Головна Усі новини Праця та соціальний захист Трудові відносини

Розрахунок середньої зарплати: якщо працівник отримував допомогу по частковому безробіттю

За допомогою для своїх працівників до центрів зайнятості звернулось багато роботодавців. І їх тепер цікавить, чи треба було відображати цю допомогу у власному обліку, і як її виплата вплине на інші доходи працівників, що розраховуються із середньої зарплати

Перш ніж перейти до розрахунку середньої зарплати, нагадаємо правила виплати допомоги по частковому безробіттю та її відображення в обліку роботодавця. 

Правила, про які має знати роботодавець: 

  1. Допомога по частковому безробіттю на час карантину передбачена ст. 47-1 Закону про зайнятість. А порядок її призначення і виплати прописано в Порядку №306.
  2. Допомога надаватиметься в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. 
  3. Право на допомогу мають працівники у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності  роботодавця. В тому числі ті, які отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції) і які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину.
  4. Допомога не виплачується працівникам, які отримують пенсію або перебувають в оплачуваній відпустці або на лікарняному. Про це ми писали тут.
  5. Виплачується допомога за рахунок коштів Фонду безробіття. Звертається по неї роботодавець до центру зайнятості. 
  6. Для отримання коштів на виплату допомоги роботодавець має оформити певний пакет документів. Їх перелік і форма протягом 2020 року змінювались, тому актуальну інформацію про останні зміни ви можете прочитати тут. Після укладання відповідного договору з центром зайнятості, роботодавець має подавати щомісячно відомості про працівників, які отримуватимуть допомогу за попередній місяць. Саме на підставі цих відомостей центр зайнятості замовлятиме кошти і роботодавець отримуватиме потрібне фінансування на свій рахунок. Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж 3 робочих дні після надходження коштів за окремою платіжною відомістю. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника або виплати її у готівковій формі подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
  7. Центри зайнятості мають право перевірити правомірність призначення допомоги (достовірність поданих роботодавцем документів) і їх цільове використання. Про те, до кого планують прийти з перевіркою, що при цьому перевірятимуть і що загрожує порушникам, ми писали тут

 

Бухгалтерський облік

Виплату допомоги відобразити в бухобліку досить легко. Підстава – це первинний документ про виплату. Проведення: Д-т 663 К-т 311 (301).

А ось як відобразити її нарахування? Проведення тут зрозуміле: Д-т 378 К-т 663 (а по факту надходження коштів – Д-т 311 К-т 378).

Зверніть увагу, що підставою для отримання коштів є відомість, подана центру зайнятості до 10-го числа місяця. При цьому звичного для бухгалтерів «місяця, наступного за місяцем, за який виплачується допомогу» – в Порядку №306 немає. Проте така умова є в примірному договорі (додаток 1 до Порядку №306). 

Тобто розраховуємо і нараховуємо цю допомогу в останній день місяця, за який вона виплачується, а потім до 10 числа наступного місяця подаємо відомості з переліком працівників і сумами допомоги, яку вони мають право отримати.

 

Чи відображати допомогу по частковому безробіттю в Звіті з ЄСВ та формі №1ДФ? 

Відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Інструкції №5, допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. 

Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям Фондом безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ. З цієї ж причини вона не відображається у Звіті з ЄСВ.

Не відображається скорочення робочого часу або відпустка без збереження зарплати і в таблиці 5 цього Звіту.

Роботодавці, у яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу. Тобто, якщо для працівника це основне місце роботи, і він не інвалід, то за такого працівника слід буде заплатити ЄСВ в мінімальному місячному розмірі. Сумісникам і інвалідам ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування). 

Ті роботодавці, у яких працівники не працювали весь місяць (в тому числі, якщо вони отримували допомогу по частковому безробіттю), ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх в таблиці 6 – щоб зазначити кількість календарних днів перебування в трудових відносинах. 

В формі №1ДФ сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину, перерахована Фондом безробіття роботодавцю та виплачена ним найманому працівнику, відображається під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Проте не забувайте, що спеціальні правила відображення доходу (в одному звітному періоді і нарахування, і виплата) передбачені лише для зарплати, до якої ця допомога не належить. Тому в формі №1ДФ таку допомогу слід відображати по факту: в кварталі, коли вона була нарахована, і в кварталі, в якому вона була фактично виплачена. Отже, якщо ці події припадають на різні квартали, то відобразити цю допомогу доведеться у звіті двічі.

 

А що ж далі? 

