Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:
- що надаються в обов'язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону №504);
- за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону №504).
У першому випадку роботодавець зобов'язаний надати таку відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому – роботодавець має право вибору.
Мінсоцполітики в листі від 03.02.2012 р. №31/13/133-12 повідомляє, що у випадках, передбачених ст. 25 Закону №504 працівнику за його бажанням щорічно надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, встановленою для кожної категорії працівників.
Однак чинним законодавством не передбачено поділу на частини відпусток без збереження заробітної плати.
Отже, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку, категоріям працівників, зазначеним у ст. 25 Закону №504, а саме:
| Статус працівників чи обставин | Тривалість | Підстави |
| Батькам | ||
| матері або батьку, який виховує дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю (п. 1) | До 14 к. д. | – копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) – копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (для вдови або вдівця) |
| чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці (п. 2) | До 14 к. д. | – копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) |
| Матері або іншим особам, зазначеним у ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону №504, в разі якщо | ||
| дитина потребує домашнього догляду (п. 3) | визначається в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку | – копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей); – медичний висновок |
| дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або; якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або; хронічне захворювання нирок IV ступеня (п. 3) |
не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку, | – копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей); – копія пенсійного посвідчення дитини або довідка МСЕК для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; – медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку |
| дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або, дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (п. 3) |
до досягнення дитиною 18-річного віку | |
| для догляду за дитиною віком до 14 років (п. 3-1) | на період оголошення карантину | |
| Ветеранам | ||
| учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 4) | До 14 к. д. | – копія посвідчення учасника бойових дій або – документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни |
| особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 4) | До 21 к. д. | – копія посвідчення про нагороди |
| особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п. 5) | До 21 к. д. | – копія посвідчення про нагороди |
| ветеранам праці (п. 15) | До 14 к. д. | – копія посвідчення ветерана праці |
| Пенсіонерам та інвалідам | ||
| пенсіонерам за віком (п. 6) | До 30 к. д. | – копія пенсійного посвідчення |
| особам з інвалідністю III групи (п. 6) | До 30 к. д. | – копія пенсійного посвідчення або довідка МСЕК |
| особам з інвалідністю I та II груп (п. 7) | До 60 к. д. | |
| За життєвими обставинами | ||
| особам, які одружуються (п. 8) | До 10 к. д. | – |
| працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер (п. 9) | До 7 к. д.* | – |
| інших рідних (п. 9) | до 3 к. д.* | – |
| працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті АТО, заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (п. 18) | з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як 7 к. д.** | – |
| Для догляду за хворими та для лікування | ||
| працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. 10) | визначається у медичному висновку, але не більше 30 к. д. | – медичний висновок |
| працівникам для завершення санаторно-курортного лікування (п. 11) | визначається у медичному висновку | – медичний висновок |
| У зв’язку з навчанням | ||
| працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади (п. 12) | тривалістю 15 к. д.* | – |
| працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва (п. 13) | –*** | – |
| працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки (п. 13) | –*** | – |
| працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості (за наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини) (п. 17) | тривалістю 12 к. д.* | – |
| працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням (п. 17) | один вільний від роботи день на тиждень | – |
| Інші категорії працівників | ||
| сумісникам (п.14) | на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи | – |
| працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію (п. 16) | до 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6-місячного терміну безперервної роботи | – довідка з попереднього місця роботи |
| * без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання (місцезнаходження навчального закладу) та назад; ** після прийняття рішення про припинення АТО, заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; *** тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад |
||
Особливості відпустки без збереження зарплати сумісникам
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов'язковому порядку також надається сумісникам на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ст. 25 Закону №504).
Мінсоцполітики в листі від 05.06.2008 р. №5305/0/14-08/06 повідомляє: якщо за основним місцем роботи щорічна відпустка надається більшою тривалістю, ніж на роботі за сумісництвом, працівник на роботі за сумісництвом має право на відпустку без збереження заробітної плати на різницю днів тривалості відпусток.
При наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону №504), за особливий характер праці (ст. 8 Закону №504) потрібно враховувати те, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на зазначені щорічні додаткові відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Додаткова відпустка за ненормований робочий день сумісникам не надається, оскільки вони працюють за нормованим робочим часом (Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. №7).
Відповідно до ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Працівникам, які уклали трудовий договір за сумісництвом, оплата часу додаткових відпусток у зв'язку з навчанням не передбачена.
Тому на період додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 14 ст. 25 Закону №504, яка надається в обов'язковому порядку працівнику-суміснику – терміном до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
Вплив відпустки без збереження ЗП на розрахунок відпускних
Нормами абз. 6 п. 2 Порядку №100 передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Мінсоцполітики в листі від 26.11.2012 р. №1203/13/84-12 повідомляє, що зазначена норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження зарплати в обов'язковому порядку відповідно до ст. 25 та за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону №504.
Таким чином, якщо працівникам надавалась відпустка без збереження зарплати відповідно до законодавства, середньоденна заробітна плата для оплати часу відпусток визначається так: сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період ділиться на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду. При цьому відпрацьований час зменшується на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП), та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження зарплати, яка надана на підставі ст. 26 Закону №504. Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.
Щодо впливу на нарахування ЄСВ
ДФС в листах від 14.02.2015 р. №4979/7/99-99-17-03-01-17 та від 11.03.2015 р. №5084/6/99-99-17-03-03-15 повідомляє: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який вона нараховується, у працівника, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
Отже, при нарахуванні зарплати менше мінімальної працівникам, які частину місяця перебували у відпустці без її збереження, підприємство має нарахувати ЄСВ, виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати на місяць.
У разі якщо працівник за основним місцем роботи перебуває у відпустці без збереження заробітної плати повний місяць, то у такому випадку ЄСВ не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування ЄСВ.
При нарахуванні зарплати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи (сумісникам) ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 Закону №2464).
ДФС в Одеській області в ІПК від 23.03.2018 р. №1201/Т/ІПК/15-32-13-01-10 повідомляє, що за неосновним місцем роботи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону №2464 щодо нарахування ЄСВ на дохід (винагороду), отриманий за сумісництвом або за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовується.
Щодо врахування відпустки без збереження зарплати при обчисленні лікарняних
Пунктом 3 Порядку №1266 визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин:
- тимчасова непрацездатність,
- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами,
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком,
- відпустка без збереження заробітної плати.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Водночас норми п. 3 Порядку №1266 передбачають виключення із розрахункового періоду днів відпустки без збереження заробітної плати без уточнення її видів.
Мінсоцполітики в листі від 15.11.2018 р. №323/0/247-18 повідомляє, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності повинна обчислюватися із сум нарахованої зарплати, на яку було нараховано ЄСВ в розрахунковому періоді, шляхом її ділення на кількість календарних днів перебування у трудових стосунках у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
У разі надання роботодавцем працівнику відпустки без збереження зарплати на підставах, визначених ст. 25 та 26 Закону №504, тривалістю понад 15 к. д., цей період може вважатися не відпрацьованим з поважних причин.
Як оподаткувати зарплату працівника, який перебував у відпустці без збереження зарплати, читайте тут.