22 травня 2020 року було опубліковано, а 23 травня набрав чинності Закон №466. Про це ми писали тут. Але в цьому Законі є норми, які набрали чинності з 1 січня 2021 року. Тож саме час про них згадати.
При цьому слід пам’ятати, що в сам Закон №466 у 2020 році вносили зміни. Зокрема, Законом №786, деякі норми якого також набрали чинності з 1 січня 2021 року.
Остання новина на цю тему – це публікація «під ялинку» 31 грудня 2020 року Закону №1117 щодо відтермінування окремих норм Закону №466, які мали запрацювати з 1 січня. Про що ми повідомляли тут. Цей Закон також набрав чинності з 1 січня 2021 року. Про те, що саме відтермінували і коли ж та як ці відтерміновані нововведення запрацюють, буде окрема стаття. Наразі лише зауважимо, що ознайомитися з ними у платників податків буде достатньо часу.
Тому у цій статті розберемося лише з тими змінами, які точно діють з 1 січня 2021 року.
ІПК захищає чи ні?
З 01.01.2021 р. з ПКУ зникне норма, яка наголошувала, що платник податків, який діяв за отриманою ним ІПК, звільняється від відповідальності (в тому числі, від штрафів та/або пені).
Натомість наявність такої ІПК стане обставиною, яка доводить відсутність вини платника податків у скоєнні податкового правопорушення (пп. 112.8.2 ПКУ).
Проте наразі податківці вважають, що насправді нічого глобально не змінилося, і надана платнику індивідуальна податкова консультація буде й далі захищати його від притягнення до відповідальності. Ми писали про це тут.
ДПС відповідає за порушення своїх посадових осіб
Згідно з новим п. 110.3 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст. 114 ПКУ. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень податківцями. Докладно про це читайте тут.
Зменшено підстави для повторних податкових перевірок
За новою редакцією пп. 78.1.5 ПКУ призначати повторну перевірку можна лише за умови, що:
1) платник податків сам просить про такий перегляд. Перевірка в такому разі має проводитися лише з оскаржуваних питань;
2) надані додаткові документи свідчать про нові обставини, які не досліджувались під час перевірки.
Про це ми писали тут.
Нові строки давності в 2555 днів для роботодавців не запрацювали
З 1 січня 2021 року строки давності в 2555 днів мали б поширюватися не тільки на перевірки по трансфертному ціноутворенню, а й щодо ПДФО та військового збору, які утримуються зі зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ). Проте завдяки Закону №1117 цю норму скасували.
З 2021 року запрацюють нові правила оформлення ППР
З 1 січня суттєво змінено норми ст. 58 ПКУ щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок.
Також з 01.01.2021 р. запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.
Докладно про це у роз’ясненні від податківців тут.
Коли платник вважається винним та нові правила застосування штрафів
З 1 січня вводиться поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ) і нові умови, за яких платники податків будуть притягуватися до відповідальності за порушення (ст. 110-113 ПКУ).
З 1 січня 2021 року зміниться сама концепція відповідальності платника податків. Вина платника податків (яку, звісно, податківці ще мають довести, проте лише практика покаже, чи не вийде навпаки, що платнику доведеться доводити відсутність вини) прямо впливає на розмір санкцій, які будуть застосовуватися. Про це докладно ми писали тут.
Які обставини пом’ягшуватимуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень, зазначено в новій ст. 112-1 ПКУ. При цьому запроваджують можливість подання платником на добровільних засадах доказів неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ) і подовжують строки надання документів, які підлягали перевірці – до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пп. 44.6 ПКУ). Про це ми писали тут.
З таблицею з розмірами штрафів із зазначенням дати початку дії тих, розмір яких змінився, можна ознайомитись тут>>
Нові умови нарахування пені за несплату податків
До п. 129.1 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається:
- при виявленні ДПС заниження податковим агентом ПДФО при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (пп. 129.1.4 ПКУ);
- у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум ПДВ– починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5 ПКУ).
Про це вказували податківці ось тут.
Річний звітний період для платників податку на прибуток з доходом до 40 млн грн
У 2021 році річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень.
Також з цієї дати з’являться звітні періоди для ФОПів та юросіб-«єдинників» при нарахуванні доходів нерезидентам. Вони будуть подавати річну декларацію з прибутку.
Відповідні зміни були внесені до п. 137.5 ПКУ. Про це ми зауважували тут.
Але дію нового пп. «д» п. 137.5 ПКУ перенесено на 1 січня 2022 року. Тобто саме з 2022 року діятиме новий річний звітний період для юросіб-«єдинників» щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 ПКУ. Яку теж відтерміновано, про що далі.
Електронні сигарети – підакцизний товар
З 1 січня 2021 року додають до підакцизних товарів рідини до електронних сигарет (зміни до кількох визначень ст. 14 ПКУ, пп. 80.2.5 ПКУ, п. 215.1 ПКУ тощо), а також поширюють правила мінімального акцизу не лише на сигарети, а й на цигарки і сигарили (пп. 14.1.114 ПКУ). З 1 січня 2021 р. по 31 грудня 2024 р. п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлюються нові тимчасові ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Про це ми писали тут.
Також з 1 січня 2021 року вводяться в обіг нові зразки марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів і рідин. Про це читайте тут.
Дивіденди нерезидентам – розширення кола операцій, які вважаються їх виплатою
З 1 січня 2021 року набрала чинності нова редакція пп. 14.1.49 ПКУ. Тепер для цілей оподаткування до дивідендів прирівняні за операціями з нерезидентами, що відносяться до категорій, зазначених у пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ.
До виплат, які вважаються дивідендами, тепер належать:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права);
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у такого нерезидента;
- вартість товарів (робіт, послуг), які продаються такому нерезиденту.
Щоправда, за однієї умови (точніше, в певних межах) – у контрольованих операціях і в межах суми, яка перевищує (у випадках виплати за ц/п та придбання активів) або менша (у випадку продажу активів) ніж сума, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Про це ми писали тут.
Зміни у ТЦУ
Ці зміни стосуються насамперед двох речей – контрольованих іноземних компаній і міжнародних компаній.
Щодо КІК, то тут можна на рік розслабитися – статтю 39-2 ПКУ, яка встановлювала правила роботи з ними, відтерміновано до 1 січня 2022 року (докладно про це ми розповімо у окремій статті).
А ось щодо міжнародних компаній, то ці зміни запрацювали з 1 січня 2021 року.
Відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Зверніть увагу, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подаватиметься у 2021 році за 2020 рік (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ, ДПС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит може бути направлений не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.
Про це ми писали тут.
***
Читайте також:
- Як сплачуватимемо місцеві податки: аналіз Закону №466
- Зміни щодо ПДФО (закон №466): штрафи стали більшими!
- Законом №466 змінено підхід у визначенні останнього дня для сплати податків
- Зміни за Законом №466 для аграріїв
- Акцизний податок: що змінив Закон №466-ІХ
- Зміни в оподаткуванні єдиним податком: аналіз Закону №466
- «Єдинники» і земельний податок: хто платить з 1 липня
- Як Закон №466 вплинув на гірничо-видобувальні підприємства: п’ять важливих змін
- Податкові перевірки та адміністрування податків: що змінив Закон №466
- Податкові зміни за Законом №466: експрес-аналіз від ДПС
- Зміни, передбачені Законом №466-ІХ, у розрізі оподаткування ПДВ
- Збільшення вартості ОЗ та обсягу доходу для податкових різниць: аналіз податку на прибуток за Законом №466
- Податок на прибуток: доходи нерезидентів за Законом №466
- Оподаткування доходів нерезидентів у 2020 році: що змінив Закон №1117?