Перед тим, як почати безпосередньо рахувати, згадаємо:
Правило №1, на якому треба наголосити:
Перебування працівника у двох відпустках в одного роботодавця одночасно чинним законодавством не передбачено!
Це давня істина, але чомусь запитання «чи можна?» ставить собі далеко не кожен роботодавець і працівник – і потрапляє у пастку. Можливо, це тому, що чинне трудове законодавство є досить гнучким і дає працівнику багато виборів.
Тому додамо ще два Правила.
Правило №2:
Використати кілька відпусток одна за одною в одного роботодавця – цілком законно!
Ба більше, Закон про відпустки навіть прописує деякі з таких випадків.
Наприклад, є у вас щорічна відпустка? Ви можете приєднати її, тобто використати одну за іншою із:
- відпусткою на навчання (п. 7 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки);
- відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 20 Закону про відпустки).
І це тільки випадки, коли якщо працівник бажає використати дві відпустки поспіль, роботодавець повинен це бажання задовольнити. А скільки випадків, коли таке поєднання відбувається за згодою сторін?
Правило №3:
Одночасні відпустки у двох та більше роботодавців – це також цілком законно!
І цю ситуацію Закон про відпустки теж не залишив поза увагою.
Наприклад, у вас є два роботодавця (так звані основне місце роботи та сумісництво). І на обох місцях роботи ви маєте рівні права на відпустки. І можете скористатися цими правами на ваш розсуд:
- скористатися цими відпустками окремо (їх дати не збігатимуться). Так, у цьому випадку ви відпочиватимете лише наполовину – за одним місцем роботи не працюватимете, але за іншим далі виконуватимете трудові обов’язки;
- скористатися цими відпустками одночасно, щоб відпочити на повну. І це право прописане в п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.
Таким чином:
Випадки у Правилах №2 (використання кількох відпусток одна за одною в одного роботодавця) та №3 (одночасні відпустки у двох та більше роботодавців) – не заборонені або навіть прописані в Законі про відпустки. Проте поєднання цих випадків – заборонено.
Коли наступного разу ваша працівниця запитає: «А навіщо мені виходити з відпустки для догляду за дитиною або з «воєнної» неоплачуваної відпустки, щоб взяти відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами?», згадайте ці три Правила. І ваша відповідь буде: «Тому що збігатися дві відпустки за одним робочим місцем не повинні!». Тобто тим, хто бажає отримати декретні, спочатку треба буде вийти з тієї відпустки, де вони зараз перебувають, і оформити відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами. Давайте з цієї відпустки і почнемо!
Приклад 1. Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, але оформила лікарняний з діагнозом «Вагітність та пологи». Як рахувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами?
Така допомога виплачується у вигляді середньоденної зарплати за кожен день відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
А рахується ця середньоденна зарплата згідно з Порядком №1266.
І тут можливі два варіанти.
Варіант 1. Немає жодного відпрацьованого дня між цими відпустками. Тобто працівниця перервала одну декретну відпустку і одразу ж пішла в іншу.
У такому випадку що ми маємо?
12 місяців перебування у трудових відносинах перед місяцям відкриття листка непрацездатності – є
- ці 12 місяців входять до страхового стажу,
- в ці 12 місяців розрахункового періоду працівниця не відпрацювала жодного дня.
У такому разі середньоденна зарплата рахується шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).
Не забуваємо, що у допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами є мінімальний розмір – вона не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (дати відкриття листка непрацездатності).
Тому якщо оклад становить 20 000 грн (що більше 8000 грн МЗП у 2025 році), то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 20 000 / 30,44 = 657,03 грн.
Якщо оклад становить 7000 грн (що менше МЗП), то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 8000 / 30,44 = 262,81 грн. Це мінімальний розмір декретних у розрахунку на 1 день.
Нагадування від ПФУ про це тут.
Є у такої допомоги і максимальний розмір – вона у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (у 2025 році – 160 000 грн)
Тому якщо оклад становить 200 000 грн, то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 160 000 / 30,44 = 5 256,24 грн.
Варіант 2. Працівниця вийшла з однієї відпустки, пропрацювала якийсь час, а потім пішла у другу відпустку.
Буквально вчора було таке запитання від працівниці, чи є їй сенс виходити на роботу і трохи попрацювати. Адже вона, крім окладу, має право на вагому надбавку (50% від окладу).
