Це – сімнадцятий цього року (сто пʼятдесят перший загалом і пʼятдесят третій під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам. За три тижні, що минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему. А саме:
- дізнаємося, як будемо індексувати зарплату у грудні 2024 року;
- підкреслимо, що усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року;
- зʼясуємо, що зміниться у процедурі бронювання через затвердження Постанови КМУ №1332;
- розповімо, що ВРУ у І читанні підтримала запровадження оцінки працездатності для осіб, в яких вона обмежена;
- нагадаємо, який розмір відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати;
- зазначимо, що в планах нардепів запровадити подання звітності про заборгованість зі зарплати лише роботодавцями, які її мають;
- проінформуємо, що роботодавців зобов’яжуть запровадити служби охорони психічного здоров’я.
Гарного вам читання!
Як будемо індексувати зарплату у грудні 2024 року?
За даними Держстату від 08.11.2024, інфляція на споживчому ринку у жовтні 2024 р. порівняно з вереснем 2024 р. становила 1,8%, з початку року – 8,4%.
Розрахунок індексу споживчих цін:
- за січень – червень: 1,043 = 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022;
- за липень – жовтень: 1,039 = 1,00 х 1,006 х 1,015 х 1,018.
У жовтні 2024 року, як бачимо з розрахунку, поріг індексації знову перевищено. Тому цей показник впливатиме на нарахування індексації у грудні 2024 року.
Зокрема, у грудні індексувати зарплату працівникам потрібно буде за новими відсотками тим, хто збільшував оклади у грудні 2023 року та з січня по квітень 2024 року. А ще вперше у цьому році це треба буде робити для базових місяців червень – серпень 2024 року. Про це ми писали тут.
Що зміниться у процедурі бронювання?
1) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;
2) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.
Прописані правила анулювання відстрочок.
Тепер всі підприємства мають подавати до ПФУ дані про рух працівників.
Нові критерії критичності будуть затверджені не пізніше 4 грудня.
Усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року
За розʼясненням Мінекономіки, усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв.
Підприємства, які захочуть забронювати працівника, повинні підтвердити відповідність чинним та новим критеріям. У них є на це понад три місяці — від публікації відповідної постанови до кінця лютого 2025 року.
Після підтвердження критичності підприємства повинні через Дію знову подати списки працівників для бронювання. До подання оновлених списків усі надані бронювання залишаються чинними.
Запровадження оцінки працездатності для осіб, в яких вона обмежена: підтримано у І читанні законопроєкт
21 листопада ВРУ прийняла за основу законопроєкт №12209 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю.
Законопроєктом №12209 пропонується:
- Запровадження статусу «працездатності» поряд із статусом «інвалідності». Статус «працездатність» враховуватиме вплив функціональних обмежень на здатність особи до праці.
- Оцінка працездатності інтегрується у процес реабілітації.
- Індивідуальний підхід до реабілітації.
- Автоматичне нарахування страхових виплат.
- Дистанційна та анонімна оцінка працездатності..
- Посилення фінансової підтримки під час реабілітації.
- Одноразова страхова виплата.
Подання звітності про заборгованість зі зарплати лише роботодавцями, які її мають: законопроєкт
СПО профспілок оприлюднила для обговорення проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інформування про порушення строків виплати заробітної плати».
Законопроєктом пропонується прописати у КЗпП та Законі "Про оплату праці", що у разі порушення строків виплати заробітної плати більше ніж на 30 календарних днів, роботодавець (роботодавець – фізична особа) подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, інформацію про наявність заборгованості із заробітної плати у строки та порядку, визначені КМУ.
Тобто передбачено установлення процедури подання суб’єктами господарювання у визначеному КМУ порядку інформації про наявність заборгованості із заробітної плати та звільнення від цього обов’язку тих суб’єктів господарювання, у яких заборгованість відсутня.
Який розмір відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати?
Наразі існує три види відрахувань:
- ті, що здійснюються для держави (ПДФО, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування та обов’язкове страхування на випадок безробіття);
- утримання, що проводяться з метою забезпечення виконання зобов’язань перед третіми особами (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами);
- відрахування зі заробітної плати працівників для покриття заборгованості підприємству, де вони працюють.
А відповідно до ст. 128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством – 50% зарплати.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування з заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань зі зарплати не може перевищувати 70%. Про це ми писали тут.
Роботодавців зобов’яжуть запровадити служби охорони психічного здоров’я: прийнято за основу законопроєкт
21 листопада 2024 ВРУ прийнято за основу законопроєкт №12030 «Про систему охорони психічного здоровʼя в Україні». Серед іншого, ним пропонується внести зміни до КЗпП та Закону «Про охорону праці». А саме зобов'язати роботодавців з кількістю найманих працівників:
- 50 і більше осіб - створювати службу охорони психічного здоров’я;
- менше 50 осіб - функції служби охорони психічного здоровʼя можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;
- менше 20 осіб - для виконання функцій служби психічного здоровʼя можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Кожен роботодавець має розробити та затвердити політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці.