Виктория Полищук, адвокат в області трудового та медичного права, медіатор, член Комітету з питань медіації Національна асоціація адвокатів України /Ukrainian National Bar Association, викладач, у межах співпраці з Вища школа адвокатури НААУ розповіла про цікаве питання щодо дій роботодавця в кадрових питаннях у випадку смерті працівника.
Кодекс законів про працю України містить вичерпний перелік для звільнення працівників. Чинним законодавством не передбачено звільнення працівника, у зв’язку із його смертю. Вказану колізію пропонує врегулювати законопроєкт про працю 2708. На сьогодні роботодавці можуть керуватися виключно практикою, яка сформувалася навколо цього питання.
У разі настання смерті працівника роботодавцю необхідно отримати документи, які підтверджують факт смерті працівника. Свідоцтво про смерть або рішення суду вказують для роботодавця точну дату смерті, а отже – і дату звільнення працівника, про що керівник видає наказ про звільнення.
Після цього роботодавець має внести відповідний запис про трудової книжки про припинення трудового договору з працівником, який помер. Сама ж копія трудової книжки передається родичам померлого особисто або може (за наявності їхнього письмового дозволу) надсилатися за допомогою поштою.
Окрім того, у день звільнення роботодавцю потрібно розрахунок з членами сім’ї працівника, який помер, та виплатити їм заробітну плату, компенсацію за невикористані дні відпусток, допомогу на поховання. Виплата членам родини працівника здійснюється на підставі свідоцтва про смерть працівника, заяви члена сім’ї працівника, а також документів, що підтверджують статус члена сім’ї.
Стосовно моральної шкоди, то Верховний Суд України у справі №6-57цс15 від 02.09.2015 р. зробив правовий висновок, що правовідносини щодо компенсації моральної шкоди членам сім’ї померлого виникають лише після його смерті та регулюються законодавством, яке діє на цей момент. Також у цій справі Верховний Суд України наголосив, що вирішуючи питання про суму моральної шкоди, суд керувався тим, що: позивачка зазнала душевних страждань у зв’язку зі смертю сина, що втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; позивачка позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки сина у подальшому своєму житті та старості; відновити попередній стан життя позивачки неможливо, – тому із засад розумності та справедливості вважає обґрунтовано заявлену позивачкою суму моральної шкоди у розмірі 9 220 тис. грн.
Відтак, роботодавцю варто бути готовим до того моменту, що члени сім’ї працівника можуть стягнути із роботодавця моральну шкоду, якщо смерть працівника трапилася в результаті нещасного випадку на виробництві.