Це – сімнадцятий цього року (сто тридцять перший загалом і тридцять третій під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам. За два тижні, що минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему. А саме:
- дізнаємося, що буде у разі небажання роботодавця вручати повістки працівникам;
- повідомимо про реєстрацію законопроєкту про безпеку та здоров’я працівників на роботі;
- проінформуємо, що до 1 грудня потрібно подати заяву щодо медоглядів Держпраці на 2024 рік;
- зазначимо, що до кінця 2023 року у «Дії» мають запустити сервіс «єБронювання»;
- розповімо, як будемо нараховувати індексацію зарплати у 2024 році;
- підкреслимо, що в Україні може стати на одне свято більше.
Гарного вам читання!
В Україні може стати на одне свято більше: новий законопроєкт
16 жовтня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №10152«Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки Богові».
Законопроєктом пропонується внести зміни до ст. 73 КЗпП, доповнивши перелік святкових днів Днем подяки Богові (в останню неділю вересня). Цей день відповідно до проєкту Закону буде неробочим.
Як будемо нараховувати індексацію зарплати у 2024 році?
У прийнятому за основу законопроєкті про Держбюджет призупинення індексації не зазначено. А ст. 38 проєкту Закону про держбюджет на 2024 рік встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації всіх видів доходів населення буде проводитися наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Тобто базовим місяцем для індексації всіх видів доходів населення може бути або грудень 2023 року або січень 2024 року. А перший місяць, який братиметься до розрахунку проценту індексації, буде січень або лютий 2024 року.
Наразі немає чіткості у визначенні базового місяця, оскільки немає інформації від Мінекономіки.
Якщо роботодавець не бажає вручати повістки працівникам: консультує ТЦК
За словами речника Полтавського обласного ТЦК та СП майора Романа Істоміна, такого плану немає.
«Керівники підприємств, установ ведуть облік військовозобов’язаних і ТЦК доводить їм розпорядження про їхнє оповіщення. Інакше кажучи, вони уповноважені вручати повістки підлеглим. Для зручності можуть навіть надати транспорт, щоб люди організовано й оперативно могли пройти військово-лікарську комісію», – розповів він у своєму інтерв'ю.
Істомін зазначив, що є керівники, які не хочуть виконувати ці розпорядження. За його словами, у таких випадках законодавством передбачене адміністративне покарання за порушення правил військового обліку. Перший раз за правопорушення на посадових осіб накладається штраф від 200 до 300 нмдг (від 3400 до 5100 грн), вдруге – від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн).
На роботодавців чекають новації! Зареєстровано законопроєкт про безпеку та здоров’я працівників на роботі
16 жовтня Урядом зареєстровано у ВРУ проєкт Закону № 10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».
Він спрямований на формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі.
Медогляди працівників: подаємо заяву Держпраці на 2024 рік до 1 грудня!
Перш ніж почати складати цей документ, треба враховувати ось що:
- відповідно до Порядку №246 до 1 грудня 2023 року триває робота щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам у 2024 році. Повідомлення про скасування інформування Держпраці цього року (наприклад, через карантин або воєнний стан) не було. Тому обов'язок залишається;
- таку заяву подають лише щодо окремих категорій працівників (і відповідно не всі роботодавці!). Заяву подають лише про обовʼязкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медогляди, які проводять для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щороку для осіб віком до 21 року (п. 1.3 Порядку 246).
Додатком 4 та додатком 5 до Порядку №246 затверджено переліки робіт, для виконання яких обовʼязковим є проходження медогляду. Кожному роботодавцю їх слід переглянути та з'ясувати для себе, чи підпадає його сфера діяльності під Порядок №246.
При цьому медогляди осіб, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, встановлені іншим Порядком №559. Він подання заяви не потребує!
При цьому медогляди осіб, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, встановлені іншим Порядком №559. Він подання заяви не потребує!
А запровадження воєнного стану не спричинило змін у нормативно-правових актах, які дали б роботодавцеві можливість переносити строк проведення медогляду.
Про це ми вказували ось тут.
До кінця 2023 року у «Дії» мають запустити сервіс «єБронювання»
«Міністерство економіки налаштоване на запуск «єБронювання» до кінця 2023 року», – повідомили у пресслужбі міністерства.
За реалізацію технічної частини відповідає Мінцифри. Але запускати окремий застосунок чи платформу для «єБронювання» не планують. Доступ до сервісу здійснюватиметься через «Дію», стверджують у пресслужбі Мінекономіки.
Проте спершу має бути завершена регуляторна частина, за яку відповідає Мінекономіки. Ключове – погодження постанови Кабміну, що регулюватиме «єБронювання», з органами центральної влади, Пенсійним фондом, податковою, бізнесом тощо.
Попередній проєкт постанови – не остаточна версія механізму, наголошують у Мінекономіки, додаючи, що всі інші чинні правила бронювання диджиталізація процедури не змінить.