Позиція ДФС
Оскільки такі шини використовуються в обороті підприємства, вони повинні обліковуватись на субрахунку 207 "Запасні частини" до моменту їх списання на підставі картки обліку пробігу у разі досягнення фактичного пробігу.
При експлуатації автомобільних шин з метою визначення норм пробігу слід керуватися Нормами №488, у яких наведено норми середнього ресурсу (пробігу) (тис. км) залежно від торгової марки, моделі транспортного засобу. Цих норм, насамперед, необхідно дотримуватися під час відображення операцій щодо заміни шин. Про це податківці писали у «Віснику» тут.
Ті, хто використовують колісні транспортні засоби, знають про такі роз’яснення. Вони були дуже популярними, коли вівся окремий податковий облік витрат, і податківці могли надавати роз’яснення, як його вести.
Навіть зміни в порядку визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, який зараз визначається за правилами бухобліку, податківців не бентежать. В цьому випадку вони втручаються в бухгалтерський облік підприємств – платників податку на прибуток.
Позиція Верховного Суду
У постанові від 17.04.2018 р. у справі №816/246/17 Верховний Суд не погодився з контролюючим органом та зазначив наступне.
Право зменшувати об'єкт оподаткування на суму понесених витрат надається платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Операції щодо заміни на транспортному засобі шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення транспортного засобу, згідно з п. 3.19 Положення №102). Тому витрати, понесені на придбання шин, правомірно не враховані платником при обчисленні суми витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням основних засобів. Слід зазначити, що в цьому точки зору податківців, платника податку та ВС співпадають. Але як же слід обліковувати такі витрати?
ВС вирішив, що такі витрати пов'язані з підтриманням належного стану автомобілів, а тому витрати не збільшували первісної вартості основних засобів і не відображались як капітальні інвестиції у створення необоротних матеріальних активів.
Автошини, на думку суду, – це матеріали, які використовуються при здійсненні технічного обслуговування транспортних засобів.
Тому ВС вирішив, що витрати на придбання таких матеріалів правомірно віднесені платником до складу витрат. Правомірно і те, що ці витрати було визнано до того, як такі автошини досягнули пробігу, визначеного Нормами № 488, коли, на думку податківців, вони нібито повинні були бути списані з балансу (у кореспонденції з рахунком витрат).
Замість висновку
Враховуючи таке рішення Верховного Суду, платник податків, який зіштовхнувся з фіскальним тиском у вигляді податкових перевірок, не повинен опускати руки.
Позитивні висновки ВС свідчать про реальну можливість захистити права платника в судовому порядку. Але для цього потрібно ретельно контролювати як фактичну законність своєї діяльності, так і правомірність дій контролюючого органу під час податкової перевірки.