Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що під час працевлаштування в Україні жінок часто запитують про те, що не має ніякого стосунку до професійних характеристик, але порушує їх особистий простір, зокрема це питання про стан жінки, в якому вона знаходиться на момент працевлаштування.
Законодавство України передбачає заборону будь-яких проявів дискримінації за статевою ознакою. Про це йдеться, зокрема, в Конституції України (ст. 24), Законі «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та у ст. 2 КЗпП.
Крім того, відповідно до ст. 184 КЗпП Заборонено відмовляти у прийнятті на роботу жінкам із причин, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а також одиноким матерям — за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.
У разі відмови у прийнятті на роботу таким категоріям осіб роботодавець зобов’язаний повідомити їх про причину відмови у письмовій формі.
У свою чергу, жінка може оскаржити таку відмову в суді. Тому при прийомі на роботу ставити такі питання є недоречно.
Щодо випробувального терміну. Статтею 26 КЗпП заборонено встановлення випробувального терміну вагітним жінкам; одиноким матерям, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.
Однак якщо жінка при прийомі на роботу не повідомила про вагітність а повідомила про це під час проходження випробувального терміну Звільнення такої жінки як такої, що не пройшла випробувальний термін, оскільки це є звільненням з ініціативи роботодавця заборонено законодавством (ст. 184 КЗпП).
Для підтвердження свого стану (вагітності) жінка має надати роботодавцю відповідний медичний висновок.