- Договори ЦПХ та трудові відносини: у чому різниця між ними?
- Як відбувається нарахування зарплати
- Як відбувається нарахування винагороди за договором ЦПХ
- Практичне застосування мінімальної оплати праці
- Які нюанси встановлення місячної норми праці?
- Як нараховувати ЄСВ за наявності зарплати та винагороди за договором ЦПХ?
- Висновки
Договори ЦПХ та трудові відносини: у чому різниця між ними?
Спочатку коротко нагадаємо, що:
- законодавство України не містить прямого терміна «договір ЦПХ» у КЗпП, але під цим розуміють договір підряду (глава 61 ЦКУ) між замовником та підрядником або договір на надання послуг (глава 63 ЦКУ) між замовником і фізичною особою – виконавцем чи ФОПом.
- Предмет таких договорів – виконання конкретно визначеного обсягу робіт або надання послуг із результатом, а не процес «праці» як такий.
- За трудовим договором (ст. 21 – 24 КЗпП) працівник виконує трудову функцію в межах підприємства, підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку, має соціальні гарантії (відпустки, лікарняні тощо).
- Коли фізособа виконує певну задачу за ЦПД, вона не підпадає під трудове законодавство, якщо дотримано умов, які відрізняють ці відносини.
Які є типові ризики й помилки використання ЦПД:
- Постійний «штатний» характер співпраці. ФОП працює лише на одного замовника, щодня сидить в офісі замовника – виглядає як трудові відносини.
- Оплата щомісячна «як зарплата». Наприклад, якщо щомісяця платити рівно 20 000 грн без прив’язки до обсягу виконаних робіт/наданих послуг, контролери ставлять запитання.
- Посадова інструкція. Якщо є документ «Інструкція менеджера з продажів» і вона підписана ФОПом – це аргумент на користь трудових відносин. Такі ж питання виникають і тоді, коли у штаті, наприклад, 5 менеджерів та 5 ФОПів, які виконують однотипну роботу. Правило безпеки: робота/послуги ФОПів за актами не мають збігатися з посадовими обов’язками працівників, які виконують аналогічну роботу.
Докладніше про правила укладання ЦПД ми писали у статті «Договір цивільно-правового характеру з фізособою або ФОП: як його укласти без ризику визнання трудовим».
Як відбувається нарахування зарплати
Зарплата
Згідно зі ст. 1 Закону про оплату праці заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. А мінімальна заробітна плата є державною гарантією для працівників, які виконують роботу на умовах трудового договору.
Тож для виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної слід брати до уваги тільки нараховану суму зарплати.
Частиною 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Докладно про мінімальну зарплату ми писали у своїх матеріалах:
- При нарахуванні зарплати у 2026 році її мінімальний рівень не може бути менше 8647 грн!
- Якими будуть мінімальна зарплата і прожитковий мінімум у 2026 році, а також інші важливі показники?
- Доплата зарплати до мінімальної та нарахування мінімального ЄСВ у 2026 році (+8 прикладів від редакції)
- Усе про оподаткування зарплати у 2026 році: ПДФО, ВЗ та ЄСВ (+ 8 прикладів)
- Заробітна плата в Україні-2026: мінімальний розмір, нарахування і утримання, розрахунок, строки виплати
- Які доплати не враховуються при обчисленні розміру мінімальної заробітної плати у 2025 та 2026 роках?
Як відбувається нарахування винагороди за договором ЦПХ
Розмір винагороди визначається у договорі ЦПХ на виконання певних робіт. Оскільки цей договір є цивільно-правовим, то його положення, зокрема, і щодо оплати за виконання таких робіт не регулюються трудовим законодавством. Саме тому розмір винагороди встановлюється за домовленістю сторін договору і не контролюється державою, мінімальних державних гарантій в цьому випадку у працівника немає.
Тож ці два виду доходів працівника – зарплата та винагорода за договором ЦПХ – нараховуються паралельно і не впливають на розмір один одного.
Практичне застосування мінімальної оплати праці
При виконанні працівником місячної норми праці йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8 647 грн). Це нарахування буде відбуватися двома шляхами.
Якщо нарахована зарплата за місяць без врахування виплат, які виключаються із розрахунку для виконання гарантії, становить 3200 грн та більше, то доплата не проводиться. Якщо така нарахована зарплата становить менше 3200 грн, то доплата до 3200 має проводитися. І винагорода за договором ЦПХ при цьому до уваги не береться.
Приклад 1.
За лютий 2026 року нараховано винагороду за договором ЦПХ у розмірі 3 000,00 грн та заробітну плату основному працівнику за цілий місяць у сумі 7 000,00 грн.
Оскільки зарплата за повністю відпрацьований місяць менша ніж 8647 грн, то підприємство має нарахувати доплату до мінімальної зарплати у розмірі 1 647,00 грн (8647 - 7000). Окремо йому буде нарахована винагорода за договором ЦПХ у розмірі 3 000 грн.
