Запитання 1. Скільки військовозобов’язаних працівників можна забронювати?
Тут все залежить від того, до якої категорії належить підприємство, про яких працівників йдеться і який порядок бронювання воно застосовує (затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 №76 чи постановою КМУ від 04.02.2015 р. №45).
Існують різні ліміти (або квоти) бронювання військовозобов’язаних працівників, наприклад:
- 50% військовозобов’язаних;
- 75% військовозобов’язаних;
- 100% військовозобов’язаних.
У Порядку №76 ліміти бронювання зазначені в п. 6 – 10.
Але в абзаці другому п. 2 Порядку №76 зазначається, що кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків також і за окремим рішенням Міністра оборони.
А ще знати ліміт замало, – треба ще знати, як його правильно застосовувати! Для цього слід уважно прочитати весь Порядок №76 і вивчити в ньому ті пункти, які стосуються саме вас.
Наприклад, відповідно до п. 13 Порядку №76, у разі коли на критично важливому підприємстві працює один військовозобов'язаний працівник, обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, не застосовуються. Тобто його одного можна забронювати!
Зверніть увагу! Постанова КМУ від 04.02.2015 р. №45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час» має гриф «Для службового користування». Тож її текст відсутній у вільному доступі.
Усі новини, що стосуються цієї Постанови, дивіться за посиланням.
Запитання 2. Як впливає на ліміт бронювання підприємства право отримувати відстрочку у бенефіціарних власників?
Відповідно до п. 5 Порядку №76, бронюванню підлягають всі військовозобов'язані кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств (далі – КБВ).
А відповідно до п. 12 Порядку №76 кількість КБВ не враховується у загальній кількості військовозобов'язаних.
Тобто їх бронюємо поза лімітом, і те, що КБВ забронювали, не зменшує ліміт бронювання працівників підприємства, що їм належить.
Звісно, за умови, якщо КБВ не є одночасно найманим працівником, наприклад директором. Якщо засновник працює на такому підприємстві, наприклад, на посаді директора, то його вже не можна забронювати як КБВ. Лише як працівника!
Є три варіанти щодо бронювання КБВ:
- фізособа є КБВ критично важливого підприємства, але на ньому не працює.
Що робимо: бронюємо його як КБВ! - фізособа є КБВ критично важливого підприємства і працює на ньому.
Що робимо: теж бронюємо, але вже як працівника! - фізособа є КБВ і заброньована як КБВ, після чого працевлаштувалася на цьому критично важливому підприємстві.
Що робимо: анулюємо бронь КБВ і (якщо ліміт ще дозволяє) бронюємо як працівника.
Рекомендуємо також ознайомитися з нашими матеріалами на цю тему:
- Засновник є й директором: як це впливає на бронювання?
- Забронювали засновника, а згодом взяли його на роботу: чи є наслідки
Запитання 3. Працівник має відстрочку від бронювання по утриманню трьох дітей: який вплив на ліміт для бронювання?
Жодного впливу відстрочка на немає.
Якщо у військовозобов’язаного працівника вже є відстрочка від мобілізації за ст. 23 Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, то це не зменшує ліміт для бронювання працівників підприємства.
Тобто брати на роботу працівників, які вже мають відстрочку, вигідно: цього працівника не мобілізують, і кількість працівників, яких ви можете забронювати, від прийняття на роботу такого працівника не зменшиться!
І, звісно ж, забронювати за місцем роботи працівника, який вже має відстрочку, не можна. Але можна дочекатися, коли строк його відстрочки закінчиться, і забронювати його після цього.
Запитання 4. Кого не враховувати у загальній кількості військовозобов’язаних для бронювання?
