10 травня у «Голосі України» було опубліковано закони, якими воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 14 травня 2024 року строком на 90 діб (тобто до 05:30 12 серпня 2024 року).
Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками.
Тому ми вирішили нагадати, які тимчасові пільги та спеціальні правила діють для платників різних податків. А також разом згадаємо нюанси оплати праці працівників під час війни.
Поки що без блекауту, але готові до цього!
Якщо у вашому місті часто відключають електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.
Це доволі часто траплялося позаминулої зими, проте ми вижили, пережили це і працюємо далі, створивши матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Ті, хто бажає працювати, вже давно придбали і генератори, і повербанки тощо.
Далі головна умова, щоб все придбане працювало. Про це ми докладно писали тут.
І ще кілька корисних нагадувань.
Подавати до ДПС за основним місцем ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. №20-ОПП, не потрібно. На цьому вже наголошували податківці у своєму роз’ясненні. А тепер декілька правил роботи торговців під час вимкнення світла.
Якщо у вас РРО
У разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Якщо у вас ПРРО
На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
Якщо форс-мажор триває у проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, Z-звіт має бути створений на РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО. Докладно про це тут.
Як виплачувати зарплату за час відключення світла, дивіться тут.
Сплата податків та звітування під час війни
Всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну та карантин. Докладніше про це ми писали ось тут.
А ті, хто не мав можливості сплачувати та звітувати з податків, мали подати відповідну заяву з переліком документів до ДПС до 30 вересня 2022 року включно. Про це ми писали тут. Але не всі могли це зробити до граничного терміну через бойові дії. Тому податківці вже видали роз’яснення щодо цього.
Згідно з ним подати заяву про те, що ви не мали можливості виконувати свої податкові обов’язки через війну, можна і пізніше, – тоді, коли таку можливість буде відновлено.
Наприклад, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 січня 2024 року, то заяву та відповідні документи він має подати до контролюючого органу до 1 березня 2024 року (включно).
Період подання заяви рахується таким чином: 11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей).
З 8 лютого 2023 діють такі правила реєстрації ПН та РК
За Законом №2876 (див. тут) на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
- Продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних – для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, – на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, – на 3 календарних дні.
- Зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.
- Збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів – з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.
Ці питання ми також розглянули в аналітиці від редакції. А про те, що 18 травня можна буде зареєструвати ПН та РК за ІІ половину квітня, зазначали тут.
З 1 серпня 2023 року діють нові форми ПН та РК
Наприкінці липня ДПСУ зауважила, що з 1 серпня 2023 року ПН та РК, які платники ПДВ надсилають на реєстрацію (у тому числі і ПН та РК, які складені до 01.08.2023 та не зареєстровані в ЄРПН), мають складатися за новими формами.
Далі зміни до форм не вносили, тож і зараз складаємо ПН і РК за цими формами.
Заборонено працювати в офлайн режимі з ПРРО без діапазону фіскальних номерів
З 01.08.2023 відновлено заборону на роботу ПРРО в режимі офлайн, якщо щодо такого ПРРО продавцем не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. Про це ми писали тут. Отже, повоєнні пільги для торгівлі із ПРРО закінчилися ще у серпні минулого року.
Як зараз проводять РРО-перевірки: роз’яснення від ДПС
ДПСУ підкреслила, що застосування штрафів за порушення вимог Закону про РРО з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.
А кого перевірятимуть податківці найближчим часом?
Нагадаємо, що Законом №3219 з 1 серпня 2023 року повернено більшу частину податкових перевірок.
З 1 грудня 2023 року запрацював Закон №3453. Він містить розширені критерії відбору платників податків для планових перевірок з 1 грудня 2023 року до кінця 2024 року. Про це ми писали тут. Докладний аналіз дивіться тут, а порядок визначення рівня податку на прибуток та ПДВ для перевірок ДПС у 2024 році – ось тут.
Але навіть це повернення перевірок від ДПС не є повним. За інформацією Мінфіну, з 1 грудня 2023 року діятиме мораторій на:
- проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 1 грудня 2024 року;
- проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних винятків);
- проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних винятків).