Справа в тому, що допомога по частковому безробіттю призначена лише для відшкодування втрати частини зарплати працівників (і у будь-якому випадку її розмір не може перевищувати розмір мінімальної зарплати в розрахунку на місяць). Якщо роботодавець відновлює свою господарську діяльність або залучає раніше відсторонених працівників до роботи та виплачує їм зарплату в звичайному розмірі (без скорочень робочого часу), право на допомогу такі працівники втрачають. 

А ще такі працівники можуть захворіти. Або скористатися правом на оплачувану відпустку. Або поїхати у відрядження. Словом, може статися цілком нормальна ситуація, коли певний період за цими працівниками зберігатиметься середня зарплата. Як її розрахувати? Чи враховувати при цьому допомогу по частковому безробіттю? 

Розглянемо ці ситуації окремо. 

 

Допомога по частковому безробіттю та лікарняні (або декретні)

Яке ми вже зазначили вище, лікарняні, декретні та допомога по частковому безробіттю є компенсацією застрахованій особі втраченого заробітку в разі настання відповідних обставин (страхового випадку). Одночасна їх виплата законодавством не передбачена.

Отже, у період тимчасової непрацездатності або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами допомога по частковому безробіттю не надається. Натомість здійснюється виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами у порядку та на умовах, визначених законом.

Про те, як рахуються лікарняні і декретні зараз, із урахуванням зростання розміру мінімальної зарплати, ми писали тут і тут

Тож зараз поговоримо лише про один нюанс: як впливає на такий розрахунок факт отримання допомоги по частковому безробіттю. Про це йшлося у листі ФСС від 28.05.2020 р. №1367-11-1

У випадку обчислення середньоденної заробітної плати для виплати лікарняних або декретних, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких застрахована особа перебувала частково безробітною і отримувала допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду безробіття, така допомога не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.

Але при цьому кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) не зменшується на дні часткового безробіття, оскільки така відсутність на роботі не належить до поважних причин.

Проте тут треба зробити важливе зауваження – з 16 липня 2020 р. правила змінилися!

Перелік поважних причин відсутності на роботі наведено у п. 3 Порядку №1266. До них належать виключно тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

До 16 липня все у роз’ясненні ФСС було вірно – ані скорочення робочого часу, ані неповний робочий час, якими зазвичай оформлювали зупинення/скорочення діяльності для отримання допомоги по частковому безробіттю, у переліку поважних причин відсутності на роботі, які зменшують розрахунковий період для оплати лікарняних та декретних, не зазначені.

З 16 липня 2020 р. працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати під час скорочення/припинення діяльності роботодавця протягом карантину отримали право на допомогу по частковому безробіттю. Отже, випадок збігу неоплачуваної відпустки і отримання цієї допомоги зараз цілком реальний. І в цьому випадку ані допомога не потрапить до доходу, з якого рахується середня зарплата, ані календарні дні, за які виплачується така допомога (дні неоплачуваної відпустки) не потраплять до розрахункового періоду при розрахунку лікарняних та декретних. 

А ще з 16 липня 2020 р. право на допомогу по частковому безробіттю отримали працівники, які перебувають у оплачуваному простої. 

У зв’язку із чим виникло декілька цікавих моментів. 

По-перше, Держпраці вважає, що листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу. Іншої оплати днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника нібито чинним законодавством не передбачено. 

Тут слід нагадати, що простій не з вини працівника зовсім не означає, що працівник не має бути присутнім на робочому місці. Дехто з працівників свої 2/3 окладу отримує сидячи вдома, а дехто – на робочому місці. Звісно, що трудові обов’язки (крім самої присутності) при цьому виконуватися не повинні – інакше працівнику має виплачуватися вже зарплата. Кому виходити на роботу під час простою, а кому ні, вирішує керівник (це зазначається в наказі про простій). 

Але в тому, що стосується оплати лікарняних, тут ми погодитись із Держпраці не можемо. Оплаті в такому випадку підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності. Про це говорить і ФСС: непрацездатність працівника, яка розпочалась до початку простою чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплачується на загальних підставах (лист ФСС з ТВП від 09.04.2014 р. №5.1-31-767). А за загальними підставами Закону №1105 і Порядку №1266 (в їх актуальній редакції) оплачуються саме календарні, а не робочі дні під час тимчасової непрацездатності. 

Хоча, звісно, що отримати одночасно і оплату простою, і лікарняні працівник не може. Тож, йому доведеться обирати, яку компенсацію втрати зарплати він бажає отримати (надавати роботодавцю листок непрацездатності чи ні). 

