18 серпня. Що буде далі, побачимо. 

Які розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію діють наразі? Чи можна буде реєструвати ПН та РК у вихідні? Ці питання ми також розглянули в аналітиці від редакції.

 

Чи діє мораторій на перевірки під час війни?

На період воєнного стану (тобто до 18 серпня 2023 року) контролюючі органи не проводять планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. Про це ми писали тут.

Але ДПС це не стосується! 

Через зміни до ПКУ за Законом №2260 на час війни податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що їх проводять на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Зокрема, камеральні перевірки нині здійснюються у повному обсязі (а не лише щодо декларацій для відшкодування ПДВ). А також проводяться документальні перевірки (поки що не всі, а з конкретних підстав, проте вже офіційно і постійно). Про це ми писали тут.

І навіть ця ситуація скоро зміниться: у ВРУ зареєстровано урядовий законопроєкт №8401 щодо повного скасування з 1 липня 2023 року мораторію на перевірки ДПС. Про це ми писали тут

 

Сплата ЄП підприємцями

З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України згідно з абзацом першим пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ ФОПи – платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

ДПС вже погодилася, що всі фізособи-«єдинники» 1 та 2 груп незалежно від отримання доходів під час війни можуть не сплачувати ЄП.

Тобто наразі можна не сплачувати за січень - червень 2023 р., адже воєнний стан подовжили. 

Але всі бажаючі платники можуть цей податок платити. Адже платити не заборонено.

І з 1 липня, найімовірніше, ці пільги скасують, незалежно від дії воєнного стану.

 

Трудові відносини під час війни

Ще наприкінці березня Мінекономіки навело роз'яснення щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності новим Законом №2136. Зокрема, про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційки у разі переїзду працівників за кордон, надання відпустки за неможливості вийти на роботу, а також про простій.

Також окремо прописано правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

А з 19 липня 2022 року діють оновлені правила. З метою посилення захисту прав працівників прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Йдеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми писали тут, а новину з коментарями Мінекономіки дивіться тут.

Наголосимо, що ці правила діють й у 2023 році, принаймні до 18 серпня.

Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент – зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому слід дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте ось тут

Проте зверніть увагу, що зараз діють зміни до цих правил. Про них ми зазначали тут.

 

З 19 липня 2022 мобілізованим працівникам можна не нараховувати середній заробіток

За позицією Мінекономіки, з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19 липня, слід припинити.

Але Держпраці вважає, що ці зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності і далі робити ці виплати.

Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми писали тут.

 

Нарахування лікарняних під час війни

З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми писали тут

Водночас, якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.

 

І ще кілька новацій, про які варто пам’ятати: 

Токенам – ні! 

Уряд відтермінував обов'язковий перехід на токени до кінця війни. Ще 24 травня 2022 року на черговому засіданні КМУ було прийнято рішення продовжити на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування можливість застосування ЕЦП, не кваліфікованих ЕП. Тобто до 18 серпня і ще 6 місяців після (якщо раптом 18 серпня воєнний стан буде припинено) застосовувати токени бізнесу не обов’язково. Про це ми писали тут

До того ж сам обов’язок застосування бізнесом токенів скасувала ВРУ, але новий закон почне діяти з 31 грудня 2023 року. Йдеться про Закон № 2918, про який ми писали тут

4, 28 червня, 28 липня не будуть святковими днями

У червні та липні 2023 року ми мали би мати додаткові вихідні через Трійцю, День конституції та День Української Державності.

Проте воєнний стан продовжено, тому наразі діє ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.

Тому 28 червня та 28 липня не будуть святковими, а 5 червня буде звичайним робочим днем, робота в які оплачується у звичайному, а не подвійному розмірі.

Але скасування святкових днів впливає на нарахування відпускних. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Суспільство і життя/Економіка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Економіка»