Облік ризикових платників ПДВ і не тільки: аналіз від редакції нового наказу ДФСУ №144

Як ми повідомляли раніше, ДФСУ наказом від 21.03.2018 р. №144 затвердила:

1) Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків з додатками:

• додаток 1 «Облікова картка»;
• додаток 2 «Алгоритм дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків»; 

2) Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків.

3) Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.

Розглянемо їх детальніше.

Я – ризиковий платник податку. І що? 

Перевірка платників податків на відповідність критеріям ризиковості – це один з етапів, які проходять ПН/РК до реєстрації в ЄРПН.  Як роз’яснювали фахівці Мінфіну, це другий етап такого моніторингу.

Отже, якщо ви потрапили до переліку ризикових платників податків, вже немає значення, за якою операцією було складено ПН/РК або яка у вас податкова історія – цей ПН/РК заблокують. І вам доведеться доводити, що ці документи достойні реєстрації. Тобто надавати за ними Пояснення або Таблицю разом із копіями документів.

Єдині, кому цей статус не погіршить можливість реєструвати ПН/РК, – це ті платники ПДВ, у яких ПН/РК відповідають ознакам, встановленим п. 3 Порядку №117.

Але і це може бути ненадовго, адже нещодавно податківці заговорили про внесення змін до Порядку №117 і скасування ознак, за якими ПН/РК не блокуються. Ми про це писали тут. Якщо ці зміни Кабмін затвердить, то ризикові платники податку будуть розблоковувати усі свої ПН/РК. 

Ризикові платники ПДВ тепер підлягають обліку!

Для цього ДФСУ затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків. Та, власне, наявність такого переліку і потрапляння до нього вплине лише на платників ПДВ. І то лише на один з аспектів їх «податкового життя» - можливість реєстрації ними ПН/РК. 

Хто формуватиме цей перелік? Органи ДФС в областях, м. Києві та Офіси великих платників податків ДФС.

Покроково процедура ведення переліку ризикових платників податків виглядатиме так:

Крок 1. Усі платники податків, що подають на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості.

Йдеться саме про критерії ризиковості самого платника податків. Про них ми писали тут.

Зверніть увагу: наразі існують два типи критеріїв:

• ті, які вже діють по всій Україні і затверджені ДФСУ та Мінфіном,
• і ті, які можуть встановити територіальні органи ДФС, відповідно, лише для своєї території.

Хто потрапляє до зони ризику?

Критерії, встановлені ДФСУ і Мінфіном. Згідно з п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платників податків розробляє ДФСУ, Мінфін погоджує, а Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики лише повідомляється про них. Далі ДФСУ оприлюднює ці критерії на власному сайті.

Зараз відомо, що ПН/РК блокуватимуть, якщо податківці отримають інформацію про те, що:

- реєстрація платника податку відбулася за недійсними (втраченими, загубленими) документами;

- зареєстровано платника податку фізособами, які передали право володіння чи управління на нього підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам;

- фізособи, які зареєстрували платника податку, не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати власні повноваження;

- платника податку зареєстровано без відома і згоди його засновників та керівників.

З яких джерел податківці можуть отримати таку інформацію? В Порядку №117 відповіді на це немає, як немає її і у новому порядку ведення переліку ризикових платників податків. Але здогадатися неважко з аналізу статей 72 і 73 ПКУ.

Критерії, які може встановити територіальний орган ДФС. Територіальні податківці мають право вводити додаткові критерії ризиковості платників податків на свій розсуд. Хоча і лише у встановленому ДФСУ діапазоні. А саме, якщо:

• платник ПДВ зареєстрований на тимчасово окупованій території (АР Крим, зона АТО);
• платник ПДВ новозареєстрований (протягом перших 3 місяців реєстрації платником податку);
• у юрособи - платника ПДВ і не бюджетника немає відкритих рахунків в комерційних банках;
• юрособа-платник ПДВ, у якого засновник або керівництво (посадові особи) мають власну негативну історію і працювали або були засновниками іншої юрособи, яку було ліквідовано через банкрутство протягом останніх 3-х років;
• юрособа-платник ПДВ є одночасно платником податку на прибуток і не подавав фінансову звітність за останній звітний період до контролюючого органу;
• платник ПДВ здійснює ризиковані операції.

Крок 2. Перевірка відбулася, і певні платники ПДВ відповідають встановленим критеріям. Що далі?

А далі відбувається засідання Комісії територіального органу ДФС. Засідання такої Комісії оформлюється протоколом. До протоколу обов’язково додаються:

- перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості;

- матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку;

- інша інформація, що розглядається Комісією.

Результатом такого засідання може бути внесення платника податків до переліку ризикових або, навпаки, виключення його з цього переліку. Обидві події відбуваються протягом наступного робочого дня і прописані у Алгоритмі, що є додатком 2 до коментованого Порядку №144. 

Крок 3. На кожного ризикового платника податків заводиться Облікова картка (за формою додатку 1 до Порядку №144).

Ведуть її самі податківці, тож, нам на неї треба дивитися хіба що з цікавості. В цьому документі податківці фіксуватимуть включення/виключення платників податків з переліку ризикових і причину внесення до такого переліку (відповідно до даних протоколу Комісії).

У чому різниця між формами рішень, затвердженими наказом №144?

Наказом №144, крім Порядку, затверджено також форми Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків та Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків. Чим вони відрізняються?

Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків. Якщо ПН/РК заблоковані, то платник ПДВ-постачальник може подати органу ДФС Таблицю за формою додатку до Порядку №117. А Комісія органу ДФС або врахувати інформацію з такої Таблиці і розблокувати ПН/РК, або не врахувати і не розблокувати. От саме про це і складається ця форма. 

Відповідно до п. 32-34 Порядку №117, Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається Комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання. Рішення Комісії протягом операційного дня стає доступним платнику податку в Електронному кабінеті. Якщо рішення було прийняте про неврахування Таблиці даних, в ньому  в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків. За п. 36 Порядку №117, якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в Таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, Комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування такої Таблиці.

Тобто, це рішення, яке приймається вже щодо врахованої раніше Таблиці. І далі ПН/РК за операціями, які були зазначені в такій Таблиці, можуть блокуватися, і щоб їх розблокувати, доведеться подавати Пояснення/Таблицю з копіями документів наново.