Другий момент стосується розрахункового періоду для розрахунку лікарняних або декретних. Як бачимо, серед поважних причин відсутності на роботі оплачуваного простою немає. Тобто, час простою не з вини працівника не вилучається з розрахункового періоду і відповідно оплата цього часу враховується під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності. Проте суму отриманої таким працівником допомоги по частковому безробіттю до розрахунку лікарняних і декретних не враховуємо! 

Що стосується включення до страхового стажу періоду часткового безробіття, то ФСС зазначив:  відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №1105 період отримання виплат за окремими видами соціального страхування включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Отже, страховий стаж з метою отримання лікарняних та декретних на період отримання допомоги по частковому безробіттю не зменшується. 

 

Приклад 1. Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. по 31 липня 2020 р. такий працівник отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць (було оформлено скорочення робочого часу). Загальний страховий стаж 10 років. В листопаді 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 15 календарних днів. Як порахувати лікарняні?

Розрахунковий період листопад 2019 – жовтень 2020 р. Це 366 календарних днів. З них 11 днів святкових (неробочих), але ця інформація при розрахунку лікарняних не враховується.

При цьому за листопад 2019 – березень 2020 р., а також за серпень – жовтень 2020 р. працівнику було нараховано кожного місяця 9000 грн (умовно), а за квітень – липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку, 8 х 9000 = 72000 грн. 

Середньоденна зарплата: 72000/366 = 196,72 грн. 

Сума лікарняних: 15 х 196,72 = 2950,80 грн.

 

Зверніть увагу: в Прикладі 1 ми розрахували суму лікарняні виходячи із 100% середньоденної зарплати. Проте, звісно, що так буває не завжди. На розмір середньоденної зарплати, з якої оплачуються лікарняні, впливає і розмір загального страхового стажу працівника, і діагноз, за яким видано листок непрацездатності. Про це ми докладно писали тут

 

Допомога по частковому безробіттю та відпускні (компенсація за невикористані відпустки)

Щодо цієї ситуації, нажаль, досі немає актуальних роз’яснень. Тому спробуємо проаналізувати, як розрахувати середню зарплату на підставі Порядку №100

Правила тут наступні:

  • Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки,  додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки
  • Працівникові, який пропрацював менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку
  • Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду
  • Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються
  • Державна  допомога,  соціальні  та  компенсаційні виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати
  • Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. 

 

Що ми бачимо з цих правил?

У випадку обчислення середньоденної заробітної плати для виплати відпускних або компенсації за невикористані відпустки, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких працівник отримував допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду безробіття, така допомога не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.

Переліку поважних причин відсутності на роботі в Порядку №100 немає! Тому можна або скористатися переліком, наведеним у Порядку №1266, або згадати про судову практику, як це робить Держпраці тут. За таких умов відсутність на роботі через наказ керівника буде вважатися поважною причиною, а отже, період такої відсутності – буде виключений з розрахункового періоду (проте, роботодавець ризикує тим, що йому треба буде довести свою позицію при перевірці, тому у Прикладі 2 ми наводимо обережний варіант – без виключення).

Якщо у розрахунковому періоді був оплачуваний простій (зокрема, і такий, під час якого з 16 липня працівник отримував допомогу по частковому безробіттю), то виключенню підлягає лише період простою, оплачений частково. Якщо оплата простою здійснена, наприклад, виходячи з середнього заробітку, то дні простою та його оплата включаються до розрахунку відпускних. Ми про це писали тут

 

Приклад 2. Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. по 31 липня 2020 р. такий працівник отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць (було оформлено скорочення робочого часу). В листопаді 2020 р. працівник йде у щорічну оплачувану відпустку на 14 календарних днів. Як порахувати відпускні?

Розрахунковий період листопад 2019 – жовтень 2020 р. Це 366 календарних днів. З них 11 днів святкових (неробочих), які із розрахункового періоду слід буде виключити.

При цьому за листопад 2019 – березень 2020 р., а також за серпень – жовтень 2020 р. працівнику було нараховано кожного місяця 9000 грн (умовно), а за квітень – липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку, 8 х 9000 = 72000 грн. 

Середньоденна зарплата: 72000/(366 – 11) = 202,82 грн. 

Сума відпускних: 14 х 202,82 = 2839,48 грн.

 

Оскільки розрахунок середньоденної зарплати у всіх інших випадках, коли працівнику за законом зберігається середній заробіток, для роботодавців регулюються Порядком №100, зрозуміло, що в цих випадках теж працюватимуть зазначені вище правила. Різниця лише одна – базовий розрахунковий період для таких випадків дорівнює не 12, а 2 календарним місяцям, що передують періоду збереження середнього заробітку. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 58 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Відпустки , Заробітна плата , Матеріальна допомога , Фінансова допомога

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі