Насамперед нагадаємо, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633 уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Закон набув чинності 18.05.2024, тож строк оновлення закінчується 16.07.2024 (а з 17 липня можливі штрафи).
Про те, як громадянин може оновити свої облікові дані, читайте тут.
Це, зокрема, і строк, до якого ваші працівники, які не перебували на військовому обліку, мають отримати, а ті, хто перебував, оновити військово-облікові документи та надати їх за місцем роботи.
Працівники – чоловіки середнього віку були прийняті на роботу до 2021 року. Тоді їх приймали без перевірки військово-облікових документів. Як діяти зараз?
Відразу зауважимо, що військовий облік на підприємстві не ведеться або ведеться неналежним чином.
Справді, вимога перевіряти військово-облікові документи при прийнятті на роботу з’явилася у ст. 24 КЗпП у 2021 році завдяки Закону №1357. Проте й до того вести військовий облік роботодавці були зобов’язані. Щоправда, не в тій формі, що тепер, а шляхом складання особових карток працівників (форма №П-2). У цій формі є розділ ІІ «Відомості про військовий облік», який складається на підставі наданих працівником військово-облікових документів. Недарма цю форму затверджено спільним наказом Держстату та Міноборони від 25.12.2009 №495/656.
І ми про обов’язок вести військовий облік працівників говорили неодноразово і до 2021 року – ось, наприклад, наша стаття ще з 2017 року про складання особових карток. Там же ми зазначали, що окремого штрафу за неведення або неналежне ведення особових карток чинне законодавство не містить. Проте за ці порушення можна отримати одразу кілька штрафів – одним з них якраз і був штраф за неведення або неналежне ведення військового обліку на підприємстві.
А тепер вести військовий облік потрібно у формі Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку №1487). Про них ми писали тут.
Також зазначимо, що раніше (зокрема, на момент першого скоєння порушення на цьому підприємстві) розмір штрафу був значно нижчим.
А нині порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000,00 грн до 59 500,00 грн).
Тож слід негайно усунути порушення, щоб відповідальні особи не потрапили під цей величезний штраф.
Що треба зробити:
- повідомити працівників письмово про необхідність надання особі, відповідальній за ведення військового обліку, військово-облікових документів;
- якщо працівник відмовляється надати військово-обліковий документ, про такого працівника слід повідомити до ТЦК.
Щоправда, якщо орієнтуватися на п. 32 Порядку №1487, повідомляти необхідно про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із Законом. У цій же ситуації взагалі невідомо, чи є працівник військовозобов’язаним, чи його виключено з військового обліку.
Та все одно: для особи, відповідальної за ведення військового обліку, єдиний вихід із ситуації – це звернутися до ТЦК і повідомити, а далі вже з’ясується, чи є працівник військовозобов’язаним, чи виключеним з військового обліку.
Чи можна все залишити як є – може, не помітять?
Якщо у керівника підприємства виникає бажання і далі не вести військовий облік на деяких працівників, зокрема тих, які відмовляються надати військово-облікові документи, і не надсилати інформацію про таких працівників до ТЦК, нагадаємо про один нюанс. Підприємство-роботодавець щокварталу подає об’єднаний звіт з ЄСВ, ПДФО та ВЗ до податкової. А та в електронній формі здійснює обмін інформацією з ТЦК. Це означає, що рано чи пізно у ТЦК дізнаються, які працівники працюють на цьому конкретному підприємстві. І якщо вони порушують законодавство про військовий облік у ТЦК, то стане зрозуміло, що і військовий облік на підприємстві ведеться неналежним чином.
І тут ми переходимо до похідної проблеми, коли з’ясовується, що…
Працівник не стоїть на військовому обліку в ТЦК, але вже давно працевлаштований – як бути ? Чи можна його звільнити через те, що він не стоїть на військовому обліку?
Згідно з нормами чинного КЗпП неможливо звільнити працівника з тієї причини, що він не стоїть на військовому обліку.
І пам’ятайте про зворотне правило: навіть якщо ви не повідомляли ТЦК про прийняття працівника на роботу (бо це було досить давно), нині існує обов’язок повідомляти про звільнення працівників. Щоправда, він стосується військовозобов’язаних працівників, але в цій ситуації, як ми зазначали вище, роботодавець не знає і не може сам визначити статус працівника.
Мало того, якщо такий працівник захоче звільнитися через те, що на нього надійшла повістка за місцем роботи, про це треба негайно повідомити ТЦК!
Тобто звільнення працівника не допоможе уникнути питань щодо військового обліку. Але вихід із ситуації є.
Змусити працівника стати на військовий облік роботодавець не може. Але можна, по-перше, скласти наказ із вимогою надати військово-облікові документи для ведення військового обліку. А вже за його невиконання – звільнити за порушення трудової дисципліни.
