Це – вже десятий (і перший у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їх діяльності загалом.
Цього разу ми:
- розповімо про продовження мораторію на перевірки органів державного нагляду на 2018 рік;
- поговоримо про зміни у критеріях відбору великих платників;
- зупинимося на оновлених критеріях оцінки ступеня ризику в сфері техногенної та пожежної безпеки;
- дослідимо нові форми документів для оформлення результатів перевірок Держпраці;
- наостанок – поговоримо про скасування Урядом запланованих реформ ДФС та митниці, звільнення Романа Насірова, а також про розроблення ДФС своїх стратегічних ініціатив аж до 2020 року.
Гарного вам читання!
***
Мораторій на перевірки продовжено до кінця 2018 року!
Цілий рік, аж до 31 грудня 2018 року, позапланові перевірки здійснюватимуться органами держнагляду:
- на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав за погодженням ДРС;
- за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу держнагляду про здійснення перевірки за його бажанням;
- за рішенням суду;
- у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
- у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених КМУ на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Зверніть увагу! У 2018 році Уряд буде вирішувати, на які контролюючі органи не буде поширюватися мораторій. Отже, тільки після появи відповідної Постанови КМУ можна буде чітко вказати, чи поширюється мораторій на ДФС України.
До того ж Кабмін до 1 липня 2018 року має розробити і затвердити концепцію та план заходів з реформування системи держнагляду з метою впровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення перевірок у всіх сферах господарської діяльності.
Про це читайте у нашій новині, а з думкою ДРС можна ознайомитися тут.
Зазначимо також, що ще наприкінці 2017 року Володимир Гройсман доручив усім контролюючим органам визначити основні галузеві ризики, яких потрібно уникати підприємцям, а також окреслити чек-лісти – правила проведення перевірок та моніторингу результатів цих перевірок.
«Мене штрафи не цікавлять! Мене цікавить безпека, благополуччя та нормальний діловий клімат. Ми будемо чітко визначати ризики – де є проблеми, яким чином їх виявляти та вирішувати. Державний контролюючий «рекет» – це система, на якій роками паразитували й брали хабарі. Ми приймаємо рішення про ліквідацію такого підходу», – заявив Прем’єр (а ми писали про це тут).
Затверджено форми документів для оформлення перевірок Держпраці
Мінсоцполітики наказом від 18.08.2017 р. №1338 затвердило форми документів, які складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів. З повним переліком цих форм можна ознайомитися у нашій новині.
А про порядок проведення перевірок інспекторами праці читайте тут.
Нові критерії для відбору великих платників податків
За новою редакцією пп. 14.1.24 ПКУ з 1 січня 2018 року великий платник податків – це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої:
- обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн євро (раніше – 1 млрд. грн.), визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період;
- або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Держбюджету, за такий самий період перевищує еквівалент 1 млн євро (раніше – 20 млн. грн.), визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період.
При цьому сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.
Про це ми розповідали у своїй новині.
Зверніть увагу! Ще наприкінці 2017 року ДФСУ наказом від 29.12.2017 р. №884 внесла зміни до Реєстру великих платників податків на 2018 рік, затвердженого наказом від 26.09.2017 р. №632. Реєстр тепер налічує 1364 підприємства і це на 1230 підприємств менше, ніж було в попередній версії (про це читайте тут). Чи вплинуть нові критерії на цей Реєстр, податківці поки ще не повідомляли та змін в нього не вносили.
Оновлено критерії оцінки ступеня ризику в сфері техногенної та пожежної безпеки
Кабмін затвердив відповідну постанову від 27.12.2017 р. №1043. Відтепер такими критеріями є:
- провадження суб’єктом господарювання діяльності на:
- потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- об’єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою; - клас наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- умовна висота будинку відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»;
- площа об’єкта;
- наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд;
- належність об’єкта до пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення, що включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток;
- показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання, розрахунок якого здійснюється відповідно до затверджених МВС методик;
- надання послуг, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальними службами.
Відповідно до встановлених критеріїв кожний із суб’єктів господарювання відноситься до одного з трьох ступенів ризику.
Нашу новину про це читайте тут.
Уряд скасував проекти постанов щодо реформування ДФС та митниці
11 січня Уряд скасував минулорічні проекти постанов щодо реформування та реорганізацію податкових і митних органів, ініційованих Мінфіном. Про них ми писали свого часу тут та тут. Скасування цих проектів пов’язано з критикою розробленої концепції в. о. голови ДФС Мирослава Продана та парламентського комітету з питань податкової та митної політики.
У Мінфіні, своєю чергою, пов'язали критику і подальше скасування постанов Кабміном із небажанням керівництва ДФС реально реформувати відомство… і одразу після прийняттям Урядом свого рішення Мінфін здійснив подання про звільнення Романа Насірова з посади голови ДФС.
На додаток до попередньої новини: ДФСУ визначила свої Стратегічні ініціативи розвитку до 2020 року
Розроблена податківцями стратегія базується на основних принципах діяльності ДФС: адмініструванні податків, зборів, митних платежів та ЄСВ, наданні якісних послуг платникам та сприянні міжнародній торгівлі та підприємницькій діяльності.
«Протягом півроку ми розробляли Стратегічні напрями розвитку до 2020 року, в рамках яких відбувається будівництво професійної, неупередженої, відкритої служби, яка вже сьогодні стає партнером для платників податків, а не каральним органом. ДФС має на меті стати сервісною службою з якісними контролюючими, адміністративними та інформаційними послугами» – зазначив в. о. голови ДФС Мирослав Продан.
Стратегія визначає 9 ключових напрямів, за якими ДФС працюватиме у найближчі роки. Про них читайте у нашій новині.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему перевірок ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»