«Вісник. Офіційно про податки»
Як з’ясовано судами (Постанова Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі №2а-3581/10/0970), за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод. Наведене вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/податкових документів. Через це позивач отримав необґрунтовану податкову вигоду.
Верховний Суд наголошує, що підставою для виникнення у платника права на формування податкового обліку є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Водночас документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З наведеного слідує, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов’язані із рухом активів, зміною зобов’язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.
При цьому суд касаційної інстанції радить платнику застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб’єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов’язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
Від редакції: навіть якщо податківці визнали операції за договором нікчемними, пам'ятайте, що вони не уповноважені визнавати таку нікчемність. За судовою практикою підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції фіскального органу.
Верховний Суд вважає за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами. Про це ми детально розповідали тут.
***
Читайте також: