Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці роз’яснило, що, відповідно до ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору є тимчасовим припиненням забезпечення працівника роботою та виконання роботи через збройну агресію. Це окремий механізм, що не передбачає зміну посади чи оплати, а фактично призупиняє взаємні обов’язки сторін без розірвання трудових відносин.
Призупинення здійснюється наказом, який містить причини та строки. Ця норма не є постійною зміною умов роботи, а діє до можливості відновлення діяльності, й підставою є лише збройна агресія, що унеможливлює роботу обох сторін. Натомість зміна істотних умов праці, як зазначається в ст. 32 КЗпП, передбачає продовження роботи за новими умовами (зміна режиму роботи, розміру оплати праці, найменувань посад). Призупинення ж – це зупинення роботи як такої. Тому призупинення дії трудового договору є не зміною істотних умов праці в розумінні згаданої статті, а тимчасовим припиненням виконання трудових обов’язків через війну. Хоча воно й призводить до відсутності виплати заробітної плати, це окремий правовий механізм, а не зміна умов роботи.
***
Читайте також:
- З 14 березня 2026 року строк призупинення трудового договору – не більше 90 днів
- Відновлення призупинених трудових договорів-2026: про що слід памʼятати роботодавцю?
- Призупинення дії трудового договору під час воєнного стану: що зміниться з 14 березня 2026 року?
- Порядок виплати середнього заробітку у разі незаконного звільнення під час призупинення: судова практика
- Накази про призупинення трудових договорів до 13 березня 2026 року буде анульовано після закінчення 90 днів
