• Посилання скопійовано

Звільнення працівників після руйнування підприємства: які дії роботодавця?

Роботодавцеві з метою мінімізації в майбутньому конфліктів та трудових спорів перед прийняттям рішення про звільнення працівників через руйнування приміщень слід забезпечити проведення консультацій з представниками працівників

Звільнення працівників після руйнування підприємства: які дії роботодавця?

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці продовжує надавати інформаційну підтримку бізнесу з питань законодавства про працю. За консультацією до Міжрегіонального управління звернувся пан Артем, директор ТОВ «Б». Виробничі потужності підприємства (ангари, обладнання, інструмент) залишилися на території Маріуполя…точніше після авіаударів все зруйновано. У трудових відносинах з підприємством до війни знаходилося 39 осіб, сьогодні – 8 працівників. Роботою їх забезпечити неможливо. Пан Артем вирішив звільнити працівників за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Роз’яснення з питання звільнення за ініціативою роботодавця надала заступник начальника відділу управління з питань праці Наталя Морозова.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (норма діє з 19 липня 2022 року, далі – КЗпП України) трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Верховний суд у постанові від 17.01.2019 №708/254/18 зазначив, що згідно з положеннями ст. 349 ЦКУ право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Верховний Суд дійшов висновку, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами ст. 349 ЦКУ, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Розірвання трудового договору відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП не вимагає дотримання положень ч. 3 ст. 40 Кодексу, але проводиться лише в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Одночасно, вважаємо за доцільне роботодавцеві з метою мінімізації в майбутньому конфліктів та трудових спорів перед прийняттям рішення щодо застосування зазначеної норми забезпечити проведення консультацій з представниками працівників (у Вашому випадку – щодо неможливості забезпечення в подальшому роботою внаслідок знищення майна та потужностей).

Джерело: Державна служба з питань праці

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»