По-друге, можна обійтися без звільнення і проінформувати ТЦК про таких працівників. Нехай вже вони візьмуться за вирішення цієї проблеми (викликають працівника до себе для взяття на облік та видачі військово-облікового документа).
У Порядку №1487 є додаток 6, який складають та подають щороку до 1 грудня до ТЦК зі списками громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Здавалося б, до чого тут старші чоловіки, які не перебувають на військовому обліку взагалі, адже зазвичай цей додаток стосується юнаків і складається для них?
Річ у тім, що з 18.05.2024 дещо змінився опис додатка 6, і тепер до цих списків вноситься також й інформація про громадян старшого призовного віку, які не перебувають на військовому обліку (рік їх народження зазначається у графі 2 додатка 6, разом із ПІБ).
Якщо на підприємстві раніше не вели військовий облік, з чого почати?
Ось що треба зробити спочатку:
- Призначте наказом особу, відповідальну за ведення військового обліку.
- Проінформуйте ТЦК шляхом надсилання до ТЦК повідомлення за додатком 1 до Порядку №1487 про призначення відповідальної особи.
- Ознайомте під підпис з Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, з якими укладали трудові договори після 05.01.2023.
- Розмістіть на видному місці Правила військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487).
- Запросіть військово-облікові документи у призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
- Складіть списки персонального військового обліку згідно з додатком 5 до Порядку №1487.
- Складіть відомість оперативного обліку згідно з додатком 12 до Порядку №1487.
- Затвердіть графік звіряння.
- Заведіть журнал перевірок (додаток 9 до Порядку №1487).
Протягом якого періоду можуть накласти адмінштраф за порушення правил ведення військового обліку?
Якщо говорити про адміністративну відповідальність за минулі періоди, то тут слід керуватися статтею 8 КУпАП: особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Але слід розділяти вчинене правопорушення і триваюче правопорушення. Наприклад, відсутність військового обліку, який треба було почати вести роки тому, – це триваюче правопорушення. Бо воно триває і досі.
За порушення правил ведення військового обліку, які були самостійно виправлені до виявлення порушення контролерами, адмінштрафу не буде.
Якщо правопорушення не було усунено, але сталося воно до останніх змін до ст. 38 КУпАП, діятимуть старі правила. А вони встановлювали строк давності для порушень: не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. При цьому розглядати справи про такі порушення мали керівники ТЦК (ст. 235 КУпАП), без звернення до суду.
Тепер же у ст. 38 КУпАП (у редакції, чинній з 19.05.2024) вказано, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтею 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Якщо військовозобов’язаний перейшов на дистанційну роботу, чи потрібно повідомляти ТЦК?
Не потрібно, оскільки не відбувається змін в облікових даних. До облікових даних, про зміну яких слід повідомляти ТЦК, належать:
- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності),
- реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон,
- адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання,
- адреса місця фактичного проживання,
- сімейний стан,
- освіта,
- місце роботи і посада.
Отже, якщо працівник почав працювати дистанційно, то повідомляти ТЦК не потрібно.
Якщо працівник виконує обов'язки з військового обліку, то чи потрібна доплата?
Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, з урахуванням таких норм:
в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:
- від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів – одна особа;
- від 2001 до 4000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів – дві особи;
- від 4001 до 7000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів – три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів – по одній особі додатково.
Якщо ж на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов'язаних та резервістів, обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (п. 9 Порядку №1487).
Особи, відповідальні за ведення військового обліку, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п. 11 Порядку №1487).
Посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу (п. 12 Порядку №1487).
Отже, якщо на підприємстві 501 військовозобов’язаний і більше, то має бути одна особа, яка веде військовий облік. А її оклад буде на рівні окладів працівників служби персоналу, і доплата до 50% окладу за ведення військового обліку цій особі не платиться.
Якщо ж на підприємстві менше ніж 500 військовозобов’язаних, тоді додаткові обов’язки покладаються на працівника служби персоналу (або на іншого працівника, бо іноді на підприємстві немає окремого кадровика). За виконання таких додаткових обов’язків і встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Зрозуміло, що фактичний розмір доплати встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем.
Чи треба повідомляти ТЦК про наявність серед персоналу жінок з медичною освітою, які не перебувають на військовому обліку?
У п. 6 Порядку 1487 зазначається, що Міноборони визначає перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та віком.
Тобто для жінок, хто має медичну або фармацевтичну освіту (навіть якщо вони працюють не за фахом) і не має проблем зі здоров’ям та віком, стати на військовий облік є обов’язком.
Якщо жінка з медичною освітою не перебуває на військовому обліку, їй необхідно особисто вжити заходів для постановки на військовий облік. Роботодавець не займається постановкою на військовий облік у ТЦК.
Після того як жінка стане на військовий облік, вона має надати військово-обліковий документ особі, на яку на підприємстві покладено обов’язки з ведення військового обліку, для внесення її до Списків персонального військового обліку.
