28 жовтня 2024 року Президент зареєстрував у ВРУ законопроєкти про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації:
- №12151 «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»;
- №12152 «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації"».
Ними передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 05:30 10 листопада 2024 року ще на 90 діб (тобто до 05:30 8 лютого 2025 року).
29 жовтня за ці проєкти в цілому проголосувала ВРУ, а 6 листопада Президент підписав відповідні Закони.
Таким чином, воєнний стан в Україні буде продовжено з 05:30 10 листопада 2024 року строком на 90 діб (тобто до 05:30 8 лютого 2025 року).
Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками.
Тому ми вирішили нагадати, які тимчасові пільги та спеціальні правила діють для платників різних податків. А також разом згадаємо нюанси оплати праці працівників під час війни.
Генератори для бізнесу
Вимкнення світла за графіком та поза його межами – це вже буденність.
Якщо у вас часто вимикають електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.
Ті, хто бажає працювати, вже давно придбали і генератори, і повербанки тощо.
Тим, хто ще думає про це і планує замовити таке обладнання за кордоном, нагадуємо.
Законами №3853-IX та №3854-IX передбачено пільги з митних платежів та ПДВ під час ввезення в Україну енергетичного обладнання, інших відповідних товарів, необхідних для відновлення процесу безперебійного постачання електроенергії в Україні. Це стосується:
- електрогенераторного обладнання;
- обладнання для вітро- та сонячної генерації;
- акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності).
У період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- всі платники податків, в тому числі і всі платники акцизу, можуть зберігати пальне для генераторів у ємностях загальною місткістю до 2000 літрів. Потрібно вести окремий облік пального для генераторів і розраховуватися за нього виключно безготівково;
- всі платники податків, в тому числі і всі платники акцизу, можуть зберігати пальне для генераторів у ємностях загальною місткістю до 2000 літрів одночасно зі зберіганням або реалізацією пального у споживчій тарі. Не вимагається вести окремий облік пального для генераторів і розраховуватися за нього виключно безготівково, тобто ці платники можуть придбавати пальне для генератора на АЗС;
- платники податків, в тому числі акцизу і в тому числі ті, хто зберігає пальне для потреб власного споживання та/або промислової переробки, розташовані або перебувають на територіях, включених до Переліку територій, можуть зберігати пальне для генераторів у ємностях загальною місткістю до 2000 літрів. Потрібно вести окремий облік пального для генераторів і розраховуватися за нього виключно безготівково. Ця умова не поширюється на платників акцизу, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання з метою реалізації.
У період дії воєнного стану в Україні до виключення території підприємства з Переліку територій:
- платники податків, в тому числі акцизу і в тому числі ті, хто зберігає пальне для потреб власного споживання та/або промислової переробки, розташовані або перебувають на територіях, включених до Переліку територій, можуть зберігати пальне для генераторів у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів. Потрібно вести окремий облік пального для генераторів і розраховуватися за нього виключно безготівково. Ця умова не поширюється на платників акцизу, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання з метою реалізації.
Важливо! Для експлуатації генератора під час дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- дозвіл на експлуатацію генератора як устаткування підвищеної небезпеки не потрібен;
- для експлуатації генератора потрібна декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
- дозволяється надання на ринку та/або введення в експлуатацію генераторів, на які поширюється дія Технічних регламентів 1077, 1186 та 62, без наявності декларації про відповідність та без маркування знаком відповідності технічним регламентам;
- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря отримувати не потрібно під час дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування;
- замість дозволу на викиди забруднюючих речовин потрібно подати декларацію про провадження видів господарської діяльності;
- екологічний податок при використанні генератора сплачувати не потрібно.
І ще. Подавати до ДПС за основним місцем ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. №20-ОПП, не потрібно. На цьому вже наголошували податківці у своєму роз’ясненні.
А тепер декілька правил роботи торговців під час вимкнення світла.
Якщо у вас РРО
У разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Не забувайте! ДПСУ підкреслила, що застосування штрафів за порушення вимог Закону про РРО з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.
Якщо у вас ПРРО
З 01.08.2023 відновлено заборону на роботу ПРРО в режимі офлайн, якщо щодо такого ПРРО продавцем не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. Про це ми писали тут. Отже, повоєнні пільги для торгівлі із ПРРО закінчилися ще у серпні минулого року.
На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
Якщо форс-мажор триває у проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, Z-звіт має бути створений на РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО. Докладно про це – тут.
Як виплачувати зарплату за час відключення світла, дивіться тут.
Сплата податків та звітування під час війни
Всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну та карантин. Докладніше про це ми писали ось тут.
А ті, хто не мав можливості сплачувати та звітувати з податків, мали подати відповідну заяву з переліком документів до ДПС до 30 вересня 2022 року включно. Про це ми писали тут. Але не всі могли це зробити до граничного терміну через бойові дії. Тому податківці вже видали роз’яснення щодо цього.
Згідно з ним подати заяву про те, що ви не мали можливості виконувати свої податкові обов’язки через війну, можна і пізніше, – тоді, коли таку можливість буде відновлено.
Наприклад, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 січня 2024 року, то заяву та відповідні документи він повинен подати до контролюючого органу до 1 березня 2024 року (включно).
Період подання заяви рахується таким чином: 11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей).
«Воєнні» правила реєстрації ПН та РК
За Законом №2876 на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
- Продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних – для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, – на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, – на 3 календарні дні.
- Зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.
- Збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів – з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.
Ці питання ми також розглянули в аналітиці від редакції.
Кого можуть перевіряти податківці під час воєнного стану?
Нагадаємо, що Законом №3219 з 1 серпня 2023 року повернено більшу частину податкових перевірок.
З 1 грудня 2023 року запрацював Закон №3453. Він містить розширені критерії відбору платників податків для планових перевірок з 1 грудня 2023 року до кінця 2024 року. Про це ми писали тут. Докладний аналіз дивіться тут, а порядок визначення рівня податку на прибуток та ПДВ для перевірок ДПС у 2024 році – ось тут.
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться виключно за наявності безпечних умов для їх проведення.
План-графік перевірок ДПС на 2024 рік можна переглянути тут.
Валютні обмеження під час війни
За рішенням НБУ з 4 травня 2024 року скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою. Також з 4 травня пом'якшено обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів та надано можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами.
До того ж пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
З 13 травня забезпечено можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди.
А з 11 липня резиденти-позичальники можуть купувати валюту для її резервування за кредитним договором з МФО, а також сплачувати відсотки за зовнішнім корпоративним боргом. До того ж бізнес може сплачувати збори з охорони прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Про це ми писали тут.
Ще з 11 липня скасовано граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються за держконтрактами з оборонних закупівель. Для експорту окремої сільгосппродукції з 12 липня діє строк розрахунків – 120 днів. Про це – ось тут.
Також з 10 вересня НБУ надав змогу суб’єктам е-комерції купувати та переказувати інвалюту за кордон для сплати ПДВ у ЄС, а також здійснювати виплати за договором перестрахування. Водночас обмежується ліміт у 500 тис. грн щодо операцій фізосіб з оренди нерухомості за кордоном. Про це ми писали тут.
Військовий збір: зміни у 2024 році
Про зміни до ПКУ, які внесе до ПКУ Закон №4015 щодо військового збору, ми докладно писали тут.
Цей закон ще й досі не підписаний Президентом. Але податківці до змін вже готуються – на сайтах територіальних органів ДПС з’явилися реквізити рахунків для сплати ВЗ «єдинниками» за себе. Тому, найімовірніше, ці новації будуть, і наразі питання лише одне – щодо дати початку їх дії.
Пільги зі сплати ЄСВ для ФОПів діють і далі
Закон №3219 не вніс змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Тож ці пільги діятимуть і далі. Про це ми писали тут.
Трудові відносини під час війни
Ще у 2022 році Мінекономіки навело роз'яснення щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності «воєнним» Законом №2136. Також окремо прописано правила виплати зарплати під час війни.
Потім, з 19 липня 2022 року, ці правила оновили. З метою посилення захисту прав працівників було прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Йдеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми писали тут, а новину з коментарями Мінекономіки дивіться тут.
Наголосимо, що ці правила діятимуть протягом всього воєнного стану. Тобто до 8 лютого 2025 року, а можливо, і довше, якщо воєнний стан в Україні продовжать.
Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент – зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте ось тут і тут.
Також іншим Законом №3494 прописано нові правила встановлення вихідних днів та надання відпусток під час воєнного стану. Ці новації діють з 24 грудня 2023 року. Про них ми докладно розповідали тут.
З 19 липня 2022 року мобілізованим працівникам можна не нараховувати середній заробіток. Хоча роботодавці можуть це робити добровільно.
Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми писали тут.
Нарахування лікарняних під час війни
З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми писали тут.
Водночас якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.
Різдво та Новий рік не є святковими
У грудні 2024 року та січні 2025 року ми мали би мати офіційні дні відпочинку через Різдво та Новий рік.
Проте воєнний стан продовжено, тому наразі діє ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 25 грудня й 1 січня не будуть святковими. Хоча, звісно, кожен роботодавець самостійно визначає, працювати в ці дні чи відпочивати. Про будь-яке рішення і графік роботи в ці дні варто повідомити працівників!
Норми тривалості робочого часу без урахування святкових та вихідних на 2024 рік дивіться тут, а на 2025 рік – тут.
А ще скасування святкових днів впливає на нарахування відпусткових. Як порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.
Індексація зарплати-2024 почалася з серпня
У 2024 році проведення індексації заробітної плати працівників поновили.
За даними Держстату від 10.10.2024, інфляція на споживчому ринку у вересні 2024 р. порівняно із серпнем 2024 р. становила 1,5%, з початку року – 6,5%. Індекс інфляції за вересень становить 101,5%. Звісно, хоча цей показник і менший за 103%, але він впливає на розрахунок індексу споживчих цін для нарахування індексації у листопаді.
У листопаді індексувати зарплату працівникам з базовим місяцем: грудень 2023 р. або січень та лютий 2024 р., – на рівні серпня, а березень та квітень 2024 р. – на рівні жовтня. Вперше будемо індексувати зарплату працівникам, яким збільшували оклади у травні 2024 р.
Докладніше про це читайте в нашій статті за посиланням.
Що із бронюванням працівників?
Зауважимо, що з 8 червня діють оновлені підходи до бронювання працівників. Йдеться про Постанову №650. Докладний аналіз змін до Порядку бронювання ми навели в окремому аналітичному матеріалі.
Зокрема, з 17 липня запроваджено е-бронювання, але поки що для окремих роботодавців. Про це – тут.
А у всіх підприємств, які зазначені у Постанові №650, з’явився обов’язок повідомляти ПФУ про зміни у трудових відносинах з усіма їхніми працівниками.
Як працює сервіс ПФУ, ми писали тут та окремо наголошували, що ПФУ до 1 серпня чекає на відомості за період з 8 червня до 1 серпня. Далі про зміни потрібно буде звітувати не пізніше наступного дня виникнення відповідної події.
Проте наразі призупинено процедуру бронювання до 15 листопада через аудит затверджених раніше рішень.
Окремим роботодавцям цей процес вже поновили, але скільки часу триватиме цей аудит і яким буде коло роботодавців, які зможуть надалі бронювати працівників, наразі невідомо.
