Фінансова відповідальність роботодавця
Перш за все розберемося, звідки взявся саме цей розмір штрафу.
У листі від 16.03.2018 р. №118/0/22-18 Мінсоцполітики нагадує, що абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, зокрема, в разі :
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
- виплату їх не в повному обсязі.
Враховуючи діючий розмір мінімальної зарплати, у 2018 році такий штраф становитиме 3723 х 3 = 11 169 грн.
Зверніть увагу, що цей штраф застосовується як у випадку затримки виплати зарплати більш як на місяць, так і за виплату зарплати не в повному обсязі. Отже, якщо аванс виплачено не в повному обсязі (менше, ніж встановлено законом або домовленістю із працівниками), роботодавця чекає штраф.
На нашу думку, за бажанням інспекторів Держпраці, цей штраф може застосовуватися навіть в тому випадку, якщо роботодавець помилку побачить і повністю розрахується із працівниками при наступній виплаті зарплати.
Адміністративні штрафи на посадових осіб або на роботодавця, якщо він є підприємцем
Крім фінансових санкцій, Мінсоцполітики погрожує адміністративними санкціями відповідно до статті 41 КУпАП.
А саме: за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, накладається штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н.м.д.г. Тобто від 510 грн до 1700 грн суми адмінштрафу кожному.
Правила виплати авансу
Тож, що робити, щоб цього уникнути? Виконувати приписи ст. 115 КЗпП та Закону про оплату праці. Вони досить прості.
Правило №1: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені самим роботодавцем та трудовим колективом.
Такі строки визначаються колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).
Але зарплата не може виплачуватися рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Правило №2: розмір зарплати за першу половину місяця визначається так само (тобто за домовленістю між роботодавцем та працівниками).
Її розмір встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).
У листі від 09.12.2010 р. №912/13/155-10 Мінсоцполітики роз’яснювала, що першою половиною місяця вважається 15 календарних днів.
Отже, заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу - з 1 по 7 число.
Але в будь-якому випадку, сума такого авансу не може бути меншою за оплату за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
І в цій нормі закону сховані усі нюанси, які контролери часто пропускають. Як ось, наприклад, тут, демонструється надто загальний підхід до розрахунку суми авансу.
Якщо працівник з якоїсь причини не працював у першій половині місяця (чи іншій частині місяця, за який виплачується аванс) або працював лише частково – аванс він отримає лише пропорційно фактично відпрацьованому за першу половину місяця робочому часові!
Про те, як виплачується аванс працівникам, оплата праці яких провадиться за відрядними розцінками та у випадку застосування акордної оплати праці, йдеться у листі Мінсоцполітики від 22.11.2010 р. №964/13/84-10.