Розрахунок внеску за невиконання нормативу щодо осіб з інвалідністю-2026: алгоритм та поради від Держпраці

Якщо роботодавець не забезпечив необхідну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю, він зобов’язаний самостійно визначити суму внеску та сплатити її до бюджету. 

Крок 1. Визначте норматив

Спочатку розраховується норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Наприклад:

СКШП за квартал — 39 працівників;

норматив — 4%.

Розрахунок:

39 × 4% = 1,56 ≈ 2 особи.

Отже, роботодавець повинен працевлаштувати двох осіб з інвалідністю. 

Крок 2. Визначте фактичне виконання

Припустимо, фактично до нормативу зараховується лише одна особа з інвалідністю.

Тоді невиконання нормативу становить:

2 – 1 = 1 робоче місце. 

Крок 3. Розрахуйте середньомісячну зарплату

Для визначення внеску використовується показник середньомісячної заробітної плати на одного працівника:

ЗПсер = ЗПкварт ÷ Ксер ÷ 3

де:

ЗПкварт — нарахована зарплата за квартал;

Ксер — середня кількість працівників;

3 — кількість місяців у кварталі. 

До зарплати включаються:

• основна зарплата;
• доплати;
• надбавки;
• премії та інші виплати, що належать до фонду оплати праці. 

Не включаються:

• лікарняні;
• декретні;
• винагороди за цивільно-правовими договорами;
• виплати мобілізованим працівникам;
• зарплата працівників, зайнятих на шкідливих, важких або небезпечних роботах. 

Крок 4. Розрахуйте суму внеску

Формула внеску:

Внесок = ЗПсер × 40% × 3 × Кількість невиконаних робочих місць 

Приклад

Припустимо:

середньомісячна зарплата — 20 000 грн;

норматив не виконано на 1 робоче місце.

Розрахунок:

20 000 × 40% × 3 × 1 = 24 000 грн.

Саме таку суму роботодавець повинен сплатити за квартал. 

Воєнна пільга

Під час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому його буде припинено або скасовано, розмір внеску зменшується на 50%. 

Тому в наведеному прикладі:

24 000 грн × 50% = 12 000 грн. 

Увага! Багато роботодавців помилково вважають, що якщо форма звітності ще не затверджена або не подана, внесок можна не сплачувати. Проте податкова служба наголошує: відсутність форми звіту не звільняє від обов’язку самостійно розрахувати та своєчасно сплатити внесок. За несплату можуть бути нараховані недоїмка, штрафи та пеня.

Строки подання та сплати

Роботодавці повинні:

• подавати звітність протягом 40 календарних днів після завершення кварталу;
• сплачувати внесок протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання звітності. 

При цьому ДПС наголошує: навіть відсутність затвердженої форми звітності не звільняє від обов’язку сплатити внесок. 

Яка відповідальність передбачена?

За порушення вимог законодавства роботодавцю можуть загрожувати:

• штраф у розмірі 7% від несплаченої суми внеску;
• штраф до 50% донарахованого внеску;
• пеня за кожен день прострочення;
• штраф за неподання або несвоєчасне подання звітності.

Практичні ситуації, які викликають найбільше запитань

Працівник працює неповний робочий час

Якщо неповний робочий час встановлений працівнику з інвалідністю та його зарплата перевищує мінімальну, такий працівник враховується при виконанні нормативу. 

Працівник працює за сумісництвом

Особи з інвалідністю, які працюють лише за сумісництвом, до нормативу не зараховуються незалежно від розміру зарплати. 

Працівник звільнився або був прийнятий посеред місяця

Якщо зарплата за відповідний місяць перевищує мінімальну, працівник враховується у виконанні нормативу навіть у разі прийняття або звільнення протягом місяця. 

Лікарняні та відпустки

Найбільше дискусій виникає щодо лікарняних. Позиція Держпраці полягає в тому, що працівник може бути зарахований до нормативу, якщо сума зарплати та лікарняних перевищує мінімальну зарплату. Водночас питання залишається спірним і потребує обережного підходу роботодавців. 

Особлива перевага: кого можна зарахувати «за двох»?

Законодавство передбачає підвищений коефіцієнт для окремих категорій працівників з інвалідністю.

Як дві особи можуть зараховуватися:

• особи з інвалідністю І групи;
• особи з інвалідністю ІІ групи з визначеними порушеннями зору;
• особи з інвалідністю ІІ групи з окремими психічними розладами.

Однак для цього необхідно підтвердити відповідність встановленим критеріям та відсутність медичних протипоказань.

Висновок

2026 рік став переломним у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю. Для роботодавців вже недостатньо просто мати у штаті працівника з інвалідністю. Вирішальне значення мають правильний розрахунок СКШП, дотримання умов щодо основного місця роботи та рівня заробітної плати, а також своєчасне визначення обов’язку зі сплати внеску.

Саме тому кадровим службам і бухгалтерам варто вже зараз переглянути кадрову документацію, розрахунки чисельності працівників та виконання нормативу, щоб уникнути недоїмки, штрафів і претензій з боку контролюючих органів.

***