Що зміниться в ПКУ з 1 липня 2020 року через Закон №466?

22 травня 2020 року Закон №466 було опубліковано. З 23 травня він набрав чинності. Про це ми писали тут.

Але в цьому Законі є норми, які наберуть чинності з 1 липня 2020 року.

Нагадаємо про них та наведемо свої матеріали щодо їх практичного застосування.

Зміни в роботі Е-кабінету

З 1 липня за новою редакцією абз. 10 п. 42-1.2 ПКУ уточняються правила користування Електронним кабінетом платника податків. Про це ми писали тут.

Зміна перша - через Е-кабінет можна буде отримати:

• копії наказів про проведення перевірок;
• повідомлень про проведення перевірок;
• актів (довідок) перевірок;
• відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків.

Проте від ДПС ще не було інформації про практичне втілення в Е-кабінет такого функціоналу. Про це повідомимо додатково.

Зміна друга – через Е-кабінет можна буде подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (абз. 21 пп. 42-1.2 ПКУ).  При цьому у разі необхідності платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів.

Зміна третя – платнику податків дозволили шляхом надсилання через Е-кабінет відповідного повідомлення з документальним підтвердженням фактів, викладених у ньому (у вигляді електронного документа або скан-копії відповідних документів), виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про себе. Йдеться про інформацію, яка міститься в базах облікових даних у податківців і доступ до якої надається йому через Е-кабінет.

Податковий орган зобов’язаний зробити відповідні виправлення у інформаційних базах після встановлення достовірності поданих платником нових даних. Строк для виправлення – 2 робочих дня з моменту отримання повідомлення.

Але є випадки, коли ДПС звільняється від такого обов’язку. Зокрема,  коли платником податків не було надано підтвердження фактів, викладених у повідомленні.

 Увага! Не можуть виправлятися в такий спосіб відомості, які контролюючі органи отримують з ЄДР. Тобто, щоб виправити таку інформацію, треба буде подавати заяву держреєстратору.

Додаткова підстава для позапланової перевірки

За новою редакцією пп. 78.1.21 ПКУ, з 01.07.2020 р. підставою для позапланової документальної перевірки будь-якого платника податків може бути отримання інформації  від іноземних державних органів.

Звісно, йдеться про інформацію щодо порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДПС.

Зверніть увагу: така інформація може бути підставою як для окремої позапланової перевірки, так і для повторної перевірки (якщо отримана інформація стосується питань, що були охоплені під час попередніх перевірок.

Але при цьому повинні виконуватися дві умови:

1. перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для її призначення/проведення. Тобто, про що отримали інформацію з-за кордону, те і перевірятимуть;
2. копія наказу на проведення такої перевірки не надсилається/не вручається платникові податків/уповноваженій особі до початку проведення перевірки (абзац другий п. 78.4 ПКУ). Очевидно, з таким наказом платник податків буде ознайомлюватися вже на місці і на дату проведення перевірки.

Нові ставки рентної плати для лісових ресурсів

З 1 липня 2020 року буде викладено у новій редакції п. 256.3 ПКУ.

Таким чином, змінюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. З новими ставками можна ознайомитися за посиланням.

Також з цієї дати зникає розрядність лісових ресурсів для застосування ставок.

«Єдинники» і земельний податок: хто платить з 1 липня?

За новою редакцією пп. 4 п. 297.1 ПКУ, якщо на земельну ділянку було оформлено договір оренди або позички, сплати податку за цю землю «єдинникам» І-ІІІ груп не уникнути. 

Роз’яснення нашого юриста щодо цієї проблеми ми наводили тут.

А далі розглянемо зміни, які стосуються нерезидентів (та тих, хто із ними працює)

Оновлені правила взяття нерезидента на облік в ДПС

З 1 липня відповідно до нової редакції п. 64.5 ПКУ, підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) іноземної компанії, організації є будь-яка із зазначених нижче подій:

• акредитація такого підрозділу на території України,
• придбання юрособою-нерезидентом нерухомого майна або отримання майнового права на таке майно в Україні (раніше підставою було і придбання землі!),
•  відкриття рахунків в банках України (це нова підстава!).