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться виключно за наявності безпечних умов для їх проведення. План-графік перевірок ДПС на 2024 рік можна переглянути тут.
НБУ впровадив найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень з початку війни
За рішенням НБУ з 4 травня скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою. Також з 4 травня пом'якшено обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів та надано можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами.
До того ж пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній
З 13 травня забезпечено можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди.
Пільги зі сплати ЄСВ для ФОПів діють і далі
Закон №3219 не вніс змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Тож ці пільги діятимуть. Про це ми писали тут.
З 1 серпня 2023 року сплату ЄП підприємцями відновлено, але є винятки
Нагадаємо, що через війну з 1 квітня 2022 року фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп було надано право не сплачувати до закінчення війни податок до бюджету. Про це ми писали тут.
Завдяки Закону №3219 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ містить кінцеву дату застосування пільг для «єдинників» І та ІІ груп та правил перебування для спецгрупи ЄП – до 1 серпня 2023 року.
Тож у серпні пільга щодо несплати ЄП для І та ІІ груп вже не діяла, і зазначені ФОПи повинні сплачувати авансові внески з ЄП своєчасно. Але є винятки – це ФОПи з ТОТ та території бойових дій.
А ДПС мала списати зайво нараховані суми боргу за квітень 2022 року – липень 2023 року. Про це докладно ми зазначали тут.
Трудові відносини під час війни
Ще у 2022 році Мінекономіки навело роз'яснення щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності новим Законом №2136. Зокрема, про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційки у разі переїзду працівників за кордон, надання відпустки за неможливості вийти на роботу, а також про простій.
Також окремо прописано правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
А з 19 липня 2022 року діють оновлені правила. З метою посилення захисту прав працівників прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Йдеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми писали тут, а новину з коментарями Мінекономіки дивіться тут.
Наголосимо, що ці правила діятимуть і до 12 серпня 2024 року, а може, і довше, якщо воєнний стан в Україні продовжать.
Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент – зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте ось тут і тут.
Проінформуємо, що Законом №3494 прописані нові правила встановлення вихідних днів та надання відпусток під час воєнного стану. Ці новації діють з 24 грудня 2023 року. Про них ми докладно розповідали тут.
З 19 липня 2022 мобілізованим працівникам можна не нараховувати середній заробіток
За позицією Мінекономіки, з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19 липня, слід припинити.
Але Держпраці вважає, що ці зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності і далі робити ці виплати.
Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми писали тут.
Нарахування лікарняних під час війни
З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми писали тут.
Водночас якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.
Трійця, День Конституції України та День Української Державності не будуть святковими днями
У червні та липні 2024 року ми мали би мати додаткові вихідні через Трійцю, День Конституції України та День Української Державності.
Проте воєнний стан продовжено, тому наразі діє ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 23 й 28 червня, а також 15 липня не будуть святковими. Хоча, звісно, кожен роботодавець самостійно визначає, працювати в ці дні чи відпочивати. Про будь-яке рішення і графік роботи в ці дні варто повідомити працівників!
Норми тривалості робочого часу без урахування святкових та вихідних на 2024 рік дивіться тут.
А ще скасування святкових днів впливає на нарахування відпусткових. Як порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.
Індексація зарплати-2024
У 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
У 2024 році поки поріг індексації не перевищено. Отже, у квітні та травні 2024 року всім, у кого базовим місяцем ще є грудень 2023 р. (оклад з цього місяця не зростав), а також тим, хто збільшував оклад з початку 2024 року, індексацію нараховувати не треба.
Новації у бронюванні працівників через прийняття Закону про мобілізацію
Як ми повідомляли раніше, 18 травня 2024 року набирає чинності Закон №3633.
Одна із змін, які вніс цей Закон, стосується порядку організації бронювання працівників.
За Законом №3633 крім бронювання, має бути оформлена і відстрочка від призову. Тобто підприємства мають оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані за Порядком №76 у районному (міському) ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються. Докладніше про це ми писали тут.
А про всі інші новації щодо мобілізації – дивіться ось тут.
Зауважимо, що 7 травня Кабінет Міністрів продовжив ще на один місяць дію відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки.