Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, до яких змін готуватися бізнесу. Зокрема, назвав фактори, які істотно впливають на реформу податкової системи, а також зауважив, що винних без вини поменшає.
Зважаючи на борг
Доки бізнес розділився на тих, хто підтримує тенденції до деофшоризації, та тих, хто виступає за збереження таємниці походження грошей, народні обранці працюють над контраверсійними змінами. Адже законопроекти, подані до парламенту, більше спричиняють запитань, ніж дають відповідей. Знайти їх намагалися під час відкритої зустрічі бізнесу з очільником профільного парламентського комітету. Під час заходу, організованого Торгово-промисловою палатою, підприємці дістали можливість долучитися до процесу законотворення та були здивовані деякими пропозиціями.
Найбільше обговорювали проекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (№1210) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (№1209).
Привітавши учасників зустрічі, Д.Гетманцев зауважив, що головне завдання комітету вбачає в тому, аби знайти баланс.
Адже 2019 та 2020 роки є піковими з точки зору виплат за державним боргом. Тож реформа податкового законодавства повинна враховувати ці моменти.
Не менш важливу роль у роботі парламенту відіграють рекомендації закордонних партнерів та кредиторів. Тому Уряд змушений ураховувати всі зауваження та приймати такі рішення, які дозволять повернути борг з тими відсотками, на які держава раніше погодилась. Отже, варто готуватися до збільшення контролю з боку податкової, а також податкового навантаження.
Паритетний варіант
Одним з основних запитань, які турбують бізнес, є реалізація програми антиBEPS. Адже згадані проекти законів передбачають досить суворі санкції для підприємств. Присутні представники комітету погодилися з тим, що механізм оподаткування та розкриття інформації є надважким для багатьох вітчизняних компаній. Тож парламентарі відкриті до діалогу.
«Стверджувати, що все погано, може кожен, – зазначив Д.Гетманцев. – Проте цей варіант не влаштовує жодну зі сторін діалогу. Тож, якщо вам щось не подобається, ми відкриті для пропозицій».
Нині кожне засідання комітету протоколюється, отже, бізнес має реальну можливість спілкуватися, і все більше сторін долучаються до активного законотворення. Кожен законопроект обговорюється в робочих групах, в яких беруть участь представники і бізнесу, і Мінфіну, тобто всі зацікавлені сторони. Така співпраця дає змогу досягти балансу між інтересами держави, суспільства та потребами бізнесу.
Поступово це дає свої плоди, адже члени комітету схиляються до необхідності відкладення прийняття законів, які стосуватимуться діяльності контрольованих іноземних компаній. Зокрема, робоча група вважає найбільш прийнятним варіантом запровадження звітів щодо КІК не з 2020-го, а з 2021 року. Таким чином, першу звітність підприємства подаватимуть аж у 2022 році.
Також до другого читання будуть унесені поправки, які стосуються курсових різниць. Проте досі триває дискусія щодо відсоткового бар’єра. Так, до членів комітету надійшло багато пропозицій щодо застосування відповідних законів виключно до нерезидентів. Утім, цю поправку прийняти, швидше за все, не зможуть з огляду на тиск міжнародного співтовариства. Єдине, що можуть застосувати, – це плаваючий бар’єр у межах 10-30%. Але далі від цих рекомендацій не підуть.
Крім цього, до комітету надійшло багато зауважень щодо запропонованого механізму адміністрування податків. Як зазначила керівник практики податкового права Jurimex Віта Форсюк, бізнес цілком позитивно сприймає введення винної відповідальності, однак має певні побоювання. Зокрема, з приводу того, що встановлення вини у вчиненні податкового правопорушення буде використано як доказ винуватості у кримінальному процесі. Втім, розробники проекту намагаються заспокоїти гравців ринку та пояснити, що правова природа інституту вини в податковому та кримінальному праві є різною. Цікаво, чи дослухаються до них правоохоронці?
Відповідальна держава
Соте коло реформи податкового законодавства анонсують як першу спробу змусити державу компенсувати реальну шкоду платникам податку. І навіть попри те, що концепція винності має більше противників, ніж прихильників, її впроваджуватимуть. Добрим знаком є введення обов’язкової мотивувальної частини у всіх податкових повідомленнях. Крім того, автори законодавчої ініціативи анонсують пов’язані із цим зміни Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, унеможливлять притягнення до відповідальності платника податку в разі, якщо податкова зробила висновки за відсутності необхідних документів.
Не обійшли і проблему збільшення рентної плати та акцизних зборів. Так, комітет схиляється до того, що не має бути різниці між рентною платою залежно від типу руди. У свою чергу Д.Гетманцев наголосив, що рентна плата в Україні є однією з найнижчих в Європі, тож держава не може дозволити собі таку «благодійність». З огляду на це ставки суттєво зростуть. «Інше питання – це створення механізму, який стимулюватиме бізнес інвестувати гроші в розвиток. Однак питання податкового навантаження в цьому процесі займає аж ніяк не перше місце», – наголосив доповідач.
Не менш уважно вивчають в комітеті проблеми, які виникли внаслідок запровадження обліку пального. Так, намагаючись нівелювати схеми повернення ПДВ та розмивання податкової бази, держава створила вкрай невигідні умови для аграріїв та промисловості. Парламентарі стверджують, що невдовзі нерівність буде виправлена.
Втім, не варто розраховувати, що обіг пального залишиться вільним. Адже й надалі в Україні реалізуватимуть все більш жорсткі механізми протидії податковим схемам. Уряду вони добре відомі, тож депутати обіцяють їх викорінювати.
Альтернативним та неочікуваним для підприємців стала пропозиція щодо обов’язкового страхування відповідальності перед третіми особами. Завдяки введенню цього інституту планують покласти край нескінченним перевіркам органів контролю. Хоча те, коли ця ідея матиме форму документа, не відомо. Можливо, вона залишиться такою ж ідеєю, як і створення єдиного демілітаризованого органу, який перевіряв би діяльність бізнесу.
Нині ж робота комітету спрямована на скасування немотивованих пільг, подальшу детінізацію та запровадження антиBEPS. У подальшому варто очікувати на створення лояльних умов для розвитку бізнесу. Серед запропонованих варіантів планують зупинитися на зменшенні податкового навантаження на фонд заробітної плати, наданні можливості прискореної амортизації та запровадженні дієвих пільг з ПДВ на імпорт обладнання.
Наприкінці Д.Гетманцев закликав усіх присутніх бути активними та писати членам комітету у «Фейсбуку». До пропозицій намагатимуться дослухатися. Принаймні обіцяють.
***
Читайте також:
- Єдиний податок: можливі зміни у 2020 році
- Податок на прибуток: чого чекати у 2020 році?
- Податкові штрафи планують суттєво збільшити: аналізуємо законопроект №1210
- Законопроект №1210 і ПДВ: чого очікувати?
- ПДФО та військовий збір: що підготував законопроект №1210?
- Які зміни передбачаються в ПКУ в частині акцизного податку?
- Законопроект №1210: зміни щодо трансфертного ціноутворення
- Місцеві податки: що змінить законопроект №1210?
- Новації у перевірках ДПС: аналіз законопроекту №1210
- Законопроект №1210 буде суттєво відкоригований, – Гетманцев