Це – шостий в цьому році (і п’ятдесят дев’ятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам. За два тижні, які минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему.
Зокрема:
- наголосимо, що банки продовжують перевірку сплати ЄСВ при виплаті зарплати;
- розповімо, яких заходів безпеки потрібно дотримуватися при роботі на виробництві під час карантину;
- наведемо правила оформлення праці на дому на час карантину;
- поговоримо про введення гнучкого режиму роботи та допомоги по частковому безробіттю на час карантину;
- дізнаємося, за яких умов звільнення працівників під час карантину є законним;
- наголосимо, що відповідальність роботодавця за затримку зарплати пропонують посилити.
Гарного Вам читання!
***
Банки продовжують перевірку сплати ЄСВ при виплаті зарплати: роз’яснення від НБУ
25 березня з’явилося роз’яснення НБУ від 23.03.2020 р. №57-0009/14994. У ньому йдеться про те, що пільги через коронавірус щодо несплати ЄСВ мають ФОПи, самозайняті особи на члени фермерського господарства. Роботодавцям обов’язок сплати ЄСВ зі зарплати (та інших доходів фізосіб) не скасовано.
Тому НБУ наголошує: «Банки, як і раніше, приймають від роботодавців, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних ЄСВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у Порядку №453». Про це ми писали тут.
Яких заходів безпеки потрібно дотримуватися при роботі на виробництві під час карантину?
Держпраці наголосила, що карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.
Для проведення дезінфекції використовують дезінфекційні засоби дозволені в Україні, що забезпечують ефективне знезараження щодо вірусних інфекції.
За яких умов звільнення працівників під час карантину є законним?
Вимоги КЗпП не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи.
Проте, якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час може бути припинений або розірваний за власним бажанням працівника з таких підстав, зокрема:
- угода сторін;
- закінчення строку дії трудового договору;
- призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
- розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
- розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
- набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
- підстави, передбачені контрактом та іншими законами.
Отже, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, то звільнення працівника буде законним, а роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення. Про це ми писали у своїй новині тут, а про те, як правильно скорочувати працівників під час карантину ось тут.
Відповідальність роботодавця за затримку зарплати пропонують посилити: законопроект
25 березня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3264 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати". Його авторами є Г. Третьякова та А. Остапенко ("Слуга народу").
Зокрема, законопроектом пропонується посилити відповідальність посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності за порушення строків виплати працівнику винагороди за працю шляхом:
- забезпечення першочерговості виплати заробітної плати;
- зобов’язання роботодавця одночасно з виплатою компенсації відповідно до Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сплатити працівнику пеню у розмірі 0,5 відсотка суми боргу за кожен календарний день такої затримки;
- надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, на термін більше 7 календарних днів.
Про це та про інші заплановані наслідки для посадових осіб та ФОП читайте тут.
І наостанок – три аналітики від редакції
Що таке гнучкий режим роботи? Як його встановлювати та оформлювати? Про це читайте тут.
Від різноманітних контролерів лунають поради роботодавцям організувати працю їх робітників дистанційно. Як правильно документально оформити такий вид роботи? Про це ми писали тут.
Хто з роботодавців може претендувати на отримання допомоги по частковому безробіттю? Які документи подати та як до центрів зайнятості для отримання допомоги? В яких розмірах буде виплачувати така допомога? Про це ми писали ось тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему трудових відносин та зарплати ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»