Роботодавець може скерувати у відпустку працівника без його згоди

У листі №207/13/116-12 Мінсоцполітики нагадує, що працівник має право на заміну грошовою компенсацією частини щорічної відпустки. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менша ніж 24 к.д. (ч. 4 ст. 24 Закону «Про відпустки»).
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом України «Про відпустки» та КЗпП, є порушенням законодавства про працю, за що роботодавця може бути притягнено до відповідальності.
Відповідно до ст. 10 Закону «Про відпустки» щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, затвердженими власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.
Тому якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією та Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), зважаючи на те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, він має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.
При цьому працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця (ст. 139 КЗпП), адже за їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.