Головна Усі новини «Дебет-Кредит» Новини порталу

«Дебет-Кредит» за тиждень. Найкоротші бухгалтерські новини за 15–20 квітня

На сайті ДФС з’явилися нові рахунки для сплати з ЄСВ; податківці знову оновили план-графік перевірок щодо ЄСВ, ПДФО та ВЗ; Мінфін підготував зміни до Плану рахунків, Інструкції щодо його застосування та деяких П(С)БО; а суд (поки що – першої інстанції) визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку

Зустрічайте! Нові рахунки для сплати ЄСВ для всіх областей та Києва
Нагадаємо, що з 2 травня функціонуватимуть нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998).

У понеділок, 15 квітня, податківці на своєму сайті оприлюднили реєстр нових рахунків ЄСВ для всіх областей та Києва. Переглянути їх можна у нашому довіднику.

Появу нових рахунків податківці пояснили реорганізацією територіальних органів ДФС. А от що буде з сумами переплати на діючих рахунках, поки що не повідомили.

Зверніть увагу! Раніше казначейство повідомляло, що граничний термін використання старих рахунків з ЄСВ спливає 01.05.2019 року. З 2 травня кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватися, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

Оновлено план-графік перевірок підприємців та юросіб щодо ЄСВ, ПДФО та ВЗ
Слідом за оновленням Розділів I та II плану-графіка перевірок на 2019 рік, податківці оприлюднили підкориговані (станом на 15.04.2019 р.):

  • Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб» (завантажити);
  • Розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (завантажити).

Згідно з ними, у 2019 році податківці планують перевірити 1654 фізособи (лише на одну особу більше, ніж в останньому оновленні за лютий) та 347 юросіб з питань ЄСВ, ПДФО та ВЗ (рівно стільки ж було в оновленні за березень).

Крутий подарунок усім передплатникам!
 

План рахунків, Інструкцію щодо його застосування та деякі П(С)БО підкоригують
Мінфін оприлюднив проект свого наказу, яким будуть затверджені зміни до:

  1. Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва;
  2. Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій;
  3. ...а також П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», П(С)БО 31 «Фінансові витрати» і НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Зокрема, пропонується внести зміни щодо:

  • застосування категорій підприємств, визначених Законом про бухоблік, для яких встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати;
  • відображення в балансі малими підприємствами нематеріальних активів відповідно до вимог Директиви ЄС № 2013/34/ЄС;
  • приведення Інструкції №291 у відповідність до Плану рахунків №186 в частині застосування рахунків 9 класу.

Завантажити весь перелік змін можна тут >>

Очікується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Квартальна фінансова звітність: хто, кому та коли?
Пройшло півмісяця, як минув I квартал 2019 року. І знову чекають квартальні звіти… Щоправда, не всіх.

За п. 2 Постанови №419, підприємства, які складають фінансову та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО або НП(С)БО в держсекторі, складають проміжну фінзвітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Кого це стосується?

По-перше, це стосується всіх, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Тобто середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

По-друге, квартальну фінзвітність не подають, а звітують за підсумками року такі СГ (за «малими» формами за П(С)БО 25):

  • малі підприємства;
  • мікропідприємства;
  • юрособи – платники єдиного податку;
  • представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Ці суб’єкти звітують раз на рік за малою або спрощеною формою фінзвітності, отже проміжну квартальну звітність вони не складають і не подають.

Більше про подання квартальної фінансової звітності читайте в нашій редакційній статті.

Як будемо по-новому реєструвати РРО: офіційна позиція ДФС
ДФСУ нагадала про затвердження нових порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування РРО. Вони набрали чинності 19 квітня 2019 року. Змінами, зокрема, передбачено, що реєстрація РРО буде здійснюватися за спрощеною процедурою. Відтепер достатньо буде однієї заяви спрощеної форми, яку можна подати в електронній формі без додатків.

Реєстрація РРО здійснюватиметься за новими правилами у такій послідовності:

  • виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;
  • виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;
  • ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
  • суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;
  • ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);
  • ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
  • ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Ще чотири цікаві роз’яснення ДФС

  1. Чи будуть штрафи за неподання звіту про управління разом з фінзвітністю та декларацією з податку на прибуток? На думку податківців, ні. Адже, як вони зауважили в ІПК від 05.04.2019 р. №1451/ІПК/26-15-12-03-11, звіт про управління не є складовою фінансової звітності. Також законодавством не визначено обов'язку подання цього звіту до контролюючих органів разом з декларацією;
  2. Яка «доля» ПДВ, якщо замовник не підписав акт наданих послуг? ДФС вважає, що підписаний в односторонньому порядку акт є підставою для нарахування ПДВ. Про це йдеться в ІПК від 12.03.2019 р. №994/6/99-99-15-03-02-15/ІПК;
  3. Не отримали від постачальника акт виконаних робіт: які податкові та облікові наслідки? Як включати до витрат суми за отриманими зі запізненням актами виконаних робіт? Чи потрібно коригувати такі витрати за рахунок податкових різниць? Про це читайте у коментарі до ІПК ДФС від 01.04.2019 р. №1372/ІПК/20-40-12-04-11;
  4. Чи можна повернути кошти покупцям, що були отримані у безготівковій формі, готівкою? Чи потрібно в такому випадку застосовувати РРО? У ІПК від 26.03.2019 р. №1264/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці роз’яснили: повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) здійснюється або у безготівковій формі через установу банку, або у готівковій формі чи за допомогою банківської платіжної картки, однак із застосуванням РРО. Отже, обидва варіанти повернення коштів є легальними. І РРО потрібен лише, якщо повертати кошти будемо готівкою або на банківську картку покупцю.

Що нового розповіли у Держпраці?

  • Про відпустки: роботодавець має право відмовити працівнику у поділі щорічної відпустки на частини, якщо це суперечить інтересам виробництва, і такий поділ не передбачений графіком відпусток. Докладніше про це тут;
  • Про медогляди працівників: до 01.12.2019 року триває робота щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам у 2019 – 2020 роках. До цього часу представники роботодавців повинні надати до управління з питань праці заяву щодо визначення таких категорій працівників. Усі подробиці щодо цього читайте у новині;
  • Про допуск працівника до роботи: до початку роботи власник або уповноважений ним орган зобов’язані: 1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці; 2) ознайомити з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити робоче місце та забезпечити необхідними засобами; 4) проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони; 5) ознайомити під розписку з наказом про прийняття на роботу.

Інші новини

  1. Суд визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку й Кабміну щодо націоналізації ПриватБанку. НБУ планує оскаржити це рішення;
  2. Нещасні випадки на виробництві будуть розслідуватися по-новому. 17 квітня Уряд затвердив новий порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві;
  3. Уряд затвердив порядок ведення Електронного реєстру лікарняних. До вересня МОЗ, Мінсоцполітики, ПФУ, Фонд соцстраху та НСЗУ працюватимуть над налагодженням інформаційної взаємодії своїх систем, щоб оформлення лікарняного здійснювалось у електронному вигляді. Далі протягом трьох місяців Реєстр буде запущено в роботу, відбудеться поступовий перехід від паперової до електронної форми лікарняних;
  4. Платникам податків при поданні звітності надходять попередження щодо їх ЕПЦ. На це звернули увагу у M.E.Doc та заспокоїли: це ніяк не впливає на прийняття та обробку електронної звітності. Мета цього попередження – заздалегідь повідомити платників податків в подальшому обов'язково використовувати захищені носії особистих ключів.

До зустрічі через тиждень!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор:
«Дебет-Кредит»
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
«Дебет-Кредит» / Новини порталу
Теги:
Головне за тиждень

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?