Нові правила роботи з РРО з 1 серпня: пам'ятка від редакції

З 1 серпня 2020 р. набирають чинності:

• Закон №128, який вніс зміни до Закону про РРО;
• Закон №129, який вніс зміни до ПКУ;
• накази Мінфіну №306 та №317;
• частина змін до Положення №148.

Усі ці зміни спричинені введенням в обіг програмних РРО (хоча вони дещо змінюють і правила роботи зі звичайними, апаратними РРО). Але чому саме з 1 серпня?

Нагадаємо, що насправді ці новації мали запрацювати ще з квітня 2020 р. Тодішній план дій з ключовими датами ми наводили тут.

Проте карантин вніс свої корективи і початок застосування програмних РРО було перенесено на 1 серпня.

Та й це не останні заплановані зміни – у 2021 році нас чекає набрання чинності ще частини змін у законодавстві стосовно РРО. Більше про це тут.

Проте, щоб наші читачі не заплутатися в усіх цих новаціях, нагадаємо про найважливіші РРО-зміни, які діятимуть з 1 серпня. Актуальні вони будуть для тих, хто РРО застосовує.

Хто має застосовувати РРО у 2020 році

РРО застосовують усі суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП), які проводять розрахункові операції. Перелік винятків наведено у ст. 9 і 10 Закону про РРО.

Зокрема, РРО не застосовуватимуть ФОП - платники єдиного податку II-IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

ФОП, які надають платні послуги у сфері охорони здоров’я, РРО зможуть не застосовувати аж до 1 січня 2021 року, якщо вони перебуватимуть на спрощеній системі оподаткування та обсяг їх річного доходу не перевищуватиме 1 млн грн.

Не застосовуватиме РРО і I група платників єдиного податку. І звісно ж ті, хто не проводить розрахункові операції . Це правило стосується всіх та діятиме і в 2021 році, тому далі будьте уважні!

Розрахункова операція – це:

• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу),
• а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Будьте уважні, якщо ви приймаєте оплату від покупців зі застосуванням платіжних систем! Податківці наполягають: якщо споживач розрахувався за товар із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY, ПРИВАТ24 та інших аналогічних дозволених (зареєстрованих) в Україні, такі операції продавцем (крім ФОП 2-4 груп, обсяг річного доходу яких не перевищує 1 млн грн) здійснюються з обов’язковим застосуванням РРО. Ми про це писали тут.

Натомість, якщо ви проводите розрахунки з покупцями виключно у безготівковій формі і при цьому не застосовуються платіжні картки або інтернет-еквайринг – РРО вам не потрібен.

Якщо РРО не застосовується (а повинен) – який штраф?

З 1 серпня у разі встановлення під час податкової  перевірки факту:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10%  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

порушника чекає штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). Про це ми писали тут.

Якщо у вас апаратний РРО і на програмний переходити не плануєте

З 1 серпня у всіх суб’єктів господарювання з’явиться вибір, який РРО застосовувати – апаратний чи програмний. Якщо ви вирішите, що ПРРО вам не потрібен – і далі зможете працювати на апаратному. Якщо ж новинка вас зацікавила – розкажемо що таке ПРРО та як з ним працювати.

Та спершу з'ясуємо: законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання одночасно з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону про РРО.

І лише якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати!

Зміни з 1 серпня будуть стосуватися не лише програмних РРО

Так, Мінфін наказом від 23.06.2020 р. №317 вніс зміни до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. Вони стосуються зберігання Z-звітів, заповнення КОРО та РК, опломбування РРО. Про все це ми писали тут.

Внесено зміни і до порядку обслуговування РРО відповідними центрами. Так, роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуватимуться ЦСО не протягом трьох діб, а протягом трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора. Про це ми писали тут.

Також апаратні РРО повинні мати можливість формувати електронні розрахункові документи, а їх форма з 1 серпня зміниться. Про це ми писали тут.

При цьому  установлено, що нові вимоги щодо створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; округлення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО та які:

• були  на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом;
• не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом (не поширюється до 01.08.2021 р.).

Проте РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО та які не були на обліку в контролюючих органах до 01.08.2020 р., за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) до 01.08.2021 р.

Програмні РРО – початок застосування

Програмний РРО – це будь-який пристрій, на який можна встановити програмне забезпечення (смартфон, ноутбук, планшет тощо). Тобто, щоб почати застосовувати ПРРО вам потрібна оргтехніка і ПЗ.

ПЗ вже розробили податківці. 1 серпня закінчується його тестування і починається справжня робота.

Інформація щодо такого програмного рішення оприлюднюється в Електронному кабінеті. Взагалі Електронний кабінет платника податків – це один з найголовніших моментів застосування ПРРО, тому ще один з етапів підготовчої роботи для продавця – це оформити собі електронний підпис і завести Електронний кабінет на сайті ДПС. Або ж інше програмне забезпечення, яке дозволятиме підтримувати зв'язок із податківцями та обмінюватися з ними інформацією.

Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності? Як зазначають податківці, може. Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Наступний етап – реєстрація ПРРО в податківців. Порядок такої реєстрації затверджено Наказом №317.

Подання заяви для реєстрації ПРРО та її розгляд

Для реєстрації ПРРО складається заява за формою №1-ПРРО. Заява в електронній формі подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Тобто таку заяву можна подати тільки в електронній формі.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка заяви. За її результатами ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

Про результати обробки Заяви суб’єктові господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

• у день отримання Заяви, якщо Заява надійшла не пізніше 16:00 робочого (операційного дня);
• не пізніше наступного робочого дня, якщо Заява надійшла після 16:00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО зі внесенням даних до Реєстру.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Коли у реєстрації ПРРО можуть відмовити?

Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:

• автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів заяви, непідтвердження права підписанта на подання заяви тощо);
• ПРРО зі зазначеним у заяві найменуванням вже зареєстрований;
• щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, якщо не подано ф. №20-ОПП щодо цієї одиниці або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання. Про цей нюанс ми нагадували тут;
• суб’єкта господарювання не включено до ЄДР;
• виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Як зареєструвати касира ПРРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

• ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj
• ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Нова форма фіскальних чеків

ПЗ завантажено на певний пристрій, а ПРРО зареєстровано. Що далі? Можна вже починати торгувати?

Ні, адже в це ПЗ треба внести інформацію, яка потім відображатиметься у фіскальних чеках.

Про нову форму фіскальних чеків, як на продаж товарів/послуг, так і на повернення коштів покупцю, ми докладно писали тут.

Якщо коротко, в таких фіскальних чеках має наводитись інформація про продавця, товар, сума розрахунку, а також ПДВ та акцизу по розрахунковій операції. Код УКТ ЗЕД підакцизного товару з 1 серпня стане обов'язковим реквізитом фіскального чека.

Проте є ще кілька нюансів, які треба враховувати:

1. Електронний розрахунковий документ стає все важливішим.  Через це було внесено зміни навіть до Положення про касові операції, про що ми писали тут.
2. Електронний розрахунковий документ не обов’язково друкувати, щоб надати його покупцю.

Надати фіскальний чек від ПРРО покупцю можна різними шляхами. Зокрема, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Про це ми писали тут.

Фіскальним чекам номера присвоюватимуть податківці

Робота ПРРО щільно пов’язана з роботою фіскального сервера. Мало того, що інформація про всі розрахункові операції, проведені через РРО, надходитиме до податківців за допомогою інтернету – ця опція вже давно працює і щодо апаратних РРО. Кожен фіскальний чек повинен мати індивідуальний номер, і саме податківці присвоюють фіскальним касовим чекам відповідні номери.

А що, як зв’язок з таким сервером раптом обірвався? Для такого випадку законодавці передбачили, що продавець має забронювати собі «запасні» фіскальні номери.

Вже на етапі реєстрації ПРРО податківцями формується перша порція діапазону фіскальних номерів для часу роботи ПРРО в режимі офлайн.

Перша порція зарезервованих фіскальних номерів містить дві тисячі номерів. У разі необхідності за заявою суб’єкта господарювання може бути збільшено таку кількість на максимальну кількість чеків сформованих ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року. Якщо ця порція закінчиться, суб’єкту господарювання доведеться замовити наступну. Про те, як це зробити, ми докладно писали тут.

У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером потрібно:

1. протягом години після відновлення такого зв’язку повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період;
2. зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі офлайн. Але такий режим може тривати не більше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС;
3. суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Як працювати з ПРРО?

Ось тепер, після того, як ви прочитали і зробили усе, що зазначено вище, ви готові почати торгувати за допомогою ПРРО. З чого почати? З реєстрації зміни!

Для переведення у фіскальний режим роботи ПРРО, зареєстрованого у Реєстрі, та забезпечення реєстрації розрахункових документів на фіскальному сервері слід  відкрити робочу зміну, формуючи Повідомлення про відкриття зміни ПРРО операцій за формою №3-ПРРО.

Електронний документ про відкриття зміни реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни, і повідомляється заявнику в другій квитанції.

Для закриття робочої зміни формується фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну, який направляється на реєстрацію до фіскального сервера.

Що означає робота протягом зміни:

• на одному ПРРО може бути відкрита одночасно лише одна зміна;
• протягом однієї зміни може бути сформовано один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт;
• протягом дня дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої;
• протягом робочої зміни ПРРО працює в режимі онлайн-обміну даними із фіскальним сервером та у цьому режимі забезпечує одноразове занесення до фіскального сервера даних про кожну окрему розрахункову операцію, виконану у готівковій та/або в безготівковій формі, у вигляді даних електронного розрахункового документа встановленої форми з належним підписанням таких даних та заповненням усіх обов’язкових реквізитів.

Докладніше про застосування програмних РРО ми писали тут.  А про те, як ПРРО буде виконувати фіскальні функції і у яких випадках робота ПРРО має автоматично блокуватися, ми читайте тут.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!