Нерухомість — це майно, яке нерозривно пов'язане із земельною ділянкою і переміщення якого є неможливим без знецінення та зміни його призначення.

За законодавством та економічним призначенням нерухомість зазвичай поділяють на такі категорії:

• Земельні ділянки (ділянки землі з визначеними межами та правовим статусом).
• Житлова нерухомість.
• Нежитлова (комерційна та промислова) нерухомість (об'єкти нежитлового фонду)
• Споруди та інженерні комунікації (мости, дороги, лінії електропередач тощо).

Оподаткування нерухомого майна регулюється Податковим кодексом України. Зокрема, як юрособи та як й фізособи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Хто платить: Власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (як фізичні, так і юридичні особи).

База оподаткування: Загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості.

Пільги (зменшення бази):

Для фізичних осіб передбачено зменшення площі:

• для квартир — на 60 кв. метрів;
• для житлових будинків — на 120 кв. метрів;
• для різних типів житлової нерухомості (якщо у власності є і квартира, і будинок) — на 180 кв. метрів.

Податок нараховується лише на площу, що перевищує ці ліміти.

Ставки податку: Встановлюються сільськими, селищними, міськими радами залежно від типу майна та його місця розташування, але законодавчо обмежені (не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр (у 2026 році - ).

Як сплачувати фізособам податок ми писали у своїй статті тут.

Про звітування та сплату податку юрособами — ось тут.