Мінсоцполітики у листі від 06.10.2014 р. №493/18/99-14 нагадує, що якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески:
- менш як 6 календарних місяців - середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески (п. 5 Порядку №1266);
- менше ніж календарний місяць - середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату), та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (п. 6 Порядку). При цьому якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні дні, а особа приступила до роботи в перший робочий день місяця (тобто відпрацювала всі робочі дні місяця) та страхові внески із зарплати сплачено за повний місяць, до такої особи це обмеження не може застосовуватись. На думку податківців, у такому випадку для обчислення середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах має застосовуватись пункт 5 Порядку.
Окрім того, фахівці ДФСУ зазначають, що для обчислення середньої зарплати працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсації за невикористані відпустки.
При цьому слід враховувати, що якщо перший день роботи працівника був першим робочим днем для всіх, зазначений місяць буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати для працівника, який пропрацював на підприємстві менше року.