Сенс є! Адже працівниця перебувала в трудових відносинах більше 12 календарних місяців перед місяцем початку відпустки по вагітності та пологах – тобто, розрахунковий період є.
З нього викреслять дні відпустки по догляду за дитиною (неоплачуваної відпустки). А ті виплати і дні, що залишаться в межах цього розрахункового періоду – з них (а не тільки з окладу) буде нараховано допомогу.
Якщо працівниця відпрацює перед відкриттям лікарняного цілий календарний місяць, то декретні їй порахують з фактичного доходу за цей місяць.
Та навіть якщо цілого календарного місяця відпрацювати не вийде, у такому разі середньоденна зарплата рахуватиметься з фактичного доходу та днів після першої відпустки до місяця настання страхового випадку (дня відкриття лікарняного).
Тому якщо працівниця була у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, перервала її та вийшла на роботу 20 травня, а з 16 червня пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами треба буде нарахувати:
- із середньоденної зарплати, порахованої з фактичного доходу за відпрацьовану частину травня (це останній місяць розрахункового періоду). Наприклад, за період з 20.05 по 31.05 (12 календарних днів) працівниці нарахували 14 000 грн. Середньоденна зарплата буде: 14 000/12= 1166,67 грн.
Контрольна операція: порівнюємо пораховану середньоденну зарплату із мінімальним розміром декретних за 1 день (262,81 грн). І нараховуємо декретні за вищою з цих середньоденних зарплат!
Приклад 2: Працівниця бажає використати щорічну основну відпустку після відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Як порахувати середньоденну зарплату у такому випадку?
Випадки нібито схожі, але порядок розрахунку середньоденної зарплати інший – відпусткові ми рахуємо згідно з Порядком №100.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.
І за Варіантом 1 (коли між відпустками немає жодного відпрацьованого дня) ситуація начебто збігається з Прикладом 1. Середньоденну зарплату рахуємо з окладу (тарифної ставки) працівника.
Але формула буде зовсім інша! Точніше, цієї формули немає в Порядку №100, і її доводиться брати з листів та роз’яснень контролюючих органів: оклад х 12 / 365 (366).
Тобто рахуємо річний заробіток працівника, керуючись не фактичним розміром окладу протягом попередніх 12 місяців, а тим розміром, яким він є на час розрахунку. І ділимо цей річний дохід на кількість календарних днів у 12 місяцях розрахункового періоду.
Якщо працівниця йде у щорічну основну відпустку у травні 2025 року, тобто розрахунковий період травень 2024 – квітень 2025 (365 днів), оклад становить 20 000 грн, то середньоденна зарплата буде: 20 000 х 12 / 365 = 657,53 грн.
За Варіантом 2 (коли між відпустками є певна кількість відпрацьованих днів), ситуація теж збігається з Прикладом 1.
Є розрахунковий період – 12 місяців перед місяцем початку щорічної відпустки. Наприклад, якщо щорічна відпустка починається в червні 2025 року, то розрахунковий період це червень 2024 – травень 2025.
Якщо вийти на роботу з 1 травня, то є один повністю відпрацьованих між відпустками календарний місяць, і середньоденна зарплата рахується виходячи з фактичного доходу за цей місяць. Беремо зарплату травня (умовно 15 000 грн) і ділимо на кількість календарних днів у травні (31): 15 000 / 31 = 483,87 грн.
Але якщо повністю відпрацьованого календарного місяця немає (навіть якщо є половина одного календарного місяця і половина наступного) – рахуємо середню зарплату, виходячи з фактичного заробітку та днів розрахункового періоду за винятком відпустки по догляду за дитиною.
Якщо вийти на роботу з 20 травня, а з 16 червня піти у щорічну відпустку, у розрахунковому періоді залишиться лише частина травня після виходу на роботу з декрету. І відпусткові треба буде нарахувати із середньоденної зарплати, порахованої так: якщо за період з 20.05 по 31.05 (12 календарних днів) працівниці нарахували 14 000 грн., то середньоденна зарплата буде: 14 000/12= 1166,67 грн.
Висновок:
- Перебування працівника у двох відпустках в одного роботодавця одночасно чинним законодавством не передбачено (правило 1);
- Також цілком законно як використання кількох відпусток одна за одною в одного роботодавця (правило 2) , так і одночасні відпустки у двох та більше роботодавців (правило 3);
- Поєднання випадків, зазначених у правилах 2 і 3 – заборонено.