Хто перевірятиме?
Відповідно до ст. 91 проекту Закону про працю перевіряти дотримання законодавства про працю може Державна інспекція з праці та органи місцевого самоврядування. При цьому контролери із Держпраці та органів місцевого самоврядування співпрацюють, не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень.
Функції державної інспекції праці покладаються на Державну службу України з питань праці. А державними інспекторами праці є посадові особи Держпраці.
Наразі згідно зі ст. 259 КЗпП та ст. 35 Закону про оплату праці такий контроль здійснює:
- Держпраці;
- органи ДПС з метою перевірки дотримання податкового законодавства;
- центральні органи виконавчої влади на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.
Крім того, професійні спілки та їх об'єднання здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці.
Про податківців більше законопроект №2708 не згадує. Втім, повноваження податківців щодо перевірки дотримання законодавства про працю з метою оподаткування випливають із норм пп. 75.1.2, пп. 75.1.3 та п. 85.2, п. 80.2 ПКУ (див. роз’яснення податківців у підкатегорії 130.01 ресурсу «ЗІР»1). Зміни до ПКУ у ці норми проектом Закону про працю не передбачені.
1 Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірки дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)?
Щодо контролю профспілками, то про них не йдеться в проекті Закону про працю. Втім, наприкінці тексту законопроекту (п. 13 р. Х «Прикінцеві положення») сказано, що КМУ протягом шести місяців із дня опублікування цього Закону повинен організувати роботу з розроблення законопроекту про діяльність професійних спілок в Україні.
Кого перевірятимуть?
Передбачається, що посадові особи об’єктів відвідування, винні у порушенні трудового законодавства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Проте надалі законотворці трохи заплуталися у словах, зазначаючи, що об’єкти відвідування несуть фінансову відповідальність, тобто сплачують штрафи.
Об’єкти відвідування (ч. 1 ст. 97 проекту Закону про оплату праці) – це:
- юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами);
- ділянки територій, об’єкти, приміщення, в яких ведуться роботи;
- особи, які ведуть (здійснюють, провадять) господарську діяльність без державної реєстрації;
- фізичні особи, які використовують найману працю.
Тож як, наприклад, приміщення, в яких ведуться роботи, може сплатити штраф, не зрозуміло. Сподіваємось, під час опрацювання законопроекту цю помилку усунуть.
Як перевірятимуть?
Заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням трудового законодавства здійснюються у формі проведення (ч. 2 ст. 91 проекту Закону про працю):
- інспекційних відвідувань;
- та/або невиїзних інспектувань об’єктів відвідування.
Наразі ж передбачено лише виїзні відвідування. Детальніше читайте тут.
Чи усунуть цю розбіжність при опрацюванні законопроекту, невідомо. Якщо ж ні, то Порядок проведення перевірок знову доведеться змінювати.
Яка відповідальність роботодавців?
Як і зараз, за порушення у сфері оплати праці зберігається фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Фінансова відповідальність передбачена ст. 98 законопроекту №2708. Тут на роботодавців чекають приємні сюрпризи. Про них трохи далі.
Адмінвідповідальність визначає надалі ст. 41 КпАП. Пункт п.12 р.Х «Прикінцеві положення» законопроекту вносить до цієї норми лише косметичні зміни. Також прибирається норма ст. 200 КпАП, яка визначала штрафи за прийняття на роботу без паспорта або із недійсним паспортом.
Яка сьогодні застосується адмінвідповідальність, читайте тут.
Кримінальна відповідальність. Тут проект Закону про працю ніяких змін не вносить. Про те, яка може бути кримінальна відповідальність, читайте тут.
Якими будуть фінансові штрафи?
Це передбачено ст. 98 проекту Закону про працю. Наразі норми, що стосуються фінвідповідальності, регламентовані ст. 265 КЗпП.
Щоб наглядно пояснити різницю у сумах штрафах – відобразимо все у Таблиці. Відразу зазначимо, що законотворці підготували приємні несподіванки у вигляді суттєвого зменшення розміру штрафів. Більше того, передбачив можливість їх уникнення.