Які нюанси встановлення місячної норми праці?
Наразі відповідно до ст. 85 КЗпП для нормування праці працівників застосовуються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування і норми чисельності, які мають установлюватись для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці. Також згідно зі ст. 7 Закону «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються, зокрема, норми праці.
Тобто місячна норма праці для кожного працівника може бути різною, але вона повинна бути затверджена (колективним або трудовим договором).
Нагадуємо, що, відповідно до ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Але підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.
При цьому під час воєнного стану для працівників критичної інфраструктури вона може бути збільшена до 60 годин. Для неповнолітніх та працівників зі шкідливими умовами діють скорочені норми – не більше 36 або 24 годин. Про це ми писали тут.
Наразі розрізняються скорочена норма робочого часу і неповний робочий час. Обидва види передбачають встановлення певним працівникам меншої, ніж нормальна, кількості робочих годин. Але:
- скорочений робочий час регулюється ст. 51 КЗпП, є обов’язковим для деяких категорій працівників і головне, працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу;
- неповний робочий час регулюється ст. 56 КЗпП, встановлюється тільки за угодою між працівником та роботодавцем, і оплата праці такому випадку провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. При цьому і мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Обов’язково визначається норма праці і при відрядній системі оплати праці. Як продовження воєнного стану впливає на норми робочого часу? У статті ми навели таблиці з нашими розрахунками норм робочого часу для п’ятиденного і шестиденного робочого тижня за умови, що військовий стан триватиме до кінця року.
Норми тривалості робочого часу на 2026 рік (в умовах продовження воєнного стану)
Як нараховувати ЄСВ за наявності зарплати та винагороди за договором ЦПХ?
Ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ встановлено порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування єдиного внеску менша за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. У такому разі сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (22%). Таким чином, у 2026 році роботодавець повинен сплачувати за своїх працівників мінімальний страховий внесок у розмірі 1 902,34 грн. Але є й винятки.
Важливо!
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Крім цього, відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ, для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, ЄСВ нараховується у розмірі 8,41% на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати для працюючих інвалідів. Отже, в цьому випадку базою для нарахування ЄСВ буде вже не мінімальний розмір зарплати, а фактично нарахована працівнику зарплата (в межах максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ)!
Зверніть увагу!
У випадку, коли працівнику нараховують за один і той самий місяць і зарплату, і винагороду за договором ЦПХ, зазначені вище правила, на думку податківців, слід виконувати по-різному.
Докладніше про це читайте тут:
До загальної бази нарахування ЄСВ за місяць включається як зарплата (дохід), так і сума винагороди за договором ЦПХ.
Але у працівника-«сумісника» або працівника-інваліда, який працює в юрособи, базою для нарахування ЄСВ є фактично нарахований дохід (в межах максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ).
А ось для працівника, який працює за основним місцем роботи (і не є інвалідом, що працює у юрособи), зазначену загальну базу нарахування ЄСВ (зарплата + винагорода за договором ЦПХ) слід порівняти з сумою мінімальної зарплати за місяць. І в разі, якщо така загальна база нарахування ЄСВ буде меншою за мінімальну зарплату, ЄСВ слід буде нараховувати у розмірі мінімального страхового внеску! Зверніть увагу: це правило не працює, якщо працівника було прийнято на роботу або звільнено в середині місяця.
Приклад 2.
За березень 2026 року нараховано винагороду за договором ЦПХ у розмірі 4 000 грн та заробітну плату основному працівнику, який перебував у трудових відносинах із роботодавцем цілий місяць на 0,5 ставки, у сумі 4 600 грн.
Загальний дохід у сумі 8 600 грн (4 600 + 4 000) є меншим за мінімальну зарплату, тому нарахований ЄСВ буде на рівні мінімального страхового внеску: 1 902,34 грн (8 647,00 х 22%).
Приклад 3.
За березень 2026 року нараховано винагороду за договором ЦПХ у розмірі 5 000 грн та заробітну плату основному працівнику, який перебував у трудових відносинах із роботодавцем цілий місяць, у сумі 8 700 грн.
Загальний дохід працівника 13 700 (8 700 + 5 000) більший ніж 8 647 грн, тому ЄСВ потрібно нарахувати на фактично нарахований дохід. Сума нарахування ЄСВ становить 3 014,00 грн (13 700 х 22%).
Висновки
1. ЦПД / ЦПХ може бути законним інструментом, але лише якщо він використовується для разових, чітко визначених завдань, а не як приховування штатної праці.
2. Ретельне формулювання договору, обмеження контрольованих ознак, вільність Виконавця, чіткі вимоги до акцепту і оплати – все це знижує ризики.
3. Контролюючі органи – Держпраці, ДПС – мають реальні можливості перевіряти такі відносини, і вже багато судів стають на бік контролюючих органів (як захист працівників та сплати податків), якщо знайдуть ознаки трудових відносин.
4. Якщо є сумніви – краще оформляти трудовий договір або проконсультуватися з кваліфікованим юристом.