Згідно з ч. 3 ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не призводить до обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому, працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.
Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу протягом робочого року, за який надається відпустка, включається до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, без будь-яких обмежень (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
З яких виплат рахується середня зарплата для відпускних в цьому випадку?
Це питання виникає досить часто, адже працівник, який працює в режимі неповного робочого часу часто має нараховану зарплату навіть меншу, ніж мінімальний розмір заробітної плати (МЗП).
Наприклад, оклад у працівниці 10000 грн. Проте працює вона по 5 годин на тиждень (по 1 годині на день). Нарахування зарплати здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Наприклад, у вересні така працівниця відпрацювала 21 годину. А норма робочого часу в цьому місяці становить 168 годин. До нарахування їй буде: 10000 / 168 х 21 = 1250 грн. на місяць.
Але це значно менше ніж МЗП, чи треба робити донарахування зарплати?
Ні. Адже згідно із ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Це означає, що такій працівниці, наприклад, за вересень 2023 року не гарантується нарахування усієї МЗП, яка діє в такому місці (6700 грн.) за місяць. Її гарантія – нарахування зарплати на рівні не меншому за 6700 / 168 х 21 = 837,50 грн. А їй вже за окладом нараховано 1250 грн., що більше. Тобто – жодних донарахувань.
І саме ця фактично нарахована зарплата буде братися до розрахунку (див. Приклад 1).
А ось якщо оклад менший за МЗП, в такому випадку брати до розрахунку треба буде саме зарплату із урахуванням доплат (див. Приклад 2).
А яким буде розрахунковий період для середньої зарплати?
Обчислюють середню зарплату для оплати відпустки виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців (п. 2 Порядку №100). Якщо ж працівник пропрацював менше ніж рік, тоді середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка. Але якщо йдеться про працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, то береться до уваги розмір окладу (мінімальної заробітної плати), обчисленого (обчисленої) пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Середньоденну зарплату на умовах неповного робочого часу для відпусткових розраховуємо таким чином: оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за мінусом святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку відпустки.
Зверніть увагу! Такий підхід діє за умови, що підприємство не перейшло на застосування норм Закону №2136 щодо роботи у святкові та неробочі дні, бо це є правом, а не обов’язком роботодавця.
Справа в тому, що ч. 6 ст. 6 цього Закону №2136 говорить: у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України. А це означає, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів. Як рахувати відпускні за таких нових умов ми докладно розглядали тут, коли Закон №2136 тільки почав діяти. Повторювали ми їх і тут, наводячи приклади розрахунку для 2023 року.
Однак насправді графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил і не працювати у ті дня, які раніше були визначені як святкові, чи, якщо є потреба, вивести людей на роботу у ці дні – кожен керівник підприємства або фізособа-роботодавець вирішує у 2023 році самостійно. Скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і неоплачуваним). Ми про це розповідали, наприклад, тут.
Тому якщо підприємство перейшло на застосування норм Закону №2136, то починаючи з 24.03.2022 згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП, тож робота у вихідні та святкові рівноцінна роботі у звичайні робочі дні і їх не потрібно вилучати з розрахункового періоду.
І ще щодо розрахунку відпускних працівникам, які працюють за неповним робочим часом, зверніть увагу на розяснення Мінекономіки, яке ми наводили тут.
На думку міністерства, визначаючи те, на яку кількість днів треба ділити нараховану працівнику зарплату, впливає те, чому саме він працював в режимі неповного робочого часу, за ініціативою роботодавця чи за власним бажанням.
У випадку, що ми розглядаємо, працівниця працювала неповний робочий час за власним бажанням – тобто, добровільно погодилася працювати на таких умовах. Отже, середню зарплату їй ми рахуємо за звичайними правилами.
Наприклад, якщо працівниця відпрацювала всі 12 місяців, які передують місяцю надання відпустки, то нарахована їй за цей період зарплата ділиться на всі 365 календарних днів. Або ж на 365 днів за мінусом святкових, якщо роботодавець наказом встановив, що як і до війни, на підприємстві у святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, працівники не працюють.
Приклад 1 Працівник іде у щорічну основну відпустку з 04.10.2023 на 26 календарних. днів (бо є особою з інвалідністю III групи). У розрахунковому періоді (жовтень 2022 р. — вересень 2023 р.) працював у режимі неповного робочого дня (5 годин на тиждень).
Оклад за повною зайнятістю становить 10 000,00 грн.
Зарплата за місяць при неповному робочому дні розрахована пропорційно до відпрацьованого часу — 10 000 грн : 40 годин х 5 годин = 1 250,00 грн. Фактична сума доходу за розрахунковий період становитиме: 1 250 грн х 12 місяців = 15 000,00 грн.
МЗП — 6 700,00 грн. Середня зарплата, розрахована виходячи з МЗП пропорційно до відпрацьованого часу, — 6 700 грн : 40 х 5 = 837,50 грн. Отже, доплат працівниці не робили.
Розрахунок проводимо з окладу, але ж, звісно, пропорційно до відпрацьованого часу. Виходячи з прикладу, розрахунок середньої зарплати слід проводити з фактичної суми доходу за розрахунковий період — з 15 000,00 грн.
Приклад 2 Працівник іде у щорічну основну відпустку з 04.10.2023 на 26 календарних днів (бо є особою з інвалідністю III групи). У розрахунковому періоді (жовтень 2022 р. — вересень 2023 р.) працював у режимі неповного робочого дня (5 годин на тиждень).
Оклад за повною зайнятістю — 6 000,00 грн.
Зарплата за місяць при неповному робочому дні розрахована пропорційно до відпрацьованого часу — 6 000 грн : 40 х 5 = 750,00 грн.
МЗП — 6 700,00 грн. Середня зарплата, розрахована виходячи з МЗП пропорційно до відпрацьованого часу, — 6 700 грн : 40 х 5 = 837,50 грн.
Позаяк оклад за повною зайнятістю є меншим за МЗП, працівнику мали робити донарахування до зарплати. Таким чином, за місяць такому працівнику мали нараховувати 837,50 грн. Виходячи з прикладу, сума доходу, обчисленого за розрахунковий період, для подальшого розрахунку відпусткових становитиме 10 050,00 грн (837,50 грн х 12 місяців).