• Посилання скопійовано

Звільнення за прогул на роботі: що планують змінити?

За законопроєктом №14235 буде визначено, коли відсутність працівника на роботі більше трьох годин може бути підставою для звільнення, а коли — ні. На думку адвоката, є необхідність встановити визначення поняття «прогулу» та розширити перелік поважних причин

Звільнення за прогул на роботі: що планують змінити?

21 листопада 2025 року у Верховної Ради зареєстрували законопроєкт №14235 щодо уточнення можливих підстав звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення. Про це ми писали тут.

Адвокат, Ганна Лисенко, підкреслила, що головна ідея законопроєкту – чітко визначити, коли відсутність працівника на роботі більше трьох годин може бути підставою для звільнення, а коли – ні.

 

Що пропонують?

Доповнити ст. 40 КЗпП нормою: звільнення за прогул – лише після з'ясування поважності причин відсутності.

І вперше на законодавчому рівні прописати перелік поважних причин.

Які причини визнаються поважними за законопроектом:

  • пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
  • аварії або простій на транспорті;
  • воєнні дії (у тому числі оголошену повітряну тривогу через ракетну небезпеку),
  • виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху, тощо);
  • догляд за захворілим зненацька членом родини;
  • відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
  • відсутність за станом здоров`я,
  • тощо.

Але на думку адвоката, є необхідність більше врегулювати питання звільнення за прогул:

– встановити визначення поняття «прогулу» – відсутність працівника на роботі без поважних причин понад 3 годин (безперервно чи сумарно);

– розширити перелік поважних причин, які вже підтверджені Верховним судом:

  • незаконне переведення;
  • перешкоджання роботодавцем у виконанні роботи;
  • відмова від небезпечних/протипоказаних робіт;
  • відмова від роботи, не передбаченої трудовим договором;
  • обмеження у комендантську годину;
  • невихід на роботу після закінчення строку попередження при звільненні за власним бажанням;
  • невихід на роботу у разі відсутності належного повідомлення про скасування дистанційки, простою чи припинення договору.

***

Читайте також:

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»