Це – четвертий з початку року (сто тридцять девʼятий загалом і сороковий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, і нам є про що розповісти. А саме:
- зʼясуємо, коли суд стає на бік ДПС щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН під час війни;
- розкажемо, чи наводити у таблиці даних види товарів, щодо яких отримано аванс;
- зауважимо, що ДПС відшкодувала лише 63% запитаного ПДВ у 2023 році;
- розповімо про майбутні косметичні правки з ПДВ за Законом №3603;
- підкреслимо, що з початку 2024 року в Україні збільшилася кількість «ризикових» платників ПДВ;
- повідомимо, що буде за несвоєчасну реєстрацію ПН за операціями з нульовою ставкою ПДВ.
Гарного вам читання!
Чи наводити у таблиці даних види товарів, щодо яких отримано аванс?
Чернівецькі податківці підкреслили, що отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, стосовно яких її отримано.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН та РК в ЄРПН.
ДПС відшкодувала лише 63% запитаного ПДВ у 2023 році
ПДВ становив п’яту частину від усіх доходів до держбюджету у 2023 році.
Усі платники ПДВ мають право на відшкодування цього податку. Проте лише 63% від запитаного відшкодування ПДВ було виплачено ДПС у 2023 році.
Торік ПДВ із ввезених товарів становив 366,2 млрд грн – збільшився у 1,4 раза порівняно з першим роком повномасштабної війни. Це майже стільки, як у 2021 році – 380,7 млрд грн.
Натомість внутрішній ПДВ, тобто податок на товари, що вироблені в країні, виріс на 10% до 2021 року. Про це читайте у нашій новині ось тут.
Косметичні правки щодо ПДВ: аналіз Закону №3603
Ще 23 лютого ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №9662 про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства.
Зараз вже з’явився текст Закону, підписаний поки що тільки спікером ВРУ, але на нього вже можна спиратися. Остаточний текст Закону з’явиться вже після його підписання Президентом, проте вже тепер ми знаємо його номер – це буде Закон №3603.
За новим абз. 3 п. 183.3 ПКУ суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені) зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОПа.
У ставках ПДВ для майже всіх платників ПДВ все залишиться без змін.
Також Законом №3603 буде запроваджено чіткі строки камеральної перевірки щодо бюджетного відшкодування. Тепер вона буде проводиться протягом 20 к. дн. після граничного строку подання декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання). Якщо такі документи були подані пізніше, то протягом 20 к. дн. після дня їх фактичного подання. Про це все ми писали у аналітиці.
З початку 2024 року в Україні збільшилася кількість ризикових платників ПДВ
Н. Южаніна у своєму пості на підставі відповіді від ДПС наголосила, що вперше за півтора року кількість платників ПДВ в Україні не зменшилась, а збільшилась у січні на 637 і станом на 01.02.2024 становить 251 345 платників ПДВ (91% юридичних осіб, 9% фізичних осіб).
За січень 2024 року майже 155 тис. платників (62% від загальної кількості) подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, при цьому порівняно з груднем 2023 року:
- кількість таких платників зменшилась на 1%;
- кількість ПН/РК поданих на реєстрацію зменшилась на 9%;
- сума ПДВ у ПН/РК зросла на 7%.
Станом на 01.02.2024 кількість ризикових платників — 29 582, що становить 19% (у минулому періоді також 19%) до всіх платників, які подавали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН.
Коли суд стає на бік ДПС щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН під час війни?
Позивач склав ПН у період з 14.02.2022 по 15.08.2022, а зареєстрував в ЄРПН у період з 03.08.2022 по 02.09.2022 з порушенням строку, визначеного п. 201.1 ПКУ. Тому колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування ДПС штрафів на підставі п. 120-1.1 ПКУ.
Окрім того, позивач упродовж розгляду справи не доводив наявність обставин його звернення до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків. Про це ми писали тут.
Що буде за несвоєчасну реєстрацію ПН за операціями з нульовою ставкою ПДВ?
ДПСУ підкреслила, що пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН ПН, які складені на операції за нульовою ставкою з ПДВ.
Тож у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН ПН на постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника ПДВ застосовується штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше ніж 1020 грн.