Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це – вже двадцятий з початку року (і двадцять восьмий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам.
За понад два тижні, які минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему.
Сьогодні ми:
- проінформуємо про ухвалення Урядом законопроекту щодо масштабних змін в обчисленні ЄСВ;
- дізнаємося, що буде роботодавцю за невиплату зарплати за проханням працівника;
- поговоримо про обчислення страхового стажу за період відпустки для догляду за дитиною до трьох років;
- нагадаємо, як проводити відрахування з зарплати та в якому розмірі;
- з’ясуємо, яким має бути пакет документів щодо оформлення новоприйнятого працівника;
- зазначимо, чи є помилкою зазначення в лікарняному листку скороченої назви підприємства;
- розповімо про розміри індексації зарплати для грудня 2018 року.
Гарного вам читання!
***
Максимальну базу нарахування ЄСВ збільшать, а відповідальність за його несплату посилять
14 листопада на засіданні Уряду було схвалено розроблений Мінсоцполітики законопроект щодо вдосконалення адміністрування ЄСВ.
Законопроектом передбачається:
- збільшити максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат (4173 грн х 25 = 104 325 грн);
- встановити вимогу сплачувати ЄСВ керівникам підприємств із розрахунку двох мінімальних зарплат (Уряд очікує «заробити» на цьому 3,4 млрд грн/рік);
- запровадити регресивну шкалу розміру ЄСВ для доходу більше 25 мін. зарплат: від 20 до 5%. Остання ставка застосовується, коли розмір зарплати перевищує 270 мінімальних. Це 1 мільйон 126 тисяч 710 грн на місяць;
- за несплату ЄСВ забороняти виїзд за кордон, керування транспортними засобами, а також анулювати реєстрацію ФОП;
- заміна відшкодування роботодавцями ПФУ витрат на виплату пільгових пенсій на сплату підвищеного ЄСВ, а також розстрочення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Індексація зарплати у грудні 2018 року
Фахівці Мінсоцполітики надали традиційне роз'яснення щодо нюансів індексації зарплати у листопаді та грудні 2018 року.
Нагадаємо, що індекс інфляції за жовтень 2018 р. становив 101,7 %, тобто не перевищив поріг індексації (103%). Але він вплинув на обчислення деяких коефіцієнтів індексації.
У лікарняному листку зазначено скорочену назву підприємства: чи є це помилкою?
ФСС у своєму роз’ясненні навів норми ст. 90 ЦКУ та норми Вимог щодо заповнення листків непрацездатності. За п. 3.1 Вимог назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання.
Частиною 1 ст. 90 ЦКУ передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа може мати, крім повного, ще й скорочене найменування. Проте вона немає права використовувати найменування іншої юридичної особи.
На підставі цих особливостей ФСС зробив висновок: при заповненні листка непрацездатності повинна вказуватися повністю назва юридичної особи або її відокремленого підрозділу як самого закладу охорони здоров’я, так і організації, установи, підприємства.
Звертаємо увагу! В даному роз'ясненні ФСС не зупинявся на можливості зазначення у лікарняному листку скороченої назви підприємства. Про це він вказував в іншій своїй консультації. А саме: за умови дотримання вимог актів законодавства під час оформлення листків непрацездатності в закладах охорони здоров’я разом із повною назвою може використовуватися скорочене найменування юридичної особи, як самого закладу охорони здоров’я, так і організації, установи, підприємства.
Тож наразі маємо дві різні консультації. Тому краще звертатися до ФСС за індивідуальним роз’ясненням щодо цього питання.
Працевлаштування працівника: яким має бути пакет документів?
Держпраці у Львівській області навела норми ст. 24 КЗпП. Нею встановлено укладання письмового трудового договору з новоприйнятими працівниками та правила оформлення їх на роботу.
Зокрема, при прийнятті працівника на роботу необхідні наступні документи:
- заява працівника та наказ роботодавця про прийняття на роботу,
- повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу,
- запис у трудову книжку про прийняття на роботу, та ознайомлення працівника із умовами праці, посадовою інструкцією та правилами трудового розпорядку.
Як проводити відрахування з зарплати та в якому розмірі?
Випадки щодо відрахування із заробітної плати передбачені у ст. 127 КЗпП. Зокрема, їх можна здійснювати для:
- повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
- повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
- погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.
Звертаємо увагу! У цих випадках керівник має право видати наказ (розпорядження) про відрахування, але не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Окрім цього, відрахування можуть здійснюватись за невідпрацьовані дні відпустки при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку.
При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%. Про це докладніше читайте у нашій новині.
За невиплату зарплати навіть за проханням працівника – штраф 3723 грн
Держпраці з Рівненської області наголосила, що одним із найбільш «популярних» серед роботодавців порушень трудового законодавства є невиплата заробітної плати у встановлений строк.
Зокрема, роботодавці часто не проводять авансових виплат. На їхню думку, навіть якщо підставою для таких дій є прохання чи заява працівника, – це є порушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Але з огляду на встановлені ст. 265 КЗпП види штрафів, окремого виду за такий вчинок немає. Тож у разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавцям доведеться сплатити тільки штраф у розмірі 1 мінзарплати (у 2018 році – 3723 грн.)
І наостанок – аналітика від редакції
Працівниця пішла у відпустку для догляду за дитиною до трьох років? Чи зазначати інформацію щодо неї у таблиці 6 звіту з ЄСВ? Як це впливає на її страховий стаж? Коли страхового стажу вона може лишитися і чому? Про це все тут.
Запрошуємо до ONLINE-школи сучасного кадровика!
Долучайтесь до ONLINE-школи сучасного кадровика з Тетяною Мойсеєнко прямо зараз.
Школа буде корисною для кадровика-початківця і фахівця зі стажем; а також для бухгалтера, який веде кадрове діловодство. Після закінчення ви будете знати вимоги щодо обліку і руху кадрів, застосовуватимете на практиці кадрові процедури на підприємстві, зможете фахово захищати інтереси не тільки працівників, але й роботодавців.
Приєднуйтесь за акційною ціною >>
***
Наразі це все.
Більше новин на тему трудових відносин та зарплати ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
