Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Фабула судового акта: Нагадаємо, що 17 березня 2020 року Законом України №530-IX ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» було доповнено приписом про те, що до форс-мажорних обставинам (обставин непереборної сили) може бути віднесено встановлений Кабінетом Міністрів України також карантин.
За інформацією, що міститься на сайта Торгово-промислові палати України, з моменту введення карантину на території України до системи ТПП в Україні надійшло понад 10 тисяч звернень щодо отримання консультацій і документального підтвердження для можливого звільнення від виконання умов договору і зобов'язань згідно із законодавчими й іншими правовими актами. У тому числі, – і про отримання документального обґрунтування для продовження термінів виконання договору або зобов'язань без застосування штрафних санкцій за прострочку, що виникла в зв'язку з введенням карантину, а також іншими обставинами, які роблять об'єктивно неможливим виконання зобов'язань. За місяць карантину співробітниками ТПП України та регіональних ТПП також було розглянуто близько 1300 звернень про засвідчення форс-мажорних обставин і отримання відповідного сертифіката. За період дії карантину система ТПП в Україні, продовжуючи працювати в стандартному режимі, вже оформила понад 600 сертифікатів про наявність форс-мажорних обставин.
За словами президента Торгово-промислової палати України: «Ми вивчаємо договірну базу й обставини, на які посилається одна зі сторін. Найчастіше в процесі вивчення документів виявляються факти, коли за засвідченням форс-мажорів звертаються компанії, які намагаються посилатися на обставини введеного карантину як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань через проблеми, що виникли давно. В цьому випадку потрібно розуміти, що їх некоректно подані документи і нечесні обґрунтування можуть стати причинами звернення їх контрагентів до судів, а також підставою 100% програних справ. Також надходить багато звернень без документів, що обґрунтовують неможливість виконання своїх зобов'язань у зв'язку з певними обставинами. В обох випадках дані факти будуть підставою для оформлення відмов у видачі сертифікатів – таких приблизно 10% від заяв, що надійшли».
Справа, що пропонується увазі читачів, характеризує невдалу спробу відповідача уникнути відповідальності за порушення господарського зобов`язання з причин наявності форс-мажорних обставин.
Отже, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства про стягнення 52 206,01 грн за поставлений товар за договором поставки від 01.05.2019, з яких: 47 162,58 грн – основна заборгованість, 4 091,51 грн – пеня, 951,92 грн – 6% річних. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме – суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджував, що у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України карантину, нарахування штрафних санкцій є неправомірним по відношенню до відповідача, оскільки відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» до форс-мажорних обставин відноситься, зокрема, також введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Втім, господарський суд позов задовольнив повністю, зазначивши, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до ст. 14, 14-1 Закону України від 02.12.1997 р. №671/97-ВР Про торгово-промислові палати України (із змінами та доповненнями), шляхом видачі сертифіката. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5).
За висновкому суду матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання. Таких документів відповідачем до суду надано не було.
Суд також окремо зазначив, що не може погодитись з доводами відповідача в частині застосування до нього штрафних санкцій, також і з тих причин, що період нарахування пені та 6% річних з 17.11.2019 по 12.03.2020 взагалі не охоплює період введення карантину на території України, а заявлені до стягнення відсотки не є штрафними санкціями у розумінні закону.
***
Читайте також:
