• Посилання скопійовано

Відрядження представників сторін для участі в судовому засіданні: що з відшкодуванням?

Витрати на відрядження представників сторін для участі в судовому засіданні (проїзд, проживання, добові) є судовими витратами і підлягають відшкодуванню

Відрядження представників сторін для участі в судовому засіданні: що з відшкодуванням?

Верховний Суд повідомляє, що витрати сторони на відрядження своїх представників до суду для участі в засіданні касаційної інстанції є судовими витратами, оскільки участь у судовому засіданні – це процесуальна дія, а прибуття до суду в іншому місті є об’єктивно необхідним для реалізації права на захист.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою КГС ВС залишив касаційну скаргу ТОВ без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій – без змін.

Військові частини звернулися до Верховного Суду з клопотанням про стягнення з ТОВ судових витрат, пов’язаних з відрядженням представників до іншого міста для участі в судовому засіданні у суді касаційній інстанції.

КГС ВС встановив, що представники військових частин брали участь у судовому засіданні в порядку самопредставництва, а заявлені витрати підтверджені наданими представниками належними доказами: наказами про відрядження, проїзними документами, рахунками за проживання та звітами про використання коштів.

Суд касаційної інстанції зазначив, що витрати сторони на відрядження своїх представників до суду для участі в судовому засіданні (проїзд, проживання, добові) є судовими витратами, адже участь у судовому засіданні – це процесуальна дія. Якщо судове засідання відбувається в іншому місті, то прибуття до суду представника сторони є об'єктивно необхідним для реалізації права на захист. Відповідно, витрати на проїзд та проживання представника сторони, який є її працівником і бере участь у справі в порядку самопредставництва, – це витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій.

Хоча ГПК України прямо не виокремлює витрати сторони у справі на відрядження своїх працівників в окремий вид судових витрат (на відміну від витрат на професійну правничу допомогу), проте такі витрати охоплюються змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

КГС ВС визнав такі витрати обґрунтованими, співмірними та безпосередньо пов’язаними з розглядом справи.

За результатами розгляду КГС ВС задовольнив клопотання військових частин і стягнув витрати, понесені в суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова КГС ВС від 28 січня 2026 року у справі №916/4944/24.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Джерело: Верховний Суд України

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»