Це – п’ятнадцятий в цьому році (і сорок п’ятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам.
За два тижні, які минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему. А саме:
- повідомимо про появу норм тривалості робочого часу на 2020 рік;
- розкажемо, скільки робочих днів Уряд рекомендує перенести у 2020 році;
- дізнаємося, яка відповідальність буде застосована до роботодавця у разі не розрахунку з працівником в день його звільнення;
- розповімо, як у штатному розписі відобразити неповну зайнятість;
- з’ясуємо, як Мінфін планує змінити звіт з ЄСВ;
- наведемо алгоритм дій для отримання лікарняних та декретних від ФСС.
Гарного вам читання!
***
Алгоритм отримання лікарняних та декретних від ФСС
ФСС навів порядок дій роботодавця у разі отримання від працівника лікарняного листка:
- Отриманий в закладі охорони здоров’я листок непрацездатності працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві (кадровика, табельника або бухгалтера) для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які буде надаватися матеріальне забезпечення).
- Передання листка непрацездатності на розгляд до Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації (приймається рішення щодо надання матеріального забезпечення).
- Розрахунок бухгалтерією страхувальника (роботодавця) суми матеріального забезпечення та оформлення заяви-розрахунку для отримання фінансування від робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
- Подання страхувальником заяви-розрахунку до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку та подальше фінансування такої заяви шляхом перерахування Фондом заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника.
- Виплата страхувальником матеріального забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
Увага! Норми тривалості робочого часу на 2020 рік
Мінсоцполітики у листі від 03.08.2019 р. зазначило, що відповідно до статті 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
За графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними у суботу та неділю у 2020 році вихідний день:
- у неділю 8 березня має бути перенесено на понеділок 9 березня,
- у неділю 19 квітня - на понеділок 20 квітня,
- у суботу 9 травня - на понеділок 11 травня,
- у неділю 7 червня - на понеділок 8 червня,
- у неділю 28 червня - на понеділок 29 червня.
Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що, згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на годину в разі п'ятиденного і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних тривалість роботи у разі шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин. Про це ми писали ось тут.
У 2020 році буде перенесено тільки один робочий день
З метою раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2020 році 7 січня Різдва Христового проектом розпорядження КМУ пропонується рекомендувати керівникам підприємств, установ й організацій для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2020 році робочий день з понеділка 6 січня на суботу 11 січня.
У такому разі на різдвяні свята будемо відпочивати 4 дні поспіль (з 4 по 7 січня), а субота, 11 січня, відповідно буде робоча.
Спеціальний режим роботи банків і їхніх установ у цей день визначить НБУ. Про це читайте тут.
Не розрахувалися з працівником в день звільнення: які наслідки?
По-перше, якщо працедавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпП підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток.
По-друге, ст. 41 КпАП визначено адмінвідповідальність посадових осіб за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн).
По-третє, згідно зі ст. 175 ККУ за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 нмдг (від 5100 до 17000 грн) або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Про все це читайте ось тут.
Увага! Незабаром з'явиться оновлена форма звіту з ЄСВ
2 серпня Мінфін оприлюднив проект свого наказу (завантажити), яким пропонує внести зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Перелік змін, передбачених проектом, можна завантажити тут>>
У проекті наказу враховано зміни, внесені законами №2449, №2476, №2628 до Закону про ЄСВ, які забезпечать:
- відображення у Звіті з ЄСВ єдиного внеску за іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, з метою зарахування цього періоду до страхового стажу іншого з подружжя;
- право для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитина отримала важку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, на належне пенсійне забезпечення, державну допомогу у разі, якщо такі діти не визнані в установленому порядку дітьми з інвалідністю;
- відображення у Звіті з ЄСВ фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, пільгової ставки 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю.
І наостанок – аналітика від редакції
Фахівці бухгалтерії або відділу кадрів користуються такими термінами як «півставки», «чверть окладу», «0,75 ставки». Та в нормах чинного законодавства таких понять немає. Тож чи можна використовувати такі терміни? Як зазначати таких працівників в штатному розписі ? Про це читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему трудових відносин та зарплати ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»