• Посилання скопійовано

«Трудові відносини. Зарплата і кадри» №06(101) | 27.04.2022 р.

Сто перший лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам

«Трудові відносини. Зарплата і кадри» №06(101) | 27.04.2022 р.

Це – шостий цього року (сто перший загалом і третій під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам. За три тижні, що минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему. Зокрема:

 

  • дізнаємося, чи будуть наслідки, якщо через війну роботодавець не зміг подати повідомлення про прийняття нового працівника;
  • наведемо нюанси оформлення відсутності на роботі працівника-волонтера;
  • з’ясуємо, чи може роботодавець відмовити працівнику у відпустці через бойові дії;
  • розповімо, чи будуть вихідними 2 та 9 травня;
  • зауважимо, що День перемоги пропонують святкувати 8 травня, а 9 травня – день Європи;
  • зупинимося на нюансах оформлення призупинення діяльності.

Гарного вам читання!

 

***

Чи може роботодавець відмовити працівнику у відпустці через бойові дії?
Наразі діють спеціальні правила трудових відносин. Відповідно до ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Про це ми писали тут.

 

Через війну роботодавець не зміг подати повідомлення про прийняття нового працівника: які наслідки?
Держпраці у листі від 28.03.2022 №1340/4/4.1-ЗВ-22 навела норми Порядку №413 та чинні норми ст. 24 КЗпП.

Про можливість неподання такого повідомлення у воєнний час у чинних нормах Порядку №413 та КЗпП не йдеться.

Але фахівці Держпраці, розглядаючи питання про практичну ситуацію, вирішили дати хоч якусь пораду.

На їхню думку, у разі відсутності можливості у роботодавця (через незалежні від нього обставини) подати до органів ДПС повідомлення, роботодавець у такому разі повинен мати підтвердження намагання вчинити такі дії.

Тобто роботодавцю доведеться фіксувати і за можливості підтверджувати документально (актами, довідками, листами тощо), як він намагався подати повідомлення, і що саме цьому завадило. На жаль, просто факту воєнного стану для позбавлення від відповідальності не достатньо.

 

Чи будуть вихідними 2 та 9 травня: роз'яснює Держпраці
Навесні 2022 року мали б бути вихідними днями понеділки 25 квітня (перенесення вихідного з 24.04.2022 р.), 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022 р.) та 9 травня (святковий день).

Однак ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.

Тому 25 квітня, 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку. Про це ми писали тут.

 

День перемоги пропонують святкувати 8 травня, а 9 травня – день Європи: законопроєкт
18 квітня 2022 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №7297 «Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». Ним пропонується:

  • встановити державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який щороку відзначати 8 травня. Відповідні зміни будуть внесені до Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»,
     
  • перенести вихідний день з 9 на 8 травня і уточнити назву святкового дня в КЗпП;
     
  • рекомендувати Президенту України внести зміни до Указів, зокрема, з метою відзначення в Україні Дня Європи 9 травня разом з державами Європейського Союзу.

 

Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки
Основна різниця в тому, що призупинення трудових відносин не означає їх розірвання. Простіше кажучи, працівник за таких умов не ходить на роботу і не виконує своїх обов’язків, проте його не звільняють і статус працівника у нього зберігається. 

При цьому роботодавець не несе жодних витрат на утримання такого працівника або сплату за нього ЄСВ, якщо протягом цілого місяця працівник перебував у статусі призупиненого трудового договору. 

Але працівник все ж таки матиме право на компенсацію втрат в оплаті праці. Проте тягар витрат з такої компенсації лягає на державу-агресора. 

Що говорить закон:

1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Про це все ми докладно розповідали тут.

 

Працівник займається волонтерством: які наслідки?
Одеські фахівці Держпраці наголосили, що на волонтерів не поширюються гарантії ст. 119 КЗпП, згідно з якими зберігається робоче місце та середній заробіток.

У разі відсутності працівника-волонтера на роботі роботодавець має право табелювати його як неявку з нез’ясованих причин «НЗ» або за інших причин «І»,  і відповідно не сплачувати заробітну плату. А в найгіршому випадку – звільнити за прогул.

Але на час воєнного часу суд може визнати таку відсутність поважною причиною, як здійснення громадського обов’язку для  збереження життя та здоров’я громадян, що потребують допомоги.

 

***

Наразі це  все.
Більше новин на тему трудових відносин та зарплати ви знайдете тут, а консультацій – тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/Трудові відносини. Зарплата і кадри

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини. Зарплата і кадри»