Донорство крові під час щорічної відпустки

Норми чинного законодавства

Перш за все зазначимо, що на сьогодні в Україні в законодавчому полі існують вже кілька видів донорства. І залежно від того, що саме надає людина, регулюється донорство різними законами*.

Донорство крові та її компонентів є найвідомішим та існує ще з радянських часів. Регулюється воно Законом №239/95-ВР (далі – Закон № 239). Пільги, встановлені для працівників-донорів крові, наведено в статті 9 цього Закону:

1) у день давання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за ним середнього заробітку;

2) після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у т.ч у разі давання їх у вихідні, святкові, неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Також, якщо працівник виявить бажання це день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший протягом року після дня давання крові чи її компонентів;

3) якщо у день давання крові донор залучений до роботи або несення служби йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку;

4) у разі давання крові (її компонентів) у період щорічної відпустки вона продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожен день давання крові.

Згідно з п. 2.8 Порядку № 385  після давання крові або її компонентів донору видається довідка щодо надання пільг (форма № 435/о). Якщо після проходження медичного обстеження, визначеного цим Порядком, або за технічними причинами донація не відбулася, видається довідка щодо обстеження донора (форма № 436/о). Зазначені форми довідок затверджено наказом № 301.

А тепер розглянемо докладно, як застосовуються ці пільги під час відпустки працівника-донора.

Продовження відпустки донору крові: позиція Мінсоцполітики 

Мінсоцполітики у листі від 06.04.2011 р. №76/13/133-11 зазначило: якщо працівник здав кров у період щорічної відпустки (пункт 4 з переліку, наведеного вище), її тривалість продовжується на два дні.

Така кількість (два дні), на які щорічна відпустка подовжується, виникла не випадково:   один день надається за день здачі крові (пункт 1 цього переліку), а другий, як додатковий день відпочинку за донорство (пункт 2 цього переліку).

Але, на думку автора, це не зовсім так. Адже в пункті 1 цього переліку йдеться не лише про день здачі крові, а й про день обстеження працівника, який виявив бажання стати донором.

Тобто цілком можлива ситуація, коли працівник таке обстеження пройшов, але донором за його результатами не став. Тим не менш, працівник матиме право на продовження відпустки на один день.

Крім цього, день обстеження і день здачі крові можуть не співпадати. Тоді працівник матиме право продовжити відпустку на три дні.

Оплата днів донорства крові

За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я  і здавання крові для переливання (ст. 124 КЗпП).

Також надається безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. За бажанням працівника можна цей день приєднати до щорічної відпустки. Але як розрахуватися із таким працівником, особливо, під час щорічної відпустки?

Тут слід діяти за наступними правилами:

1. заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону №504). Отже, на момент, коли працівник вирішив стати донором, він вже мав отримати відпускні, обчислені роботодавцем на підставі наказу про відпустку та згідно з Порядком № 100;
2. про донорство працівник має повідомити роботодавця. Оскільки треба продовжити відпустку на відповідну кількість днів, повідомити про це бажано під час самої відпустки. Про таке подовження видається окремий наказ керівника роботодавця.

На думку автора, продовження відпустки означає, що, по суті, дні донорства стають додатковими днями такої відпустки. І оплачуватися повинні з розрахунку відпускних (середньоденної зарплати), якими оплачувалася така відпустка.

На жаль, у листі від 06.04.2011 р. №76/13/133-11 Мінсоцполітики наводить лише один варіант розрахунку середньої зарплати для оплати донорства. На думку Міністерства, дні донорства оплачуються відповідно до п. 2 Порядку №100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Але цей варіант, на думку автора, не стосується випадку донорства під час відпустки.

Відпустку донора продовжено на два дні (один день з них субота)

Чи оплачується такий день (вихідний за звичайним графіком роботи працівника)? Так, звісно, оплачується.

Як ми зазначили вище, слід розділяти ситуації, коли працівник здає кров у робочі дні, святкові та вихідні, і коли він робить це у відпустці. Це по-різному оформляється наказами і по-різному оплачується.

В наведеній ситуації на суботу через донорство було продовжено відпустку. Під час відпустки вихідні дні оплачуються. А ось святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) – ні. Втім, вони до складу відпустки і не входять.

Тому, наприклад, якщо відпустка закінчувалася у п’ятницю перед Пасхою або Трійцею (які припадають на неділю), і має бути продовжена на 2 дні, то на продовження припадають субота та понеділок (які, відповідно, і оплачуються). Неділя, як святковий день, не входить до відпустки і не оплачується відпускними.