У нас на підприємстві немає посад, пов’язаних з медициною, ми взагалі займаємось продажем дитячого харчування. Знаю, що в однієї працівниці є медична освіта. Чи потрібно стосовно неї вести військовий облік ?
Так, вести військовий облік потрібно, оскільки така жінка є військовозобов’язаною (про що ми зазначали вище). Порядок №1487 не містить винятків.
І незалежно від того, чи працює вона на посаді, пов’язаною з медициною, чи ні, щодо неї слід належним чином оформити документи стосовно військового обліку.
Також візьміть до уваги, що до 18.05.2024 у Порядку №1487 була норма:
«Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у ТЦК, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані до кінця 2026 року».
Але з 18.05.2024 таку норму скасували.
Тож усіх жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, приймаємо на роботу як військовозобов’язаних і вимагаємо від них військово-облікові документи!
Чи просити у працівників витяги про уточнені дані після відвідування ТЦК до 16 липня 2024 року? Чи перевіряти, чи вони справді уточнили свої військово-облікові дані?
Контролювати, чи справді працівники уточнили ці дані, чинне законодавство від роботодавців не вимагає. І штрафувати в разі чого буде за невиконання цього обов’язку саме громадян, а не їхніх роботодавців.
Водночас якщо у працівника не було військово-облікового документа, це означає, що стосовно нього не вели військовий облік на підприємстві.
А тим, хто мав такий документ і лише оновлює дані у ТЦК, присвоюють так звані VIN-коди. По суті, це реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Його вносять як штрихкод до військових квитків або інших військово-облікових документів. Але це не обов’язково, оскільки під час оновлення військово-облікових даних у застосунку Резерв+ або ЦНАПі його не видають, він формується автоматично.
Підприємство-роботодавець дізнається про цей код із документів, які має надати працівник, що оновив свої військово-облікові дані. Цей код зазначається в Списках персонального військового обліку (графа 5).
Приймаємо на роботу чоловіка. Військовий квиток є, але у ньому позначки: «Взятий на військовий облік» та «Знятий з військового обліку» з різницею у 3 місяці. Каже, що це була строкова служба і коли вона закінчилась, його зняли з обліку. Непокоїть ось це: «Знятий з військового обліку». Чи є цей військовий квиток чинним?
«Знятий з військового обліку» – це не тотожно «Виключений», тож після закінчення строкової служби працівник мав звернутися до ТЦК і стати на військовий облік.
Що ж стосується дій потенційного роботодавця, тут все просто. Прийняття на роботу і взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем роботи здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік.
Отже, якщо у працівника військово-обліковий документ оформлений неналежним чином, його не можна приймати на роботу.
І лише після взяття на військовий облік та надання належного військово-облікового документа підприємство має право укладати з ним трудовий договір.
Чи можна передавати на аутсорсинг ведення військового обліку?
Скажемо одразу і коротко: не можна.
У п. 8 Порядку №1487 зазначається, що організація військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях покладається на їхніх керівників.
Проте обов'язки з ведення військового обліку на підприємствах можуть бути покладені керівником на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі – служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку можуть бути покладені на іншу особу, яка веде облік працівників на підприємстві.
Також у п. 9 Порядку №1487 конкретно зазначаються вимоги до кількості осіб, які займаються військовим обліком залежно від кількості військовозобов’язаних. І це вже імперативна норма, яку обов’язково треба виконувати – у штаті підприємства мають бути люди, які ведуть військовий облік.
На підприємстві працівник вимагає подати інформацію про нього до ТЦК для виключення його із військового обліку. Чи справді його потрібно виключати з військового обліку? Який граничний вік перебування в запасі?
Згідно з п. 35 Порядку №1487 військовозобов’язані та резервісти протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі спрямовуються керівниками підприємств до ТЦК для виключення з військового обліку.
Тобто не роботодавець надає інформацію для виключення з військового обліку, а сам працівник. Щоправда, роботодавець повинен проконтролювати цей процес (тобто створити наказ для працівника про звернення до ТЦК з метою виключення з військового обліку і про вивільнення його від роботи на день звернення до ТЦК).
А далі, на підставі відмітки ТЦК у військово-обліковому документі про виключення з військового обліку, відповідальна особа, яка веде військовий облік у роботодавця, робить у Списках персонального військового обліку позначку «Виключено з обліку».
Як визначити граничний вік перебування в запасі (на військовому обліку для тих, хто зараз не служить)? Для цього слід звернутися до ст. 28 Закону №2232.
Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд – до 35 років;
2) другий розряд – до 60 років.
Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд:
молодший офіцерський склад – до 45 років;
старший офіцерський склад:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) – до 50 років;
полковник (капітан 1 рангу) – до 55 років;
вищий офіцерський склад – до 60 років;
2) другий розряд:
молодший та старший офіцерський склад – до 60 років;
вищий офіцерський склад – до 65 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі ЗСУ та інших військових формувань (60 років та 65 років).