Таблиця
Фінвідповідальність за порушення законодавства про працю
| Вид порушення | Розмір штрафу | |
| Зараз | Планується | |
| фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та без повідомлення ДПС про прийняття на роботу працінвика | 30-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – при першому порушенні. 30-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – при повторному, протягом двох років з дня виявлення порушення (п.1 ч.2 ст.98 проекту Закону про працю) АЛЕ: до СГ, які є платниками ЄП 1-3 групи (як юрособи, так і ФОП) при першому порушенні застосовується попередження. А ось при повторному порушенні – пільг немає, й на такого СГ чекає штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (п.2 ч.2 ст.98 проекту Закону про працю). |
| оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві | ||
| виплата заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ та податків | ||
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 3-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 3-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (п.3 ч.2 ст.98 проекту Закону про працю) Увага!Штраф не потрібно сплачувати, якщо роботодавець виконає припис Держпраці та усуне виявлене порушення у визначені приписом строки (ч.6 ст. 98 проекту Закону про працю). |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 2-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (п. 4 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю). Увага! Штраф не потрібно сплачувати, якщо роботодавець виконає припис Держпраці та усуне виявлене порушення у визначені приписом строки (ч.6 ст.98 проекту Закону про працю). |
| Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» | 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | – 4-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (п. 5 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю). АЛЕ: до СГ, які є платниками ЄП 1-3 групи (як юрособи, так і ФОП) застосовується попередження. Втім, який штраф чекає на спрощеній системі у разі, якщо вдруге буде виявлено таке порушення – не зазначено. Увага!Штраф не потрібно сплачувати, якщо роботодавець виконає припис Держпраці та усуне виявлене порушення у визначені приписом строки (ч. 6 ст. 98 проекту Закону про працю) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 3-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (п. 6 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні при проведенні перевірки з питань виявлення порушень * | 100-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 16-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (п. 7 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю) Зауважимо, що тут щось трохи наплутав законотворець із нормами, адже посилання в нормі п. 7 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю нелогічне та скоріш за все є наслідком переписування норм із КЗпП. Адже у п. 7 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю посилання на порушення, зазначені в п. 2 ч. 2 ст. 98 – а у ній йдеться про звільнення «єдинників» від штрафу (в т.ч. за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору). Тому тут теж законотворцям слід підправити текст, змінивши посилання на порушення у п. 1 ч. 2 ст. 98 проекту. |
| *фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків | ||
| Порушення інших вимог трудового законодавства, крім вищевказаних | 1 розмір мінімальної зарплати в цілому за порушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 1 розмір мінімальної зарплати за кожне таке порушення – при першому порушенні (п. 8 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю); Увага! Штраф не потрібно сплачувати, якщо роботодавець виконає припис Держпраці та усуне виявлене порушення у визначені приписом строки (ч. 6 ст. 98 проекту Закону про працю). 2-кратний розмір мінімальної зарплати за кожне таке порушення – при повторному порушенні протягом року з дня виявлення порушення (п. 9 ч. 2 ст. 98 проекту Закону про працю). |
| І чи не найголовніше в законопроекті! Постанова про накладення штрафу вважається виконаною, якщо об’єкт відвідування сплатить 50% штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення такої постанови. Чи це означатиме, що решта 50% штрафу після цього можна вже буде не доплачувати? Дехто з фахівців вважає, що так. Але офіційні роз’яснення щодо цього з’являться тільки після того, як закон набере чинності. |
||
Яка фінвідповідальність перед працівниками?
Насамперед йдеться про діючу відповідальність у разі порушення строків розрахунку з працівником у зв’язку з його звільненням. Вона прописана у ст. 116, ст. 117 КЗпП.
Так, наразі, якщо роботодавець не виплатить звільненому працівнику у визначені строки КЗпП належні йому суми, то він має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 116, ст. 117 КЗпП).
Проектом закону цю норму планують змінити. Так, відповідно до ч. 3 ст. 75 проекту, в разі невиплати з вини роботодавця належних працівникові при звільненні сум у строки, зазначені в ст. 74 цього Закону (в проекті згадують саму норму п. 75, а тому й тут слід текст підправити!) цього Закону роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню в розмірі 0,5% невиплачених сум за кожен день затримки по день фактичного розрахунку.
Крім того, у законопроекті знаходимо ще одну нову фінвідповідальність перед працівником – вона міститься у ч. 1 та ч. 2 ст. 75 проекту.
Тож, якщо роботодавець порушить строки виплати зарплати працівнику більше ніж на 15 календарних днів, то він має сплатити працівнику пеню в розмірі 0,05% суми боргу за кожен день такої затримки.
***
Читайте також:
- Звільнення працівників за власним бажанням: що змінить Закон «Про працю»?
- Як укладатимуться трудові відносини: аналіз законопроекту «Про працю»
- Індексацію зарплати хочуть скасувати: новація законопроекта «Про працю»
- Закон про працю замість КЗпП: з'явився текст проекту!
- Відряджені працівники у проекті закону «Про працю»
- Трудові спори: аналіз законопроекту «Про працю»
- Простої «по-новому»: аналіз законопроекту «Про працю»
- Оплачувані відпустки за законопроектом «Про працю»: як це буде?
- Відпустки без збереження заробітної плати за законопроектом «Про працю»
- Види трудових договорів за проектом Закону «Про працю»