Нагадаємо, що 15 січня через перенавантаження сервісу ДФС запити щодо отримання відомостей з ЄРПН оброблялися із затримкою в часі. Про це ми писали тут.
Відповідно деяким платникам ПДВ квитанція про реєстрацію ПН в ЄРПН надійшла мало того, що із запізненням, так ще й з датою пізніше граничного строку реєстрації.
Один з платників ПДВ вирішив дізнатися у податківців: чи покарають його за несвоєчасну реєстрацію ПН за таких обставин? Відповідь нас не здивувала, адже є абсолютно фіскальною – штрафувати будуть.
В які строки слід зареєструвати ПН/РК, щоб штрафу не було?
Нагадаємо, що терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлено п. 201.10 ПКУ. За ним така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тобто зазначений термін реєстрації встановлено ПКУ для всіх ПН та РК (окрім РК на зменшення ПЗ з ПДВ, що реєструється покупцем). Таку ж позицію податківці наводили у своїй іншій ПК від 16.01.2019 р. №175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Про це ми зазначали тут.
Проте і в даній ситуації податківці, посилаючись на наявність в них технічних проблем щодо реалізації норм закону, примудряються їх порушувати.
Для реєстрації покупцем РК на зменшення ПЗ з ПДВ п. 201.10 ПКУ дає покупцю 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування.
Але податківці консультують, що в них немає чіткого алгоритму (а подекуди і технічних можливостей) відслідкувати, коли саме покупець цей РК отримав. Тож, всупереч нормам ПКУ, вони продовжують застосовувати до цього спеціального випадку загальні строки реєстрації РК, залежно від дати його складання. І покупцям про це слід пам’ятати, оскільки якщо продавець надішле такий РК для реєстрації із запізненням, то штраф сплачуватиме саме покупець. Адже відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК несе та особа, на яку ПКУ покладено обов’язок такої реєстрації. Про це ми писали тут.
ПН/РК надіслана в ЄРПН для реєстрації: як це довести?
Якщо документообіг між покупцем та продавцем ДФС дистанційно відслідкувати може не завжди, то про отримання і реєстрацію ПН/РК, які вона отримала від платників ПДВ, обов’язково надсилається відповідна квитанція.
Інша справа, коли ПН/РК в програмному забезпеченні платника значиться як надіслана, а податківці через технічні проблеми її не побачили. Про цю проблему ми писали тут і зазначали: якщо підтвердженням надсилання є лише статус в вашому програмному забезпеченні і все, то, скоріш за все, вас оштрафують за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.
Адже довести факт успішного надсилання цього документу до ДФС (а саме це мав забезпечити платник ПДВ) буде вкрай важко. І сподіватися в цій ситуації слід лише на те, що суд врахує наявність на той момент технічних проблем у приймаючої сторони – податківців (якщо вони цей факт офіційно підтвердять).
Формування квитанції щодо реєстрації ПН та РК в ЄРПН
Остаточним документом, який має отримати платник ПДВ, є квитанція щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У ІПК від 22.02.2019 р. №678/6/99-99-12-02-01-15/ІПК податківці нагадали, як вона формується і надсилається.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику ПДВ протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття (або неприйняття, чи зупинення реєстрації ПН чи РК). Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до ДФС є дата та час, зафіксовані у квитанції. У Порядку №1246 окремих правил формування квитанцій через технічні проблеми сервісу ДФС не передбачено.
Але вони не прокоментували норму п. 201.10 ПКУ. За нею підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Тобто ДФС має надсилати квитанцію протягом дня реєстрації, а не наступного дня.
Якщо квитанція про реєстрацію не була надіслана (але факт надсилання ПН/РК в ЄРПН був підтверджений), то ПН/РК вважаються зареєстрованими у день надсилання. А не тоді, коли податківці вирішать свої технічні проблеми.
Відповідальність за порушення строків реєстрації ПН та РК в ЄРПН
Про відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК податківці у ІПК від 22.02.2019 р. №678/6/99-99-12-02-01-15/ІПК не забули нагадати.
За п. 120-1.1 ПКУ на платника ПДВ у разі порушення строку реєстрації ПН та РК в ЄРПН до 15 календарних днів накладатиметься штраф в розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК. Ці штрафи не застосовуються при реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеною на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Податківці у вищезгаданій ІПК зауважили, що статтею 120-1 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення блокування та випадку кібератаки у липні 2017 року.
Тож податківці через свою вину все одно планують штрафувати за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК.
Що робити платнику ПДВ при накладанні штрафів?
Найбільш неприємне в цьому те, що за захистом своїх прав платнику доведеться звертатися до суду, а це довго і витратно. Та тим не менш, на сьогодні суди у зазначеній ситуації, як правило, на боці платників, а не ДФС.
Наведемо судову практику щодо оскарження штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН через відсутність квитанції в день направлення ПН на реєстрацію.
Верховний Суд, приймаючи 26 червня 2018 року рішення у справі №806/2219/16, вказував:
- якщо відсутні підстави для неприйняття накладних, ДФС зобов’язана протягом операційного дня надіслати платнику квитанцію про підтвердження реєстрації накладних в ЄРПН. І звісно, не лише квитанцію надіслати, а й зареєструвати таку податкову накладну в цьому Реєстрі. Оскільки підстав для відмови платникові немає;
- навіть якщо податкова накладна сформована з порушенням вимог ПКУ, ДФС зобов’язана протягом операційного дня надіслати платникові квитанцію про неприйняття такої податкової накладної.
Тобто в будь-якому випадку ДФС зобов’язана протягом операційного дня надіслати платникові квитанцію з позитивною або негативною відповіддю. Але навіть, якщо ДФС не виконала цей свій обов’язок, платник ПДВ не повинен страждати.
Якщо протягом операційного дня ДФС не надіслала квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Це закріплено в пп. 201.10 ПКУ.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом 26 червня 2018 року у справі №805/4998/16-а. Про це докладніше ми писали у своєму коментарі до цих судових рішень.
Така позиція судів може бути аргументом для автора запиту щодо коментованої ІПК від 22.02.2019 р. №678/6/99-99-12-02-01-15/ІПК. Лише він, згідно зі ст. 53 ПКУ, має право оскаржити цю ІПК у суді. І, якщо суд прийме сторону платника, то податківцям доведеться змінити свою позицію.
Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду – протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду.
Таке ми вже спостерігали і не раз, тож якщо справедливість є, за неї варто боротися.