У 2024 році розмір мінімальної зарплати становить:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 грн, з 1 квітня – 8000 грн;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,60 грн, з 1 квітня – 48 грн.
Це означає дві речі:
- у 2024 році мінімальна місячна зарплата зросте (з II кварталу – на 900 грн) у порівнянні з її нинішнім розміром. Погодинна зарплата теж зросте – на 5,40 грн відповідно;
- переглядати рівень оплати праці працівників та порівнювати його з мінімальною зарплатою потрібно буде двічі – у січні й у квітні. Що це означає, ми розповімо далі.
Проте мінімальна зарплата – це не єдиний показник, на який треба звернути увагу щодо оплати праці працівників!
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн. На початку року це зумовило зростання мінімального розміру місячного окладу. А що буде у квітні?
Оплата праці з 1 січня 2024 року
Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги та умови щодо оплати праці працівників.
По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт;
- премії до святкових і ювілейних дат.
По-друге, відповідно, інші складові зарплати працівника (крім тих, що згадані в п. 1) – враховуються!
По-третє, працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в підсумку нарахована заробітна плата (за мінусом винятків з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведено доплату до її рівня.
По-четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.
І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Таким чином, у 2024 році місячний оклад (тарифна ставка) не може бути меншим ніж 3028 грн. Це правило діє протягом усього 2024 року і в квітні не зміниться!
Однак якщо ви з тих роботодавців, які дотримуються принципу відповідності розміру окладу не прожитковому мінімуму (як цього вимагає закон), а розміру мінімальної зарплати (щоб не робити доплати і спростити роботу бухгалтерів), то станом на 1 квітня 2024 року варто переглянути штатний розпис. Та за потреби підвищити оклади, відштовхуючись від актуального розміру мінімальної зарплати як мінімального розміру окладу.
Тобто роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, встановлять на 1 квітня 2024 року оклади на рівні мінімальної зарплати 8000 грн і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.
Втім, у разі погодинної оплати праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто при такій формі оплати працівникові встановлюється не оклад в розмірі, не меншому за 7100/8000 грн на місяць, а годинна тарифна ставка не менше ніж 42,60 грн за годину у I кварталі 2024 року і не менше ніж 48 грн за годину починаючи з II кварталу. І це вже не вибір, а обов’язок роботодавця!
Нагадаємо також і те, що погодинна оплата праці – це особлива форма оплати, і застосовувати її можуть не всі. Це зовсім не вартість години роботи будь-якого працівника. Докладно про правила застосування цієї форми оплати праці читайте у нагадуванні від Держпраці.
Увага! Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново, ми докладно розповідали тут.
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові
Звісно, що зростання розміру зарплати працівника у довгостроковій перспективі збільшить і його відпусткові. Оскільки вони рахуються на підставі середньої зарплати, яка визначається за даними за попередні 12 місяців. Але якщо оклад працівника менший за мінімальну зарплату, а нарахувань у розрахунковому періоді не було, то відпусткові рахуються саме з розміру мінімальної зарплати на момент розрахунку (тобто перед початком відпустки)!
Треба пам’ятати правило:
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату слід розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні
А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.
Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.
З 1 січня 2024 року ця база становить: 7100 х 15 = 106500 грн.
А з 1 квітня 2024 року вона становитиме вже: 8000 х 15 = 120000 грн.
Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних – за основним місцем роботи.
Що ж до сумісників, то для них і досі працює обмеження, запроваджене у 2023 році:
- перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Ми про це розповідали тут;
- а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи. Законопроєкт, який мав змінити цю ситуацію, про який ми розповідали тут, так і не було прийнято.
Правило друге: декретні мають мінімальний розмір.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Правило третє: якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив’язкою до мінімальної зарплати.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
- допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105 і ч. 2 ст. 19 цього ж Закону).
Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців
| Вид виплати | Мінімальна межа | Максимальна межа |
| МЗП : 30,44 | ||
| Січень – березень 2024 р. | ||
| Лікарняні | 233,25 (7100 : 30,44) |
|
| Декретні | МЗП : 30,44 | 2 МЗП : 30,44 |
| 233,25 (7100 : 30,44) |
466,49 (2 х 7100 : 30,44) |
|
| Квітень – грудень 2024 р. | ||
| Лікарняні | 262,81 (8000 : 30,44) |
|
| Декретні | 262,81 (8000 : 30,44) |
525,62 (2 х 8000 : 30,44) |
Довідково: 30,44 – що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Єдиний соцвнесок у 2024 році
Нагадаємо! Згідно зі ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник – сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників – осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний з розміром мінімальної зарплати.
Тому з січня 2024 року він становить 1562 грн, а з 1 квітня 2024 року – 1760 грн. Звісно, що актуально для ставки ЄСВ 22%, якщо ставка менша, то і платити ЄСВ доведеться менше.
Максимальна база для нарахування ЄСВ – це вже згадані нами вище 15 мінімальних зарплат. Тому для І кварталу 2024 р. це 106500 грн, а починаючи з 1 квітня 2024 року – 120000 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110000 грн, то у І кварталі 2024 р. на неї слід нараховувати ЄСВ у розмірі 23430 грн (106500 х 22%). А вже у ІІ кварталі сума ЄСВ зросте і становитиме 24200 грн, адже максимальна база нарахування ЄСВ (120000 грн) вже буде більшою за розмір місячного доходу працівника!
ПДФО та ВЗ у 2024 році
Ось тут ключові показники з 1 квітня не зміняться. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.
Податкова соцпільга у 2024 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2024 році її базовий розмір (100%) становитиме: 3028 грн х 50% = 1514 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2024 році цей поріг становитиме: 3028 грн х 1,4 = 4240 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це – у таблиці 2.
Таблиця 2
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2024 році
| Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1514 | 4240 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1514 х кількість дітей | одному з батьків 4240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину з інвалідністю – з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 2271 х кількість дітей | 4240 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 2271 | 4240 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 3028 | 4240 |
Подарунки фізособам
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки протягом усього 2024 року не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1775 грн (25% від 7100 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то потрібно оподатковувати тільки суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
- суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.
Отже, протягом усього 2024 року отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 21300,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк йдеться про негрошовий дохід – із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2024 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Увага! Чи застосовувати «натуральний» коефіцієнт щодо ВЗ з негрошових доходів – ситуація і досі не визначена. Ми про це писали тут.
Благодійна допомога
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2024 році становитиме 4240,00 грн. І цей розмір у квітні не зміниться.
Добові під час відрядження
Протягом усього 2024 року неоподаткований розмір добових залишається незмінним (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2024 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2024 році |
| Україна | Не більше 710,00 грн* |
| Закордон | Не більше 80 євро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2024 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|