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

• у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
• до (раніше було після!) придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
• до (!) відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

Звісно, що до заяви додаються документи, які підтверджують одну зі зазначених підстав (перелік таких документів зазначено в оновленій редакції п. 64.5 ПКУ).

Увага!  Якщо перевіркою  (такий вид позапланової документальної перевірки було додано до ПКУ пп. 78.1.22 з 23 травня!) буде встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складатиме акт перевірки, який надсилається нерезиденту. На підставі акту перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акту перевірки.

А ще чекаємо оновлення підзаконних нормативних актів.

Пункт 64.5 ПКУ міститиме норму, що порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється Мінфіном. На сьогодні існує Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588. Оскільки правила взяття нерезидентів на облік змінились, до Порядку №1588 теж мають внести зміни.

Також передбачається, що порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні повідомлення про взяття на облік платника податків надається згідно з Порядком №1588, але він затверджений Мінфіном. Отже, для нерезидентів КМУ має розробити новий і окремий порядок повідомлення.

Дохід з джерелом походження з України: що нового?

З 1 липня 2020 року набирають чинності зміни до пп. 14.1.54 ПКУ. Цей підпункт визначає, що є доходом з джерелом походження з України.

Зміна перша - до оподаткованих доходів нерезидентів додано пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Що це означає? Те, що виплата постійним представництвом вищеназваних доходів нерезиденту (своєму «рідному» або будь-якому іншому) буде оподатковуватися податком на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ. Ставка податку для таких доходів – 15% або за умовами угод про уникнення подвійного оподаткування з країною нерезидента.

При цьому з формулювань п. 141.4 ПКУ виключили згадки про постійне представництво, тому що їх остаточно включили до платників податку на прибуток (зміни до пп. 133.2.2 ПКУ, що діють з 23.05.2020 р.).

Для решти платників податку на прибуток це буде ще одним уточненням: якщо виплачуємо доходи постійному представництву нерезидента, податок на репатріацію не справляється. Самі постійні представництва повинні справляти цей податок, якщо вони виплачуватимуть доходи нерезидентам (зміни до пп. 141.4.2 ПКУ, які діють вже з 1 липня 2020 р). Про це ми писали тут.

Зміна друга – нові види доходів (зазначені в доданих пунктах "з" та "и"):

з) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають певним умовам:

• у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
• у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей підпункту 1 цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей підпункту 2 цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

До того ж відповідні зміни вносяться до пп. 141.4.1 ПКУ.  Щодо природних ресурсів, то дохід від їх продажу потрапив до нового підпункту «й» (ще з 23.05.2020 р.), а інвестиційні активи – до нового підпункту «е» (ось ця зміна запрацює з 01.07.2020 р.). 

Що це означає? З 1 липня, коли резидент або постійне представництво нерезидента сплачуватиме йому дохід за відчуження інвестиційних активів (акцій, часток у статутному капіталі, корпоративних прав тощо), такий дохід треба буде оподаткувати за ставкою 15% при його виплаті. 

Таке ж правило оподаткування вводиться і для ситуації, коли покупцем інвестактива у нерезидента є теж нерезидент. При цьому нерезидент, який придбав таким чином інвестактив, стати на облік у ДПС за місцезнаходженням української ЮО, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ (зміни до якого ми розглянули вище).

 ***

Читайте також:

• Як сплачуватимемо місцеві податки: аналіз Закону №466
• Зміни щодо ПДФО (закон №466): штрафи стали більшими!
• Законом №466 змінено підхід у визначенні останнього дня для сплати податків
• Зміни за Законом №466 для аграріїв
• Акцизний податок: що змінив Закон №466-ІХ
• Зміни в оподаткуванні єдиним податком: аналіз Закону №466
• «Єдинники» і земельний податок: хто платить з 1 липня
• Як Закон №466 вплинув на гірничо-видобувальні підприємства: п’ять важливих змін
• Податкові перевірки та адміністрування податків: що змінив Закон №466
• Податкові зміни за Законом №466: експрес-аналіз від ДПС
• Зміни, передбачені Законом №466-ІХ, у розрізі оподаткування ПДВ
• Збільшення вартості ОЗ та обсягу доходу для податкових різниць: аналіз податку на прибуток за Законом №466
• Податок на прибуток: доходи нерезидентів за Законом №466

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!