Це – вже одинадцятий з початку року (і двадцятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки пройшло майже три тижні, тож нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- визначимося, чи застосовуються податкові різниці при обліку інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю;
- проконсультуємо, які наслідки можуть бути з податку на прибуток у разі повернення дообладнаного орендованого майна орендодавцю;
- дізнаємося, чи вважається поданою декларація з податку на прибуток без фінансової звітності;
- нагадаємо, що первинні документи повинні бути складені українською мовою;
- з’ясуємо, чи потрібно збільшувати строк корисного використання ОЗ в податковому обліку при його поліпшенні;
- розповімо, що чекає на продавця у разі прощення постачальником його боргу за раніше поставлені товари;
- ...а наостанок – наведемо роз’яснення податківців щодо безоплатної передачі товарів для випробування.
Гарного вам читання!
***
Обліковуєте інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю? Чи є наслідки з податку на прибуток?
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 14.06.2018 р. №2627/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зробили висновок, що в податковому обліку операції за інвестиційною нерухомістю з оцінкою за справедливою вартістю:
- коригування в сумі амортизації та зменшення корисності не здійснюються;
- при продажі коригування фінрезультату до оподаткування відповідно до норм п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ не здійснюється;
- результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.
Тож наразі всі операції, пов’язані з інвестиційною нерухомістю з оцінкою за справедливою вартістю, не спричиняють виникненню податкових різниць та впливають на фінрезультат через ведення їх бухобліку.
Ми пишемо про це тут, а про те, як вести бухгалтерський облік операцій з інвестиційної нерухомістю, читайте у нашій аналітиці.
Повернення дообладнаного орендованого приміщення: наслідки з податку на прибуток
Проведене дообладнання орендованого основного засобу приводить до появи в бухобліку нового об’єкта необоротних активів (субрахунок 117). В податковому обліку такі необоротні активи обліковуються в окремій групі 9 «Iнші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років. Тож як в бух обліку, так й в податковому маємо справу з ОЗ.
Тому при поверненні орендованого дообладнаного приміщення виникають відповідні податкові різниці, як при списанні (у разі безоплатної передачі) чи у разі продажу основних засобів (якщо орендодавець компенсує вартість поліпшення).
Зокрема, у періоді передачі поліпшеного орендованого ОЗ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму нарахованої його амортизації відповідно до П(С)БО 7;
- на суму залишкової вартості відповідно до П(С)БО 7 у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму розрахованої амортизації поліпшення ОЗ за строком його експлуатації – 12 років;
- на суму залишкової вартості поліпшення орендованого ОЗ з урахуванням норм п. 138.3 ПКУ у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Про це ми розповідали у своїй консультації.
Декларація з податку на прибуток без фінансової звітності вважається неподаною
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Податкова звітність, складена з порушенням вищенаведених норм не вважається податковою декларацією. Саме тому декларація з податку на прибуток без фінансової звітності вважається такою, що не подана.
За перше таке неподання протягом року чекатиме штраф у розмірі 170 грн, а за повторне неподання застосовується штраф у розмірі 1020 грн.
Про це ми розповідали тут.
Первинні документи мають бути складені українською мовою – роз'яснення ДФС
Якою мовою повинні складатись первинні документи для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?
Податківці у підкатегорії 102.21 «ЗІР» нагадали, що відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи.
А відповідно до п. 1.3 Положення №88, усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.
ОЗ поліпшено: чи треба збільшувати строк корисного використання в податковому обліку?
В індивідуальній консультації від 11.06.2018 р. №2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФС зазначила, що ПКУ не передбачено зміни строку корисного використання об’єктів ОЗ, в т.ч. у разі зміни цього строку в бухобліку. Але за пп. 138.3.3 ПКУ встановлено порядок застосування строків корисного використання у разі розбіжності їх між бухгалтерським обліком та податковим обліком.
Зокрема:
- у разі коли строки експлуатації об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим пп.138.3.3 ПКУ;
- у разі коли строки експлуатації об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки встановлені в бухгалтерському обліку.
Тому якщо такий строк використання в бухгалтерському обліку було збільшено (і він перевищує або дорівнює мінімальним строкам зазначеним у пп. 138.3.3 ПКУ), то з наступного після поліпшення місяця амортизацію доведеться рахувати, виходячи з нової, збільшеної вартості поліпшеного ОЗ і нових строків його експлуатації.
Якщо збільшений строк використання в бухгалтерському обліку не перевищує мінімальних строків, що передбачені у пп. 138.3.3 ПКУ, то податкова амортизація нараховуватиметься на рівні мінімальних строків за пп. 138.3.3 ПКУ, але виходячи з нової вартості.
З нашим коментарем до консультації податківців можна ознайомитись тут.
Простили кредиторську заборгованість — які наслідки в оподаткуванні?
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 14.06.2018 р. №2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадали норми пп. 134.1.1 ПКУ. За ним об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом збільшення або зменшення фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на податкові різниці.
Але положеннями розд. ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості.
Тому такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату. В бухобліку відповідно до п. 5 П(С)БО 11 при прощенні боргу за товар підприємство-боржник відображає дохід (субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»).
Про це читайте у нашому коментарі до згаданої консультації.
Наостанок – ще одне роз’яснення від ДФС
Щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з безкоштовної передачі товарів для їх випробування на обладнанні клієнта читайте тут («Операції з безкоштовної передачі товарів, в т.ч. для випробування на обладнанні клієнта, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування»).
***
Наразі це все.
Ще більше новин на тему податку на прибуток ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»