У загальній кількості військовозобов'язаних не враховуються (п. 12 Порядку №76):
- військовозобов'язані-жінки. Про військовозобов’язаних жінок ми писали у статті «Військовий облік жінок у 2025 році: для кого він обов’язковий та що робити роботодавцю?»;
- військовозобов’язані – кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їх працівниками;
- військовозобов'язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України (про них ми повідомляли у статті «Зміни до Постанови №76: ще один Порядок бронювання»);
- військовозобов'язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами, організаціями;
- військовозобов'язані, які обіймають посади державної служби категорії «А»;
- військовозобов’язані, які обіймають посади штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- військовозобов’язані, які обіймають посади керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
- військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорії «Б», але на яких тимчасово покладено виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії «А»;
- військовозобов’язані, які обіймають посади голів обласних, районних, районних у місті (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.
Запитання 5. Бронювання одночасно за Порядком №45 та Порядком №76: чи впливає на ліміт бронювання?
Наявність заброньованих за Порядком №45 зменшує ліміт бронювання за Порядком №76.
У п. 11 Порядку №76 зазначається, що у кількості у військовозобов'язаних, які відповідно до закону підлягають бронюванню, враховуються також військовозобов'язані, заброньовані відповідно до Порядку бронювання №45.
Тобто якщо підприємство за Порядком №76 має ліміт бронювання у кількості 50%, а за Порядком №45 заброньовано 30%, то за Порядком №76 забронювати можна вже лише 20% військовозобов’язаних працівників.
Запитання 6. Чи має значення для ліміту бронювання, коли були мобілізовані деякі працівники підприємства?
До загальної кількості військовозобов'язаних працівників враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року (абзац другий п. 12 Порядку №76).
Тобто якщо працівника мобілізовано до 18 травня 2024 року, він не враховується до загальної кількості військовозобов'язаних, а ті, що мобілізовані після цієї дати – враховуються.
Відповідно, ті працівники, які були мобілізовані після 18.05.2024, збільшують ліміт бронювання, а ті, хто був мобілізований раніше – не впливають на ліміт бронювання.
Про це ми повідомляли у статті Увага! Для бронювання в Дії вже враховуються мобілізовані після 18 травня 2024 року
Запитання 7. Як впливає на ліміт бронювання звільнення працівників?
Це питання дуже важливе для всіх роботодавців, в кого ліміт бронювання менший за 100%.
Так, звільнення військовозобов’язаних працівників, якщо на їх місце швидко не знайшли заміну, зменшує ліміт бронювання. Але роботодавців турбує не стільки це, як наслідки.
На практиці дуже часто трапляється ось яка ситуація:
На момент бронювання на підприємстві було 80 військовозобов’язаних і забронювали 40, тобто 50%. Потім 20 військовозобов’язаних звільнилися. Чи потрібно розбронювати 10 працівників, аби не перевищувати ліміту бронювання?
Законних підстав для анулювання броні відстрочки немає, Порядок №76 цього не вимагає.
Про це ми писали тут:
- Кількість найманих працівників змінилася: як рахувати кількість військовозобов’язаних для бронювання?
- Дія вже виключає працівників з бронюванням на іншому місці роботи!
Зверніть увагу! Є лист Міноборони від 10.04.2025 №220/25/ВихЗВГ/145, в якому вказано, що підприємство зобов'язане самостійно вжити заходів для приведення кількості заброньованих працівників у відповідність до зменшеного ліміту.
Тим, хто цього не зробить, Міноборони погрожує втратою статусу критичного підприємства або організації та анулюванням всіх наявних у роботодавця броней.
Про це ми писали тут: Звільнення працівників та вплив на квоту бронювання: що каже Міноборони (текст згаданого листа ви знайдете у статті).
Але, повторімо, в Порядку №76 такої підстави для анулювання броні, як зміна ліміту бронювання на підприємстві у майбутньому, не зазначено.
Таким чином, на думку автора, з цього питання мають бути внесені зміни до Порядку №76. Має бути чіткий алгоритм дій для підприємств, як діяти в такій ситуації. А не як зараз, коли вирішення цього питання залишається на розсуд роботодавця та на думку фахівців Міноборони.