Невиконання вимог інспектора Держпраці не завжди є перешкодою перевірці

Відповідальність за перешкоджання інспекторам

Відповідно до абзаців шостого та сьомого ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

На думку інспекторів Держпраці, у будь-якому випадку невиконання їхніх вимог, зокрема, у разі недопуску до приміщення чи ненадання (несвоєчасне надання) документів має тлумачитись виключно на користь більшої суми – тобто в обох наведених випадках застосовується штраф у розмірі 372 300 грн.

Однак обидва приписи містять фактично одне й те саме порушення – недопуск до інспектування та/або створення перешкод. Однак, якщо перше говорить про дії госпсуб’єкта під час допуску, то вже друге – під час інспектування.

Судячи з судової практики, йдеться про ненадання інформації, необхідної для інспекційного відвідування, та ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування. 

Відповідно у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Держпраці вказується на порушення абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП (недопуск до проведення перевірки головного інспектора з питань праці), а штраф застосовано на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 372 300 грн. 

Тобто сам факт створення перешкод (невиконання вимог інспекторів Держпраці) вже свідчить на користь застосування саме більшого розміру штрафу. А коли не виконуються  вимоги інспекторів (під час допуску чи вже під час перевірки) до уваги не береться.

Що з цього приводу кажуть суди?

У справі №2140/1852/18 (рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 р.) суд звертає увагу на наступне:

1. Предметом контролю є додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Як сказано у наказі Держпраці, рішення про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп. 1, 2, 4 – 7 п. 5 Порядку №295, звернення громадян отримані з «гарячої лінії» ГУ Держпраці.

2. У направленні у проведенні перевірки зазначено питання, що підлягають інспектуванню: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. При цьому суд звертає увагу на те, що у направленні не зазначено, які саме питання підлягають інспектуванню. Тому не можливо встановити чи дійсно інспектування повинно було бути проведено з питань оформлення трудових відносин.

Але суд зацікавив ще один факт – під час виходу за адресою ФОПа інспектори Держпраці склали акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ХС 2145/1194/509/1303/НД. 

За змістом акту, інспекторами неможливо провести інспекційне відвідування у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування; ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень, об'єктів відвідування, в яких використовується наймана праця за адресою виробничого приміщення та складу. Акт направлено поштою ФОП наступного дня.

Суд дійшов таких висновків:

1. Згідно з п. 16, 17 Порядку №295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку)), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зі зазначенням відповідних причин, який (за можливості) підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об"єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Отже, складення акта про неможливість інспекційного відвідування цілком відповідає приписам Порядку №295. Однак лише сам акт не свідчить про можливість застосування штрафу у розмірі 372 300 грн.

2. ГУ Держпраці у постанові про застосування штрафу у розмірі 372 300 грн посилається на підстави абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а це говорить про відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати.

Проте встановити такі порушення можна лише під час інспектування. В той час як самі інспектори стверджують про недопуск їх до інспектування – вони самі ж склали акт про неможливість інспекційного відвідування із зазначеням причини «ненадання доступу».

Як відбитися від більшого штрафу?

На нашу думку, якщо інспектори Держпраці і мають право на застосування такого значного штрафу (372 300 грн), то лише у разі створення перешкод під час проведення інспектування та за умови, що таке інспектування стосується питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (питань, наведених у абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Якщо інспекторів не допущено до інспектування, про що складається відповідний акт (із зазначенням причини складення акту – недопуск), то максимум, що може ГУ Держпраці – це застосувати штраф у розмірі 11 169 грн.

І саме з такої позиції виходить Сумський окружний адміністративний суд (рішення від 16.10.2018 р. у справі №1840/2620/18).

Зверніть увагу: в цій справі інспектори Держпраці витлумачили застосування штрафу правильно – під час інспектування госпсуб'єктом не було надано документів. Але госпсуб'єкту все ж вдалося скасувати постанову про застосування штрафу! І тут важливими та абсолютно правильними були дії керівника. 

Перебіг подій у цій справі був наступний. 30.05.2018 року ГУ Держпраці видано наказ на проведення інспектування Товариства з питань додержання законодавства про працю. Проведення інспектування мало відбуватись 30-31 травня 2018 року. 31.05.2018 року інспектором вручено керівнику Товариства вимогу про надання документів (за переліком!) у строк – 16:45 31.05.2018 р. Отримуючи таку вимогу, керівник не лише підписався про її отримання, а й поставив дату та час – 16:00 31.05.2018 р. Чи можна за такий короткий час (45 хвилин!) надати:

• копії заяв та наказів про прийняття працівників за 2018 рік,
• повідомлення до органів ДФС про прийняття працівника за 2018 рік,
• штатний розпис на 2018 рік,
• книгу обліку руху трудових книжок,
• дані персоніфікованого обліку (звіти) за вересень 2017 року – березень 2018 року,
• табелі обліку робочого часу за 2018 рік,
• відомості про нарахування заробітної плати та сплату ЄСВ.

Відповідь однозначна – ні. 

Але керівник о 17:30 31.05.2018 року зателефонував інспектору та сказав, що вже готовий надати всі необхідні документи. Йому відповіли: робочий день інспектора закінчився, однак документи можуть подані наступного дня, що й було зроблено керівником.

Проте, попри таку відповідь, до Товариства було застосововано штраф – постанова про застосування 372 300 грн таки була винесена.

Суд у цій справі став на бік Товариства – час (45 хвилин), наданий для виконання вимог інспектора щодо надання копій документів визнаний таким, що фізично унеможливлює їх виконання. Суд також звернув увагу на те, що посадові особи Держпраці, крім запитування копій документів, мають повноваження здійснювати огляд оригіналів документів суб'єктів господарювання, чого здійснено не було. 

До речі, дійсно, на цей факт юрособи та підприємці не завжди звертають увагу. Адже, на відміну від органів ДФС (п. 85.4 ПКУ), для посадових осіб Держпраці не визначено, що вони мають право отримати саме копії тих докумнетів, які свідчать про порушення. Та  все ж перед тим як вимагати, інспектори Держпраці мали би, принаймні, ознайомитися з ними та вимагати не все підряд, а те, що їм дійсно потрібно. 

Відтак суд скасував постанову про застосування штрафу у розмірі 372 300 грн, оскільки Держпраці не довело, що Товариством не було надано до огляду документи, вказані у вимозі, як і факт відсутності на підприємстві зазначених документів, умисного знищення або приховування документів від перевіряючого.

Отже, роботодавцям важливо знати, що отримуючи з рук інспекторів Держпраці вимогу про надання копій документів, варто: 

1.  розписатись про її отримання із зазначенням годин та хвилин, датою отримання,
2. запропонувати інспектору здійснити огляд документів, вказаних у вимозі – допуск інспектора до перевірки означає його присутність на території підприємства,
3. якщо інспектор відмовиться від огляду та покине територію підприємства до отримання копій документів, зателефонувати та повідомити про готовність виконання вимоги (можна навіть записати телефонну розмову – запис не буде доказом в суді, але він стане приводом для вивчення законності дій інспектора Держпраці).